Росія проти України: найбільша війна епохи фейкових новин

ХАРКІВ, Україна, 31 липня (Reuters) – На початку квітня деякі жителі Харкова отримали серію жахливих текстових повідомлень від урядовців, які закликали їх покинути місто, поки російські війська не оточили його. «У зв’язку із загрозою оточення противником просимо мирне населення Харкова залишити місто до 22 квітня», – йшлося в одному з повідомлень із логотипом ДСНС і картою безпечних шляхів евакуації на яскравій інфографіці.

Це була фальшивка. Володимир Тимошко одразу дізнався. Він начальник міліції Харківської області і одним із перших дізнався би про офіційні плани евакуації.

«Мешканці почали масово отримувати ці сповіщення», - сказав 50-річний чоловік агенції Reuters, показуючи скріншот попередження, отриманого, коли російські війська скупчувалися на кордоні за 30 км.

«Це психологічна операція, вона викликає паніку. Що би подумав пересічний громадянин, отримавши таке повідомлення?»

Дезінформація і пропаганда – давні стовпи війни – отримали цифровий формат у битві за Україну – найбільшому конфлікті, що бачив світ з моменту появи смартфонів і соціальних мереж.

Тимошко сказав, що отримав приблизно 10 подібних повідомлень через SMS і месенджер Telegram у квітні та на початку травня, за декілька тижнів до наступу Росії на північному сході України, що розпочався 10 травня, відкривши новий фронт у війні.

Український силовик, який побажав залишитися анонімним для обговорення чутливих питань, сказав, що росіяни часто надсилають велику кількість текстових повідомлень із пристроїв, підключених до розвідувального безпілотника дальньої дії «Орлан-10», який може проникати в український повітряний простір на десятки кілометрів.

Пристрої, відомі як системи Leer-3, імітують базові станції стільникового зв’язку, до яких телефони автоматично підключаються в пошуках покриття, додав він.

За словами Андрія Коваленка, керівника Українського центру протидії дезінформації (ЦПД), відділу Ради національної безпеки й оборони, телефонний шквал супроводжувався бліц-шумом у соціальних мережах, коли російські війська наступали на Харків.

Середня кількість публікацій у соціальних мережах, які українська влада класифікувала як дезінформацію про війну, зросла до понад 2 500 на день, коли почався наступ на Харків у травні, порівняно з двома сотнями на день у березні, свідчать дані, зібрані ЦПД.

Керівник ЦПД сказав Reuters, що за даними української розвідки, кампанії з дезінформації в основному проводили ФСБ Росії та ГРУ.

Міністерство закордонних справ Росії та ФСБ не відповіли на прохання прокоментувати українські заяви, а Reuters не вдалося зв’язатися із ГРУ.

Москва звинуватила Україну та Захід у розв’язуванні складної інформаційної війни проти Росії, використовуючи основні засоби масової інформації, зв’язки із громадськістю та технологічні активи Заходу для поширення неправдивих і упереджених наративів про Росію та війну.

Український силовик визнав, що Україна використовувала онлайн-кампанії, щоби підняти антивоєнні настрої серед населення Росії, хоча він охарактеризував ці зусилля як «стратегічні комунікації» для поширення точної інформації про конфлікт.

БОТИ ТА МІКРОТАРГЕТИНГ

Агентство Reuters опитало дев’ятьох людей – фахівців з інформаційної та дезінформаційної війни, що триває паралельно з бойовими операціями, включно з українськими офіційними особами, трекерами дезінформації та аналітиками з питань безпеки.

Український силовик, який побажав залишитися анонімним, сказав, що з моменту повномасштабного вторгнення 2022 року спецслужби закрили 86 російських ботоферм, розташованих в Україні, які контролювали 3 мільйони облікових записів у соціальних мережах з орієнтовним охопленням аудиторії 12 мільйонів людей.

Такі об’єкти наповнені спеціалізованим комп’ютерним обладнанням, що може щодня реєструвати сотні фейкових акаунтів у соціальних мережах для поширення неправдивої інформації, додав силовик, посилаючись на одну ферму, виявлену у Вінниці минулого року.

Коваленко зазначив, що наразі найбільш значущими джерелами російської онлайн-дезінформації є TikTok в Україні та Telegram у Європі. Обидві платформи широко використовують в Україні.

Він сказав, що на початку цього року TikTok закрив приблизно 30 із 90 облікових записів, які Україна позначила як пов’язані з Росією розповсюджувачі дезінформації, додавши, що нові облікові записи часто з’являлися замість видалених.

TikTok повідомила Reuters, що її інструкції забороняють неправдивий або оманливий контент, додавши, що за останні роки вона закрила 13 прихованих мереж впливу, які діяли з Росії.

«Ми забороняємо та постійно працюємо над тим, щоби перешкоджати спробам участі в таємних операціях впливу шляхом маніпулювання нашою платформою та/або шкідливого введення нашої спільноти в оману», - сказав речник.

Мережі дезінформації – це групи облікових записів, які контролює одна організація та часто використовує для просування скоординованої розповіді.

Telegram заявив, що розробляє інструмент для додавання перевіреної інформації до публікацій.

«У Telegram переконані, що найкращий спосіб боротьби з дезінформацією – це не цензура, а легкий доступ до перевіреної інформації», - додав речник.

