Андрій Садовий спричинив міжнародний скандал і зганьбив Львів на увесь світ

Як відомо, недавно депутати Львівської  звернулись до Дональда Туска, щоби прем'єр-міністр Польщі вирішив питання львівської господарки. Мовляв, польська компанія Control Process не виконує умови контракту з питань будівництва львівського сміттєпереробного заводу. Польський журналіст Яцек Фрончик, який досліджував цей принизливий для Львова і всієї України сміттєвий скандал, написав: «Мер Львова Андрій Садовий звинуватив польську компанію у саботажі будівництва. Натомість протилежна сторона наголосила, що Ратуша спонукає поляків до незаконних дій». Невже до відкатів? Не віриться.

Отже, Депутати Львівської міської ради звернулись 7 серпня 2025 року до Дональда Туска із проханням відреагувати на діяльність польської компанії Control Process, яка начебто не дотримується термінів будівництва львівського сміттєпереробного заводу.

Станом на серпень об'єкт готовий лише на 78%, хоча до кінця місяця вже мали бути завершенні пуско-налагоджувальні роботи. Підрядник доставив на будівельний майданчик лише 93% необхідного обладнання, отож завершення будівельних робіт змістив на жовтень.

Водночас підрядник відмовляється передати міській раді робочу документацію, а також не може повідомити, коли привезе решту 7% обладнання. Олександр Єгоров, директор ЛКП «Зелене місто», наголосив, що «від липня нема прогресу на будівельному майданчику».

Це неординарний випадок, щоби 64 безпорадні депутати звертались до іноземного високопосадовця, аби той вирішував місцеві господарські питання. І що тут скажеш! Краще би звернулись би до іншого Дональда, до нью-йоркського будівельного виконроба Трампа, отой би швидко і кардинально вирішив ратушні проблеми.

Яким боком іноземні політичні посадовці дотичні до вирішення господарських питань Львова? Хіба для таких випадків не передбачені українські або міжнародні суди?

У перший день серпня 2024 року директор ЛКП «Зелене місто», стосовно будівництва сміттєпереробного заводу, оптимістично наголосив: «Усі субпідрядники працюють відповідно до своїх зобов’язань. До Львова вже завезена частина обладнання. Також із Туреччини їде велика кількість обладнання для власне переробки відходів. Моделюємо графіки робіт, щоби жодні форс-мажорні речі не сильно впливали. Рухаємося досить активно».

Аж раптом через півтора місяця той же Єгоров активно здійняв лемент: «Комунальне підприємство має нестандартну ситуацію, під загрозою – розірвання угоди з підрядником Control Process SA. Він порушив основну вимогу контракту – не надав банківської гарантії на суму 3,6 млн євро на виконання робіт. Така ситуація ставить під великий ризик взагалі продовження цього контракту. Тривають юридичні консультації щодо подальших дій і намірів, які буде виконувати наше підприємство».

У той же час міський голова Львова заявив, що йому не вистачає коштів для будівництва заводу, тому що попередня вартість проєкту становила 35 млн євро, але через здорожчання обладнання кінцева вартість може сягнути аж 50 млн євро. Нагадаємо, Європейський інвестиційний банк надав Львову 30 млн євро для рекультивації грибовецького сміттєзвалища та 45 млн євро для будівництва сміттєпереробного комплексу. Проте ніяких єврів Садовому не вистачить, допоки львівські господарники розкрадають кошти.

Подумалось, чому це Садовий устами Єгорова здійняв 7 серпня вже цього року лемент, який переріс у міжнародний скандал? Аж раптом трапилась інформація, що підрядник втомився від підкилимних ратушних маніпуляцій (спонукання поляків до незаконних дій) і звернувся у FIDIC − міжнародну арбітражну організацію у сфері будівельного консультування. Міський голова і його непрофесійний юридичний департамент програв це консультативне слухання по всіх дев'яти пунктах. Арбітр Роберт Верт 18 липня 2025 року присудив:

• оплата вартості експертизи − Ратуша повинна покрити витрати на експертизу;

• право продовжити терміни виконання підряду − виконавець (поляки) має право продовжити термін виконання контракту на період очікування експертизи;

• призупинення договірних штрафів − Ратуша не може нараховувати штрафи за затримку, зумовлену внесенням змін до будівельної документації;

• підтвердження належного виконання обов'язків − фірма Control Process сумлінно виконує свої зобов'язання відповідно із контрактом;

• несанкціоновані зміни у BoQ (Bill of Quantities [Кошторис]) − інформаційні запити чиновників Ратуші з метою внесення змін у проєкт будівництва суперечать контракту;

• оплата виконаних пунктів BoQ [Кошторису] − підрядник (поляки) має право на 100% оплату за виконані роботи і пропорційну оплату за часткове виконання поточних незавершених робіт;

• оплата невиконаних пунктів BoQ [Кошторису] − хоча пункти і не виконуються, проте Ратуша зобов'язана їх оплатити за фіксованою ціною згідно з умовами контракту;

• відсотки за прострочений платіж − підрядник (поляки) може запросити оплату відсотків відповідно із пунктом 14.8 Договору («Прострочений платіж»);

• розподіл арбітражних витрат − Ратуша зобов'язана оплатити половину витрат.

