Крим і Білорусь «у тяжінні» Кремля

Російські економісти та аналітики знову намагаються обґрунтовувати доцільність «кримсько-білоруської» кооперації, вказуючи, що Крим може розширити і зміцнити торговельно-економічні відносини Росії та Білорусі, при цьому забезпечивши і собі подальший успішний розвиток як оздоровниці та місця тяжіння туристів, у тому числі білоруських.

Як у Мінську відповідають на запитання «Чий Крим?», не даючи офіційних підтверджень, як Білорусь постачає техніку до Сирії через Севастополь і будує плани разом із фейковим «представником» Криму в Мінську та чому розширення російсько-білоруського товарообігу через Крим є мізерною ідеєю в умовах війни та російської анексії півострова – у матеріалі Крим.Реалії.

Зміна позиції без зміни режиму: «чий Крим» по-білоруськи

МЗС Республіки Білорусь вустами начальника управління інформації – прес-секретаря відомства Дмитра Мирончика у 2016 році заявляло таке: «Що стосується Криму, то Міністерство закордонних справ неодноразово протягом 2014 та 2015 років інформувало громадян Республіки Білорусь про умови, встановлені законодавством України для в’їзду іноземних громадян до Криму». При плануванні поїздки до Криму Дмитро Мирончик наполегливо рекомендував виходити з того, що в’їзд-виїзд на півострів під час транзиту через територію материкової України з туристичними цілями неможливий. Це може слугувати підставою для відмови у в’їзді на територію України і притягнення до адміністративної відповідальності.

Усе змінилося після подій серпня 2020 року, коли результати виборів президента Республіки Білорусь, що супроводжувалися широкими протестами населення та їх жорстоким придушенням із застосуванням адміністративного апарату, спецтехніки та збройних сил, не були визнані світовою спільнотою через фальсифікації. Вибори не були визнані ані світом, ані Україною, як не був визнаний і нібито новообраний президентом Білорусі Олександр Лукашенко, який надав територію країни російським військовим для здійснення агресії проти України в лютому 2022 року.

У серпні 2021 року під час «Великої розмови» з журналістами він заявив, що «визнає російським півострів, коли російський «останній олігарх» почне постачати туди продукцію», уточнивши, що в такому разі готовий переступити через Будапештський меморандум.
«Жодної необхідності (у визнанні Криму російським – КР). Це нічого не додало б ані Луганську, ані Донецьку, ані Криму. Але якщо Криму, Луганську, Донецьку треба буде продовольство, цегла, цемент, відновлювати та інше, ми їм допомагатимемо. Треба буде – визнаємо. Якщо в цьому буде сенс якийсь. Але який сенс сьогодні, визнаю я публічно чи не визнаю. Ми фактично з ними співпрацюємо», – заявив Олександр Лукашенко в інтерв'ю агентству Франс Прес у липні 2022 року.

Незважаючи на публічні заяви офіційних осіб Білорусі про нібито «російський Крим», офіційних рішень і документів про це в Мінську не було ухвалено.

Туристи, пряме транспортне сполучення, великі контракти – лише мрії

Так званим «повноважним представником Криму в Білорусі» у травні 2022 року став Андрій Лопацький – генеральний директор Міжнародного фонду соціальної та економічної підтримки діячів культури та мистецтв (Мінськ). Перед цим він був активістом «Клубу друзів Криму», який очолює призначенець Кремля, підсанкційний «представник Криму при президенті Росії» Георгій Мурадов.

«Білорусь і Крим мають потужний потенціал співпраці, і це не лише туризм, а й спільні проєкти в будівництві, біотехнологіях та сільському господарстві», - транслюють слова Андрія Лопацького на офіційному сайті парламентських зборів «Союзу Білорусі та Росії».

З відкриттям автомобільного та залізничного руху Керченським мостом з’явилася можливість потрапити з Мінська на територію анексованого Росією півострова через її материкову частину з пересадками. Підконтрольна Кремлю кримська влада зацікавлена в розширенні співпраці з Білоруссю, крім того, планується налагодити пряме залізничне сполучення.

«Через місяць запуститься поїзд Сімферополь-Смоленськ, один із варіантів – причіпний вагон із Мінська до цього поїзда, другий варіант – прямий поїзд. Але все залежить від економічної доцільності. Питання чисто економічне», - заявляв наприкінці березня призначений Росією голова регіональної національно-культурної автономії «Білоруси Криму» Роман Чегринець.

Крим.Реалії вивчили розклад руху внутрішніх і міжнародних поїздів на офіційному сайті «Білоруської залізниці» та спробували онлайн придбати квиток на потяг за маршрутом Мінськ – Сімферополь. Спроба не мала успіху.

Причина проста – пряме залізничне сполучення між Білоруссю та Кримом, як, втім, і авіаційне, відсутні з 2014 року й досі.

«Ми готові відкривати у Мінську представництва. Є туроператори, які вже працюють у Мінську на нашому напрямі. І, звичайно, є великий інтерес з боку кримських туристів та загалом росіян до поїздок до Білорусі на оздоровлення. Також цікавими є агротуризм і промисловий туризм, які надзвичайно розвинені в Білорусі – природно, після визначення логістики», - заявляв у Москві «Российской газете» призначений Кремлем міністр курортів і туризму Криму Вадим Волченко.