Мер Харкова Ігор Терехов сказав Reuters, що росіяни намагалися посіяти паніку та недовіру, навівши приклад повідомлень у соціальних мережах, у яких стверджувалося, що головну дорогу до Києва перекривають, щоби мер міг швидше втекти, коли прийдуть росіяни. Цю брехню міський голова відкинув.

«Населення намагаються налякати, щоби людям було некомфортно і щоби вони виїжджали з міста», - сказав він в інтерв’ю в Харкові наприкінці травня.

На той час лінія фронту на північному сході стабілізувалася приблизно за 20 км від краю міста після того, як росіяни під час наступу захопили територію на півночі та були зупинені українськими підрозділами.

Марія Авдєєва, харківська аналітикиня з питань безпеки, яка зосереджується на російській дезінформації, показала Reuters інфографіку з державним гербом України у вигляді тризуба, опубліковану у Facebook на початку квітня – приблизно в той самий час, коли начальнику міліції Тимошкові надіслали іншу карту евакуації у приватному повідомленні в Telegram.

Не збентежена гучним вибухом КАБу за декілька кілометрів, вона пояснила, що на карті та супровідному тексті містилися фіктивні перекриття доріг та стверджувалося, що незабаром очікуються ракетні удари по певних районах навколо міста.

Мікротаргетинг, який аналізує онлайн-дані людей, щоби націлити конкретних людей і аудиторію на певні повідомлення, подібно до цільової реклами, ускладнює завдання CCD щодо відстеження кампаній впливу і протидії неправдивим наративам, сказав Коваленко.

«Ця діяльність є дуже тактичною», - пояснив Джон Галтквіст, головний аналітик американської фірми з кібербезпеки Mandiant, маючи на увазі російські кампанії з дезінформації в Україні.

«Ми бачили «прицілювання» аж до українських солдатів в окопах».

АВІАУДАР ЗНОСИТЬ ТЕЛЕВЕЖУ

Українці особливо вразливі до цифрової дезінформації. Згідно з дослідженням, проведеним на замовлення USAid у 2023 році, понад три чверті населення отримують новини з соціальних мереж – набагато більше, ніж з будь-якого іншого джерела інформації.

Це значно більше, ніж у будь-якій із 24-ох європейських країн, де проводив опитування Інститут вивчення журналістики Reuters у 2024 році, середній показник якого становив 44%.

Наприкінці квітня, коли московські війська скупчилися на кордоні поблизу Харкова, російська авіація знищила головну телевежу Харкова, перешкоджаючи доступу міста до інформації.

Вражаючі кадри, отримані Reuters, показали, що головна щогла телевізійної вежі зламалася і впала на землю.

У той час як Харківський наступ призвів до значного сплеску дезінформаційної активності, за словами опитаних, подібні російські кампанії були протягом війни.

Голова ПЗЗ підкреслив російську кампанію в жовтні 2023 року, спрямовану на те, щоби переконати, що Україну чекає важка зима та поразка у війні.

«Осавул», українська компанія з відстеження дезінформації, показала Reuters свої дані для цієї кампанії, яку вона назвала «чорною зимою». Було нараховано 914 повідомлень, опублікованих 549 акторами, які разом отримали майже 25 мільйонів переглядів.

Тим не менш, за словами Коваленка, сам масштаб і частота російських операцій впливу означали, що українці стають більш підозрілими до інформації, яку вони отримують, притупляючи їхній вплив.

Поштовх дезінформації під час початкового просування Росії до Харкова на початку вторгнення у 2022 році – коли вони підійшли набагато ближче до міста – сприяв паніці та шоку, які призвели до втечі сотень тисяч жителів, заявили кілька чиновників та експертів.

Цього разу лише невелика кількість виїхала з Харкова, хоча кількість дезінформаційних повідомлень, націлених на місто, вдвічі перевищує рівень березня 2022 року, згідно з даними CCD.

Незважаючи на посилення атак у травні з використанням ракет і бомб, 1,3 мільйона людей залишаються, за словами мера Харкова Терехова, - це приблизно стільки ж, скільки до останнього військового вторгнення Росії в регіон.

Порівняльна відсутність паніки також відображає те, що українці все більше призвичаїлися до життя під ударом.

Reuters поспілкувався з майже двома десятками харків'ян у другій половині травня, коли на місто падало по декілька бомб чи ракет за день.

Більшість сказали, що не відчувають бажання покидати місто та не зважають на небезпеку, до якої звикнули. Дехто сказав, що перестав стежити за новинами.

«Це психологічний механізм, ми звикаємо до небезпеки», - каже харківський психолог Ірина Маркевич.

Наприкінці травня кореспонденти Reuters впали на землю, щоби врятуватися, коли почули свист керованої бомби у повітрі. Матері з візочками, здавалося би, байдуже продовжували прогулюватися парком, а люди купалися у громадському фонтані.

55-річна Юлія Олешко, няня, що штовхає коляску в центральному харківському парку, каже, що найкращий спосіб пережити це жахіття – це просто зосередитися на повсякденному житті.

«Я вчора думала: ходити по Харкову – це ходити по мінному полю... але я намагаюся не зациклюватися на цих думках страху, інакше можна впасти в депресію», - поділилася вона думками.

«Ми абстрагуємося, інакше не виживемо».

Ілюстрація – ШІ