Російські операції впливу на польсько-українські відносини: рапорт Info Ops Polska

ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ

У цьому рапорті представлено короткий огляд інформаційних та психологічних операцій у інфосфері спрямованих на погіршення відносин між Республікою Польщею та Україною. Цей рапорт та представлені матеріали містять експертну точку зору організації Info Ops Polska Foundation, яка може не відображати офіційну точку зору польського уряду. У цьому рапорті відображено виключно погляди видавця рапорту і рапорт не є офіційною позицією Міністерства закордонних справ РП.

Щоб маніпулювати та впливати на відносини між Польщею та Україною та між нашими народами, росіяни орієнтуються на всю інфосферу: віртуальну область (кіберпростір), фізичну зону (фізичні дії та події) та пізнавальну область (спосіб інтерпретації подій та прийняття рішень на основі їх інтерпретації).

У цьому звіті проведено огляд основних характеристик їх діяльності, представлено дані щодо динаміки обміну повідомленнями, приклади повідомлень та діяльності у віртуальній та фізичній сферах. Також описано одну з передових моделей розповсюдження та реплікації інформації, яку, на нашу думку, Росія використовує для насичення віртуальної сфери маніпуляційними повідомленнями для впливу на когнітивну сферу поляків стосовно їх погляду на Україну та українців.

ВСТУП

Процеси маніпулювання інформацією, що повинні негативно впливати на взаємне сприйняття польського та українського суспільств, мають характер багатовимірної діяльності. Маніпулятивна діяльність здійснюється у засобах масової інформації, зокрема російських ЗМІ, що ведуть мовлення польською мовою, соціальних мережах, блогосфері та в інших спеціалізованих інформаційних сферах у віртуальному інформаційному середовищі.

Комунікаційна діяльність була б недостатньо ефективною, якби вона була окремою від подій, натхнених провокаціями, здійсненими у фізичному вимірі, а також іншими активними заходами: інформаційний, політичний, військовий та економічний тиск Російської Федерації, що здійснюється проти Польщі та України, зокрема у сфері їх взаємних відносини. Особливості, безпосередньо пов'язані з російським впливом на польсько-українські відносини, описані вище, можна поділити на основні групи за методикою здійснення російських активних заходів.

Російські операції з впливу на польсько-українські відносин характеризуються комплексним набором маніпулятивних заходів: журналістика, дезінформація, провокація та інші активні інформаційні операції/заходи.

Найважливіші методи включають:

• Мультивекторні наративи - пристосовані до первинної мети - формування негативного образу польсько-українських відносини по обидва боки кордону.
• безперервність операцій - це постійний і систематичний вплив на журналістику, використання негативного контексту, сугестивних повідомлень, включаючи допоміжні матеріали (журналістика, крім просто російської «журналістики»).
• Маніпулятивна діяльність у фізичному та віртуальному вимірах - російські медіа-центри, які відкрито називаються пропагандистськими центрами, вибирають повідомлення, пов’язане з чутливими елементами історії між Польщею та Україною. Альтернативний варіант, це повідомлення, що стосуються поточних подій, але вони представлені ці події в негативному контексті, використовуючи елементи, що викликають емоції на основі свідомого вибору слів, графіка та соціотехніка. Заходи проводяться як у фізичному, так і у віртуальному вимірах. Провокації, включаючи спеціальні операції, спрямовані на запуск інформаційних інцидентів, що дестабілізують взаємні відносини, є однією з найважливіших особливостей дестабілізаційних російських інформаційних операцій.
• вдосконалена модель розповсюдження маніпулятивних повідомлень - Росія побудувала комплексна когнітивну модель для кіберпростору. Ця модель є складним процесом спеціально розробленого розповсюдження повідомлень з метою насиченнями ними цільових сфер кіберпростіру і повного спотворення інформації, спрямованого на досягнення кінцевої мети - спотворення сприйняття подій цільовою аудиторією.
• інші активні заходи - це заходи політичної війни, що проводяться – найбільш ймовірно - російськими службами безпеки (щоб впливати на хід світових подій, на додаток до збору розвідувальних даних та створення «політично правильної» оцінки таких подій). Активні заходи варіюються від маніпуляцій із ЗМІ до спеціальних операцій із залученням різних ступенів провокацій та насильства.