Отже, на підставі рішення бельгійського арбітражу Андрій Садовий зобов'язаний беззастережно впродовж 28 днів (до 15 серпня) виконати:

• всі дев'ять пунктів рішення бельгійського арбітражу;

• сплатити нараховані відсотки за період від 2021 року;

• сплатити половину витрат за арбітражний розгляд;

• припинити подальші порушення Договору, зокрема затримувати платежі та недотримуватись формули фіксованої ціни.

Міський голова Львова не здійснив і ключові будівельні роботи, а саме: не проклав водопостачання і каналізацію, не облаштував бункер, не спорудив очисні споруди і резервуар, не виконав електромонтажні роботи, не підключив трансформаторну станцію, не проклав дороги, не збудував автостоянку, допоміжні об'єкти тощо.

У фірмі Control Process зазначили, що без виконання цих робіт на заводі (незважаючи на його готовність на 80%) неможливо буде запустити обладнання, тому що виникне реальний ризик необхідності зупинки технологічного пуску.

Після принизливого для України рішення бельгійського арбітражу Андрій Садовий цинічно заявив, що мова йде не тільки про ділові відносини між Ратушою і фірмою Control Process, а головно і про імідж Польщі, оскільки на будівельному майданчику сміттєпереробного заводу майорить біло-червоний прапор Республіки Польща. А про міжнародний імідж України і український прапор, сплямований вірогідною недобросовісностю, Андрій Садовий не буде дбати?

Скандал біля дверей Ратуші

Кшиштоф Хабєр, представник фірми Control Process S.A. в Україні, яка будує сміттєпереробний завод, і його партнери вирішили провести у Львові інтерв'ю для місцевих журналістів. Негостинний Андрій Садовий демонстративно, зневажаючи Кшиштофа Хабєра і журналістів, які, у тому числі,  платять йому заробітну платню, не посприяв, щоби це інтерв'ю відбулось у затишному приміщенні Ратуші, а не на вулиці біля трамвайної колії. Ба більше, міський голова прислав на цей захід двох своїх клевретів – невихованих і скандальних посадовців Андрія Москаленка і Олександра Єгорова – які солідарно перешкоджали Кшиштофу Хабєру спілкуватись із журналістами. Через кожні два-три речення поплічники Садового нахабно переривали розмову Хабєра і брались коментувати сказане на свій суб'єктивний лад.

Журналістка Марія Пиж кілька разів робила спробу напоумити чиновників, пояснювала, що цей захід організований для журналістів, а не для службовців Ратуші, проте Москаленко із Єгоровим напоумлення не сприймали і наполегливо грубіянили впродовж усього годинного заходу. Схоже, що Садовий і його оточення відчайдушно намагаються ретельно «замести сліди», тобто перекласти відповідальність за досі не збудований завод на фірму Control Process S.A. Ніщо не перешкоджало Москаленкові та Єгорову чемно постояти поруч із Хабєром, уважно вислухати його аргументацію, а потім запросити журналістів на своє інтерв'ю і витлумачити позицію Ратуші. У цивілізованих країнах саме так поводять себе адекватні чиновники.

Нема сенсу обтяжувати читачів будівельними деталями, яку канаву повинен був прокопати Садовий, а яку стіну змурувати Хабєр. У будь-якому випадку за реалізацію зведення сміттєпереробного заводу відповідає міський голова Львова, який ще 20 років тому ішов на вибори мера зі запевненням, що завод збудує, проте віз і нині там. Разом із Садовим.

Як у краплині роси відображається Всесвіт, так і в брутальній поведінці Москаленка і Єгорова відображається достеменне єство міського голови Львова. Якщо ці чиновники так спілкуються з будь-якими підрядниками, як сьогодні із Кшиштофом Хабєром при журналістах, сміттєпереробний завод ніколи не буде збудований. Тим паче, що Садовий ніколи й наміру такого не мав будувати завод, адже у нього ще з далекого 2006 року були інші меркантильні плани.

Сміттєпереробний завод – це нагляд і контроль за кількістю досталених побутових відходів. А контроль для Ратуші – смерті подібний. Інша річ – величезний і вартісний саркофаг над грибовицьким сміттєзвалищем. Під таким розлогим куполом можна зберігати сотні тонн звезеної безкоштовної вторинної сировини, негласно її посортувати, приватно переробити і видозмінити у необліковану мамону.

Ярослав Левків

Головне фото: Міський голова Львова Андрій Садовий // city-adm.lviv.ua