Торгівля з Асадом, проєкти з Вітебськом, судноплавна компанія – реалії та фантазії

Понад 500 найменувань техніки, у тому числі спеціальної та військової, надходять із Білорусі до севастопольського ТОВ «Бел Крим» – «офіційний дилер» заводу «МАЗ» (Мінськ, Республіка Білорусь) у Криму та Севастополі, - яке надає свою продукцію режиму Башара Асада у підсанкційній Сирійській Арабській Республіці.

Раніше в березні посол Росії в Білорусі Борис Гризлов повідомляв, що у 2022 році між Севастополем і Мінськом підписано угоду про співпрацю «у торговельно-економічній, науково-технічній та соціально-гуманітарній сферах». Також затверджено протокол про наміри співпраці між Кримом і вільною економічною зоною «Вітебськ». 9 березня нібито було укладено угоду про співпрацю Вітебської області з Кримським півостровом та погоджено план її реалізації до 2025 року.

У квітні російське міністерство курортів і туризму Криму в межах відвідування групою представників Республіки Білорусь нібито досягнуло домовленостей про розширення постачання продукції кримських виноробів, ефіроолійної продукції та сакських грязей.

Російські призначенці у Криму пропонують Білорусі організувати доставку вантажів через південні регіони Росії в обхід країн Балтії та створити спільну судноплавну компанію.

Повна ізоляція авторитарної Білорусі та окупованого Криму

Представник президента України в АР Крим (2017-2018), експерт міжнародного права, професор Борис Бабін у бесіді з Крим.Реалії наголосив на тому, що режим Лукашенка і до масштабної російської агресії був основним незаконним «зовнішньоекономічним партнером» підконтрольних агресору комерційних структур окупованого півострова.

«Зокрема можна згадати про пов’язану із севастопольськими заводами рибну мафію, яка займалася «під дахом» білоруських підприємств із Бреста незаконними постачаннями продукції за низкою напрямків. Також до Білорусі протиправно постачалася залізнична продукція з Керчі, а біля Ялти досі функціонує санаторій «Білорусія», прямо підконтрольний адміністрації білоруського диктатора. Водночас такого «нового імпульсу» подібних «економічних зв’язків» зараз очікувати складно, оскільки ніякого потенціалу в окупованого регіону для цього просто немає», - зазначив експерт.

Директор Програми російських і білоруських студій «Ради зовнішньої політики «Українська призма» (Київ) Ярослав Чорногор у розмові з кореспондентом Крим.Реалії особливо наголосив, що російські експерти видають бажане за дійсне.

«Їхня риторика не помічає поточної ситуації та стану війни, а також ігнорує практично повну ізоляцію як авторитарної Білорусі, так і окупованого Криму. І географічні чинники тут теж не на боці Мінська та підконтрольного Москві Сімферополя. Зокрема – відсутні прямі шляхи сполучення. Використання курортного потенціалу Криму зараз є сумнівним, і навряд чи білоруси масово їхатимуть на море. Певним ринком збуту для білоруської продукції машинобудування, сільського та лісового господарства Крим може стати. Але оскільки загальне економічне падіння в Росії зростатиме, а купівельна спроможність відповідно знижуватиметься, то загальний обсяг товарообігу в майбутньому просто не буде основою для зростання», - заявив експерт.

Ще одним важливим чинником, який не дозволяє розвивати «кримсько-білоруське співробітництво» Ярослав Чорногор вважає те, що режим Лукашенка вже перебуває під серйозним санкційним тиском і втрачає політичну та економічну суб’єктність.

«Цим може скористатися Кремль. Об’єктивно: санкції не завжди узгоджені та гармонізовані, що може дати певні можливості для взаємного їх обходу, особливо при використанні третіх країн (КНР, Іран, Сирія, Грузія, країни Центральної Азії), і, відповідно, стати фундаментом для спільних проєктів на окупованих територіях України. Санкції лише підштовхують обидва режими до об’єднання зусиль, заміщення імпортних товарів і відображаються у збільшенні деяких економічних показників, хоча це не означає неефективність санкцій чи необхідність їх скасування. Навпаки, є необхідність у погодженні та розширенні санкцій», - підкреслив Ярослав Чорногор.

У свою чергу, Борис Бабін назвав тенденційним постійне прагнення Кремля продемонструвати неіснуюче насправді залучення окупованого Криму до світової економіки.

«Для фабрикації таких фейків йому потрібні «партнери» на кшталт Лукашенка, які просто не спростовуватимуть їх. Наприклад, пропаганда агресора вже рік заявляє про якийсь «захід білоруських компаній» у порти окупованого Криму, чого насправді наразі не спостерігається. Також агресор постійно намагається тиснути на Мінськ у межах вивезення добрив підсанкційного «Білоруськалію». У цьому контексті варто нагадати про російські провокації з нібито «блокування добрив» у межах Стамбульських зернових угод. Крім того, «білоруські дипломати та експерти» активно підтакують Кремлю в питанні нібито «негативного впливу санкцій на населення». Це застосовується на міжнародних майданчиках, щоб агресор не виглядав у таких провокаціях у «гордій самоті», - зазначив Борис Бабін.

На думку секретаря РНБО України Олексія Данилова, відкриття фронту з боку Білорусі є дуже небезпечним для України, проте Мінськ наразі не готовий піти на такий крок.

Рудольф Медведь, проєкт української служби Радіо Свобода «Крим.Реалії»
Фотоколаж – Крим.Реалії
P.S. Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.