Ми відібрали та проаналізували найбільш популярні приклади, у сфері дискредитації взаємних польсько-українських відносини, які надходять безпосередньо з російського пропагандистського центр Sputnik, що є одним основних інформаційних об’єктів проведення російської маніпулятивної діяльності у польському інформаційному середовищі. Sputnik не надто популярний у Польщі, проте його аудиторія постійно зростає і його інформаційні повідомлення стають доступні набагато ширшій аудиторії, а не лише читачам інформаційного порталу, про який йде мова нижче у цьому рапорті.

Одна з головних цілей російської дезінформації - викликати переконання, що «Україна це failed state , що загрузла в економічній кризі та корупції», що «українці загрожують їх сусідам» і що «Києву бракує сили для прийняття рішень, а влада безсила».

Те, що Росія та її прихильники розігрують питання польсько-українського конфлікту пам’яті, зосередженого на питанні «Волинської різні», є модельним прикладом впровадження методу «розділяй і володарюй». Однак важливо відзначити, що російська пропаганда використовує не лише штучний, шовіністичний і фальсифікований образ, але також і факти, які використовуються для цілей кампаній - змішати інформаційні повідомленнями та ускладнити у когнітивному просторі людини процес відокремлення правди від підробки. Однією з особливостей безперервності впливу російських пропагандистських центрів є прагнення насичувати інформаційне середовище маніпулятивними повідомленнями систематично – і це називається безперервністю діяльності. Для забезпечення оперативної безперервності російська сторона систематично виробляє певну кількість маніпулятивних матеріалів, дезінформації та пропаганди, які потім впроваджує у польськомовне інформаційне середовище. Оцінка динаміки зв'язку висвітлює основні інформаційні цілі російських операцій.

Було проведено оцінку динаміки комунікацій російських ЗМІ. Ось перелік 7 основних тематичних напрямків, що обговорюються російськими ЗМІ в Польщі з початку інформаційних операцій до 25 травня 2019 року - на сайті Sputnik.

Крім формування та просування агітаційних матеріалів щодо Росії, негативних повідомлень про США, Польщу та НАТО, третє місце за кількістю повідомлення стосується України.

Результат цього дослідження підтверджує, що Україна є одним з основним векторів впливу російської пропаганди в Польщі.

Пріоритети російської діяльності мінливі, але тематика України незмінно висока в цілях російської пропаганди. Протягом останніх двох років операції з впливу на польсько-українські відносини були на передньому плані російських операцій. Порівнюючи зростаючі дані вимірювання інформаційного впливу за період 2017-2018 років, суттєвих змін у цілях діяльності Кремля не спостерігається.

1. 38% - представлення негативного іміджу зовнішньої політики США та країн НАТО.
2. 32% - створення помилково позитивного іміджу відносин між Польщею та Росією.
3. 23% - применшення оборонних можливостей Польщі.
4. 23% - формування негативного іміджу України в контексті відносин з Польщею.
5. 22% - формування негативного іміджу Європейського Союзу.
6. 18% - формування негативного відображення дій, які проводять країни члени ЄС у відносинах з Російською Федерацією.
7. 17% - заперечення польської державності, формування негативного іміджу Польщі.
8. 17% - формування негативного іміджу імміграції та біженців.
9. 4% - маніпуляція інформацією щодо енергетичного сектору Польщі

Детальне дослідження показує постійний вплив, який Росія чинила для маніпулювання іміджем Польщі, України та взаємних відносин. У щоденному огляді, в середньому з 2014 року, росіяни створювали 6,23 повідомлення на день.

