Російська пропаганда змінила акценти щодо війни в Україні

Російські ідеологи і пропагандисти опинилися у не менш скрутній ситуації, ніж бездушна загарбницька армія голодранців-мародерів. Уже який місяць їм доводиться пояснювати невдачі «второй армії» в Україні. І не просто пояснювати, а інформаційно прикривати ганебну втечу, розгроми та безсилля.

Для цього вже недостатньо придуманих термінів так званого «новоязу» для згладжування, маскування і приховання реального стану у війні проти України. Путінський диктаторський режим і його пропагандистська машина спочатку запровадили слово «хлопок» замість вибух – щоби не травмувати zомованих росіян. «Хлопоками» (у ґуґлівському варіанті перекладу з російської на українську – «бавовна») зарясніли усі повідомлення в російських медіа про вибухи на територіях рф і окупованих «другою армією» українських землях.

Як дослідила компанія «Медіалогія» на прохання видання «Медуза», російські ЗМІ почали замінювати слово вибух на хлопок з осені 2019 року. Такий підхід став частиною інформаційної політики путінської адміністрації – так званого режиму інформаційного сприяння й уникання негативу.

І що більше невдач зазнавали російські окупаційні війська в Україні, то частіше пропагандисти вдавалися до вигадування нових термінів: замість війни – спеціальна військова операція, окуповані міста називали звільненими, загиблих називали «двохсотими», втеча російських угруповань з окупованих територій під тиском Збройних Сил України стала «кроком доброї волі», відступ – перегрупуванням, потоплений крейсер «москва» - «отрицатєльно» сплив (за аналогією про «отріцатєльний рост» в економіці).

Після «перегрупувань» на харківському та херсонському напрямках навіть маститі російські пропагандисти почали впадати у ступор і вишуковували причини та пояснення здачі «русского города».

Кадиров і пріґожин хвалили «м’ясника» суровікіна, який дбає за життя російських «солдатушек», хтось з екранів радив росіянам, невдоволеним херсонськими «маневрами» «заваліть хлєбало своіх емоций», а хтось переконував, що втеча без бою на лівобережжя сковуватиме великі сили ЗСУ в Херсоні та біля нього.

Дімон мєдвєдєв заспокоював, що «все повернеться додому», радив не давати «приводу для радості ворогові ближньому та далекому», а частіше нагадувати йому «про велич і безмежність русского міра».

Пропагандон норкін узагалі опинився на роздоріжжі: «Якщо я підтримую рішення (про відступ з Херсона, - ЗІФ), то це заклики до порушення територіальної цілісності рф. Якщо я не підтримую його, то це дискредитація (армії, - ЗІФ)». І в обидвох випадках путінський режим передбачає покарання.

У соловйова взагалі вже сталося декілька істерик у прямому ефірі через принизливі невдачі російської армії і спересердя він почав називати «сво» війною.

Дійшло до того, що на росії від розмов про захоплення Києва за три дні перейшли через 9 місяців до прогнозів про колони ЗСУ, що можуть дійти до москви за 7-8 годин. На жаль, Президент України, перебуваючи в понеділок, 14 листопада, у Херсоні, заспокоїв росіян. Мовляв, чужого нам не треба. Але хто його зна – як кажуть, апетит настає під час їжі.

Про пояснення, що росія воює з найманцями, НАТО і ледь не з усім світом і казати нічого – рот скабєєвої не втомлюється працювати над цим.

Схоже, що лякалки російських пропагандистів про можливий наступ ЗСУ на російські області, що межують з Україною, будівництво й інспектування бомбосховищ у москві, пітері й інших містах, риття окопів має на меті підняти всю росію на «бой із сілой тьомною».

Риа «новости» опублікували статтю, в якій автор підганяє фактаж під висновок, що країни Європи готуються до війни з росією.

«Європа, принаймні, дві країни — засновниці ЄС, Німеччина і Франція, змінила регістр обговорення, і зараз пряме військове зіткнення з Росією для Берліна та Парижа більше не є геополітичною гіпотезою, а геополітичною реальністю… - закручує інтригу автор та оптимістично завершує, - Нехай лякають. Нам не страшно. Та й історичний досвід таких протистоянь підказує, що саме тут – з нашою боєздатністю, наявністю абсолютно безмежних ресурсів у будь-якій сфері, що стосується і ВПК, і армії, - все в нас гаразд. Як гаразд і було до. І як гаразд буде і після. І рівно стільки, скільки потрібно. Для захисту батьківщини та нашого народу».

Викривлена реальність путінської пропаганди тут, як кажуть самі росіяни, «на ліцо».

«Кремль проводить моральну мобілізацію. Йдеться вже не стільки про чмобілізацію, скільки про психологічне затягування всього російського люду у кризу, що затіяв Путін… Аби кожен «тіпічний рускій» (тіп) сприймав війну не лише як віртуальну історію з телевізора, а був готовим до безпосереднього залучення у ній. Комусь – дадуть автомат, інших позбавлять роботи, або просто платитимуть менше, а працювати змусять більше», - пише автор ТГ-каналу «Орестократія» .

І припускає, що теза про «священную войну» повинна «стимулювати подвоєне бажання у росіян рятувати країну від тієї халепи, яку з усією мудрістю та ретельністю розробив Путін».

Але такі різкі повороти російської пропаганди викручують звивини російським ватникам, а декого змушують навіть протверезіти.

«Нова інформаційна атака геть зовсім порвала матрицю «тіпічному рускому». Уявіть собі його здивування, адже він упродовж багатьох місяців очікував, що «укропів» ось-ось денацифікують на британський хрест, а так звана телевізійна спецоперація тривала, триває і триватиме згідно з планом. І коли цей план передбачає вторгнення українців у три російські регіони, то у «тіпа» починають закипати мізки», - пояснює «Орестократія».

Подібну думку висловив військовий експерт Олександр Коваленко у своєму ТГ-каналі, який звернув увагу на нові посили російської пропаганди.

«Вторгнення в Україну плавно перетекло у «світову війну», - пише експерт. - До такого посилу голови, що говорять, почали привчати російське болото. Як виявилося, ні політичні, ні військові світочі російського імперіалізму не були готові до гучних відступів. Відбувається ламання всього дискурсу. Наявна модель пропаганди розрахована лише на схему бурі та натиску. Перепрошивка черепних коробок під «непрості рішення» може спричинити навіть смерть Z-пацієнта. Якщо раніше підхід «не все так однозначно» застосовували для приховування військових злочинів окупантів, то тепер його натягують на очевидну нежиттєздатність усієї військово-окупаційної стратегії Кремля».

Залишається тільки здогадуватися, до чого договоряться рашистські пропагандисти у випадку, наприклад, звільнення Криму чи Донбасу. Чекати залишилося відносно недовго…