Що заборонено в білоруському Інтернеті

Цей текст – більше для українців. Білоруси і так знають або здогадуються. Але вкрай цікаво подивитися на “Республіканський перелік екстремістських матеріалів”, що заборонено різними судовими органами РБ за останні 15 років. Бо ніщо так не характеризує режим, як те, що він забороняє.

При швидкому перегляді на початку більшість матеріалів не кидається в очі. Окремі заборони місцевими судами матеріалів націонал-соціалістичного та радикально-ісламського спрямування. Можна, звісно, гадати, наскільки коректною була релігієзнавча експертиза книг на кшталт “Тяжкие последствия актов самоубийства” від Спільноти відродження ісламського спадку, але приблизне спрямування зрозуміло. Цікаво, що по самому списку видна єдність білоруського та російського культурного поля – майже всі заборонені твори російською та явно спрямовані на російського читача. Інколи прямим текстом, як то у випадку “Россия, пробудись!” чи “Манифест новой России. Третий путь – прямой”.

Але перший же матеріал – фільм “Урок беларускай мовы”. Який розповідає про події виборів 2006 року і протестів навколо них.

Далі проміж книг про сіоністську змову проти Русі Великої та ісламської агітаційної літератури раптово опиняється фотоальбом “Прес-фото Білорусі 2011”. Причина – фото побитих демонстрантів та протестів.

Але справжній шквал починається з 2021 року. Кількість заборон усіх матеріалів, що стосуються протестів, за кілька місяців переважає обсяг всього попереднього переліку. Суди видають їх в режимі принтера – очевидно, що часу на розгляд та аналіз там просто не було. З’являється приписка “підлягає негайному виконанню”. Цікаво, що серед заборон цього періоду опиняється книга “Білоруський Донбас”.

Просто по списку видно, як оформлюється диктатура. Десятки сайтів та телеграм-каналів забороняються скопом, так, що видно, що шукали просто по ключовому числу “97%” у заголовку. Пізніше беруться за окремих авторів, а ще пізніше – за міські ком’юніті в соціальних мережах. В якийсь момент за їхнім переліком можна вивчити всю географію Білорусі.

Читати це з України важко, бо уявляєш, як могло би те ж саме відбуватися тут. Сам список можна просто друкувати у підручниках як ілюстрацію до тоталітарного “закручування гайок” у будь-якому суспільстві. І як наочне відображення того, як ведуть себе налякані диктатори.

Забороняючи будь-який альтернативний погляд, білоруський режим намагається впливати на політично нейтральних білорусів.

Центр білоруських комунікацій