Така модель пропагандистської діяльності спрямована на постійне створення когнітивних умов в інформаційному середовищі, що матимуть постійний негативний вплив на сприйняття взаємовідносинами Польщі та України суспільством обох країн.

Серед цих матеріалів є різноманітні теми, що обговорюються в контексті України. Вибране питання, присвячене Україні, відповідає контексту поточної ситуації, включаючи пропаганду помилкових тез, маніпулятивні матеріали, що стосуються ситуації на окупованому Донбасі, Криму, або просування так званих «самопроголошених республік» у Донецьку та Луганську. Окрім вищезазначених цілей, такий підхід дозволяє здійснити ряд дестабілізуючих операцій, використовуючи теми, чутливі для обох країн: Польщі та України.

Саме тому інформаційні повідомлення містять матеріали, присвячені Волинським злочинам, здійснюють пропаганду фальшивої фашистської картини, про культ Бандери в України, а також пропагують та поширюють всю негативної інформацію, яка повинна впливати на сприйняття поляками України.

Дане дослідження вказує на потоки обміну повідомленнями. Однак не слід забувати, що вище вказано не всі негативні заходи з дезінформації, що містяться у російських повідомленнях. Важливим елементом, зафіксованим у російській діяльності, є прив’язка до контексту поточної ситуації, що має місце на даний час в Польщі та Україні. Повідомлення та маніпулятивні дії адаптовані для взаємодії з поточним висвітленням реальних подій у ЗМІ та складаються не лише з маніпулятивних матеріалів. Отже, можна зробити висновок, що спроби формування хибного образу України, з метою впливу на взаємні відносини, мають багатовимірний характер.

Щоб проілюструвати деякі з цих дій, можна навести кілька простих, фейкових та постійних наративів, які систематично з’являються у матеріалах російського видання Sputnik:

«Україна, як недружня країна до Польщі»:

• націоналізм;
• територіальні претензії;
• ризик військових дій проти Польщі;
• негативні аспекти відносин між Польщею та Україною в історичному контексті.

«Україна як failed state»:

• корупція;
• беззаконня;
• епідеміологічна загроза.

«Україна як економічний ризик для Польщі»:

• причина безробіття поляків;
• причини недооплати, зниження рівня життя в Польщі;
• загроза пенсійній системі та системі охорони здоров'я.

ПРИКЛАДИ РОСІЙСЬКИХ МАНІПУЛЯТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Маніпулятивна журналістика спрямована на створення враження, що приплив емігрантів з України до Польщі спричинив безробіття та знизив рівень життя поляків. Мета повідомлення - створити враження, що присутність українських громадян у Польщі, їхня зайнятість негативно впливають на польське суспільство.

Для виправдання цих маніпулятивних тез пропагандисти посилаються на розповіді про безробіття серед поляків, зменшення заробітку поляків, внаслідок виконання українцями роботи за меншу зарплату, ніж поляки, та багато подібного, формується негативний впливу на імідж України, подаються неправдиві відомості. Один із способів - просування всіх негативних матеріалів ЗМІ та фальсифікація повідомлень ЗМІ про негативні події, пов'язані з українськими громадянами в Польщі та Україні. Наприклад, повідомлення про злочини, бійки та схожі інциденти.

Ще одним прикладом є дезінформація про нібито масове наповнення Польщі зброєю з України та спробу створення підпільних збройних організацій. Це неправдиве інформаційне повідомлення покликане створити помилкове враження, що Україна є військовою загрозою для Польщі.

Пропагандистські матеріали містять елементи теорії змови, яка базується на припущенні, що українці готуються до збройного повстання на польській території, або інших подібних дій, наголошуючи, що вони є елементом гібридних дій або потенційних військових дій.

Ці повідомлення зазвичай поєднуються з багатьма іншими, такими як просування дезінформації про територіальні претензії України проти Польщі та навпаки.

«Україна як країна, що захоплена фашизмом і культом Бандери» - це фейковий меседж, який постійно просувається з моменту запуску польськомовної версії Sputnik. Російська пропаганда популяризує тези про фашизм, який домінує над Україною, пропагує всі негативні повідомлення ЗМІ, що стосуються виступів українських націоналістів, та дублює дезінформацію, що формує образ України та українського суспільства, нав'язуючи образ фашизму, прапора та націоналізму через призму пропагандистських меседжів.

Ще одним пропагандистським меседжем, що постійно повторюється - спроба викликати страх перед загрозою, яка може бути наслідком надання підтримки Україні. Ці дезінформаційні заходи впроваджуються у багатьох супровідних наративах, таких як підтримка в економічному, військовому та політичному контекстах.

Російські пропагандистські центри створюють помилкові тези про те, що «конфлікт» загострюється (конфлікт в баченні російської пропаганди, при якому уникають заяв про те, що Росія воює з Україною і маскується вся інформацію про ворожі дії проти України). Повідомлення наступне: війна між Україною та Росією, якій нібито сприяє західний світ, призведе до спалаху війни, включаючи Третю світову війну і навіть ядерне знищення. Цей тип повідомлень покликаний зменшити готовність Польщі підтримати Україну та змінити спосіб сприйняття суспільством ролі України в міжнародній системі безпеки.

Ще одним прикладом є створення картини ризику внаслідок імміграції з України через «епідеміологічну загрозу», якою російські «медіа» намагаються створити помилкове враження, що громадяни України, які проживають у Польщі, є епідеміологічною загрозою. Це і інформація про ситуацію щодо щеплень чи відсутність щеплень в Україні, і просування фальшивих повідомлень на основі раніше підготовлених матеріалів російського адміністративного сектору, таких як Федеральна служба з нагляду у сфері захисту прав споживачів і добробуту людини (Росспоживнагляд), як її маніпулятивна доповідь «Про ситуацію з туберкульозом в Україні».

Основною метою було створення негативних наративів для впливу на проект безвізового режиму подорожей до країн ЄС для українців. Цей матеріал також був опублікований у польській версії російського веб-сайту «Sputnik». Основна мета цих заходів очевидна: це чергова спроба сформувати негативне враження та імідж України в очах поляків, щоб у майбутньому отримати постійні умови для зниження рівня симпатії між двома народами.

Побудова негативного іміджу української влади відповідно до ситуаційного контексту. Російська пропагандистська діяльність не відривається від контексту сучасних подій в Україні. Вони переслідують одну спільну мету: знецінення української влади, формування враження, що українська держава нестабільна, нездатна до самовизначення, пронизана корупцією, і українські політики подаються як некомпетентні, не здатні функціонувати в реальності міжнародної політики та переслідують лише свої власні окремі інтереси.

Прикладом може бути серія публікацій на польськомовній версії порталу «Sputnik», пов’язана з інавгурацією нового президента України Володимира Зеленського. За короткий проміжок часу пропагандистські матеріали були спрямовані як на президента, який йшов у відставку Петра Порошенка, так і на нового президента України Володимира Зеленського. Факт постійно посилання російською пропагандою посилається на сучасну ситуацію, значно підвищує ефективність дій. Це також дозволяє постійно доносити негативні меседжі про Україну із використанням актуальних контекстів, і спрямовано на формування маніпулятивних інформаційних ресурсів, які матимуть негативний вплив і у майбутньому.

Одним із елементів цієї діяльності є також використання сарказму та гумору шляхом публікації та створення насмішкуватих малюнків, таких як зображення із колишнім президентом Петром Порошенком, який «рятується від України, з метою зайняти прибуткову посаду в структурах Європейського Союзу».

Російська діяльність спрямована на погіршення польсько-українських відносин не лише шляхом використанням контексту негативного іміджу України чи громадян України, а й через пропагування негативного іміджу Польщі в очах українців, паралельно із спроб надання медіа-підтримки організаціям, що займаються діяльністю спрямованою на реституцію майна. Ця діяльність спрямовані на просування меседжів про те, що власність поляків, які проживали на території сучасної України до Другої світової війни, повинна бути повернута полякам. Водночас творяться елементи формування та стимулювання ворожнечі з обох боків кордону шляхом просування інформації про територіальні претензії України щодо Польщі, а також про територіальні претензії Польщі проти щодо України.

Одним із супутніх елементів російських психологічних операцій є видима спроба творити та популяризувати слова, що мають постійний негативний вплив на імідж України. Такий елемент називається риторичним інцидентом. Було проведено дослідження двох таких випадків: «Banderowcy» та «Upaina»

Одне з цих слів - «Upaina», що є поєднанням слів Україна та УПА (абревіатура Української Повстанської Армії). Цим словом проводиться спроба приписати Україні імідж націоналістичної держави одним унікальним словом, яке поширювалось на польськомовних мережевих ресурсах, проте не можна сказати, що ця операція була успішною. Попри успіх поступового постійного включення слова «Upaina» до соціальних мереж у контекст дискусій щодо України – це слово так і не стало популярним.

Зовсім інша ситуація з другим словом: «Banderowcy», яке було створене від імені Степана Бандери. Ідея полягала в тому, щоб створити унікальне слово, яке негативно змальовує Україну в очах поляків. Статистична діаграма показує, що це слово можна вважати принаймні частково успішним - діапазон та популярність цього тегу / слова постійно збільшуються з 2014 року.

Ще одним елементом маніпулювання та розриву польсько-українських відносин є фізичні випадки та провокації, спрямовані на розпалювання ксенофобії, ненависті між місцевими мешканцями та провокування міжнародних інцидентів і провокацій, які в подальшому масово поширюються засобах масової інформації російською пропагандою, з метою дестабілізації та погіршення взаємних відносини між Польщею та Україною.

Постріл із гранатомета у Генеральне консульство РП у місті Луцьку, що мав місце в ніч з 28 на 29 березня [2017 рік – ред. ІА «ЗІФ»]. Винуватці нападу були заарештовані органами українського правосуддя, і, як було повідомлено, ці особи були причетні до багатьох подібних провокацій, таких як сплюндрування синагоги у Чернівцях та напад на посольство США в Україні із використанням вибухового пристрою. Можна припустити, що діяльність групи була умисно спрямована на вчинення злочинних дій з метою дестабілізації відносин між Україною та її союзниками, включаючи Польщу. Окрім нападу на консульство у Луцьку, були й інші інциденти та провокації різного характеру: спустошення пам’ятника полякам, загиблим у Гуті Пеняцькій.

У місті Мостиська на Львівщині відбувся підпал одного з класів польської школи. Усі ці події були засуджені українською владою, яка прямо заявила, що характер цих дій спрямований на те, щоб спровокувати конфлікт між Польщею та Україною, при цьому ініціаторами цих дій були вказані російські спецслужби. Інші подібні провокації включають напад на польські кладовища у Львові, підпал польського туристичного автобуса, серед туристів якого були колишні чиновники польської місцевої влади, мали на меті залякати населення, викликати страх та негативні асоціації, пов’язані з Україною, а також спровокувати міжнародні ускладнення у відносинах між Україною та Польщею. Провокації, спрямовані проти польсько-українських відносин, стають ще більш ефективними, якщо безпосередньо участь у них беруть поляки, як у випадку підпалу угорського культурного центру в Ужгороді на Закарпатті. Злочинці вночі двічі намагалися підпалити угорський культурний центр в Ужгороді.

Перший раз втрати були невеликими, вдруге цокольний поверх будівлі частково згорів. Інцидент торкнувся не лише польсько-українських відносин, а й українсько-угорських відносин. Напад в Ужгороді був здійснений поляками, що входили до праворадикальної організації. Вони були затримані польськими правоохоронцями. Один із підсудних, який вербував обох поляків з радикального правого крила для вчинення підпалу, стверджував, що фінансування цієї провокації (на загал близько 1,5 тис. євро) здійснював Мануель Оксенрайтер, помічник депутата Маркуса Фронмаєра, заступника Бундестагу від партії Альтернатива для Німеччини (AfD), який відомий своїми проросійськими симпатіями та багатьма російськими контактами.

Було виявлено та проведено аналіз кількох моделей, які, на нашу думку, росіяни використовують для розповсюдження та дублювання маніпулятивних повідомлень. Представляємо короткий опис однієї з цих моделей.

Перший інформаційний об’єкт, який працює в цій моделі, це веб-сайт «Sputnik». Він використовується для введення маніпулятивних повідомлень у польськомовну інфосферу. Він має обмежений діапазон як веб-сайт, але це доволі оманливе враження. Повідомлення, що надходять із «Sputnik», змінюються та повторюються кілька разів іншими способами. «Sputnik» - початок процесу введення повідомлення в інфосферу. Другий етап моделі - це первинне множення контенту «Sputnik» на певний набір інших веб-сайтів. На цьому етапі текст повідомлення істотно не змінюється російськими операторами. Заголовок іноді змінюється, але основа залишається схожою на вміст, розміщений у «Sputnik». Це дублювання частково модифікованого контенту на інші інформаційні об’єкти із метою збільшення потенціалу впливу.

Наступний етап - передача контенту до мережі блогів. Що відрізняє цей процес від попереднього, це той факт, що зміст на цьому етапі зазнає значних змін і часто згадується у формі думок щодо публікацій з другого етапу. Ця фаза вже використовується для поетапного формування когнітивної сфери шляхом створення спеціально створених інформаційних середовищ.

Наступним кроком у цій моделі розповсюдження є використання об’єктів у соціальних медіа для поширення агітаційних матеріалів різними способами. Спосіб дистрибуції контенту, вочевидь адаптується до мети операції, вразливості одержувачів, уподобань груп та соціальних одиниць, стосовно у відношенні до яких опонент хоче провести заходи для того щоб операція з дезінформації була ефективною.

Інфографіка показує лише окремі сайти соціальних медіа, але на практиці ми бачили використання навіть невеликих сайтів соціальних мереж як інструментів для розповсюдження. Наступною областю діяльності опонента є місця в Інтернеті, що можна кваліфікувати як сфери обміну думками природними користувачами Інтернету. «Поле думки» означає на практиці розміщення коментарів під публікаціями на сторінках із повідомленнями, що посилаються на контент, створений та помножений у двох попередніх областях - альтернативних веб-сайтах та блогосфері.

Цей етап процесу також стає початком діяльності російських або так званих проросійських об’єктів у соціальних медіа, які поширюють цей вміст та/або адресують його вибраним користувачам.

Наступною інформаційною сферою, на яку націлена ця модель є інтернет-форуми, які можна кваліфікувати як профільні до попередніх областей, (тобто обмін думками серед суспільства), проте в цьому випадку процес розповсюдження контенту здійснюється окремою командою операторів опонента. Це, як правило, добре підготовлені та штучно створені користувачі форуму, які ведуть дискусії, використовуючи матеріали другої та третьої області впливу, а також органічно створений контент. Вся ця діяльність ведеться з використанням раніше спланованої логічної послідовності.

Область гібридного контенту на практиці - це зберігання інформації у змістах коментарів та думок шляхом змішування, перетворення змісту публікації з метою приховування зв’язку з іншими проросійськими видами діяльності в Інтернеті або з публікаціями першої, другої або третьої інформаційних сфер, а також з матеріалами, що і надалі активно використовуються використовують у площині обміну думками.

Черговою фазою впливу є створення мікроінформаційних зон, присвячених впливу на обраних осіб або керівників вибраних груп з певними уразливостями/уподобаннями. Хорошим прикладом цих дій є ресурси опонента, які використовуються для розриву відносин між Польщею та Україною на основі розпалювання конфліктів на історичному тлі. Ця сфера - це також можливість проводити професійні спроби впливу на обраних людей чи суб’єктів, що приймають рішення.

Наступний етап - плановий розподіл усіх створених раніше когнітивних областей, інформаційних середовищ з використанням користувачів, яких ми кваліфікуємо як лідерів думок у соціальних медіа. Лідером думки може бути фізичний, наприклад, агент впливу або віртуальний - начебто існуючий користувач, соціальна група та інші. Крім лідера думки, на цьому етапі також використовуються інструменти для розширення сфери операцій, такі як ботнети. Цей етап операції також включає підтримку дискусій, надсилання фейкових позитивних повідомлень окремим одержувачам або проведення підтримки спеціальних операцій, спрямованих на конкретну людину чи команду людей.

Наступний етап діяльності в цій піраміді поширення присвячений та кваліфікується як заходи в рамках спеціалізованих психологічних операцій, що проводяться проти подій або окремих реципієнтів. У цьому випадку можна говорити про обширну модель профілювання та націлювання. Одним із інструментів, що використовується росіянами, є перевірка реакції на інформаційні стимули - у цьому випадку інформація, дезінформація чи маніпуляція. Одним із елементів, що сприяють ідентифікації цих заходів, є визначення користувача або групи користувачів, які ведуть суперечливі дискусії та відсилання їх або до них вибраних осіб або груп, які насправді перевірені та існують.

У деяких дуже специфічних операціях можна виділити спеціальні методи та техніки, наприклад використання кольорового графічного повідомлення, адаптованого до переважаючих погодних умов у певній місцевості (людина по-різному реагує на яскраві кольори при низькому та високому атмосферному тиску). Використання таких методів доводить залучення професійних спеціальних операторів до процесу проведення інформаційної атаки. Повна модель інфографіки представлена ​​на наступному рисунку.

ПІДСУМОК

Сучасне суспільство функціонує в набагато іншому потоці даних, ніж це було десять років тому. Нікого не дивує, що кіберпростір зараз став домінуючим виміром формування повідомлень.

Інформаційне середовище вимагає посилення уваги до забезпечення суверенітету та безпеки у складному просторі людей, організацій, організацій та систем, які збирають, обробляють та поширюють дані.Кіберпростір та інфосфера - це невіддільні області інформаційного середовища, яке функціонує у трьох взаємодіючих вимірах: фізичному, віртуальному та когнітивному. Теперішнє віртуальне інформаційне середовище відрізняється від традиційного тим, що повідомлення піддаються процесу динамічного безперервного створення/обробки/реплікації/модифікації різними інструментами, медіа-центрами, соціальними медіа та блогосферою.Російські операції впливу на польсько-українські відносини не можна розглядати лише в контексті дій, що проводяться в соціальних мережах або з використанням медіа-центрів. Процес виявлення російських операцій впливу вимагає комплексного підходу. Виявлення та оцінка повідомлення має базуватися не лише на перевірці засобів масової інформації чи пропагандистського контенту, а насамперед на аналізі всього спектру, в якому державна чи приватна особа може проводити ворожу операцію.

З розвитком Інтернету кіберпростір перетворився на ключовий комунікаційний простір, який інтенсивно використовується для маніпулювання інформаційним середовищем, формуючи всі сфери інформаційного впливу у відкритих та прихованих зонах. Однак кіберпростір - це не єдина площина операцій впливу. Він часто залишається вторинним аспектом стимулювання процесів, ініційованих фактичними або імітованими інцидентами у фізичному вимірі. Для захисту інформаційного середовища, що визначає спосіб сприйняття поляками та українцями взаємних відносин, необхідно проводити широкий спектр заходів із виявлення та фіксації всіх російських ворожих операцій. Для того аби ефективно протидіяти одній з головних цілей Росії, що полягає у дестабілізації соціальних, політичних та економічних відносин між Україною та Польщею.