Не Братушки. Болгарія оголосила полювання на російських шпигунів

Софія знову викрила співробітників російської розвідки під дипломатичним прикриттям. І це, вочевидь, далеко не кінець масштабної зачистки московської агентури. Скандали за участю російської розвідки, схоже, стають невід'ємною частиною політичного життя Болгарії, країни, що має неформальний імідж «самої проросійської» з країн ЄС.

Кілери і агенти

Днями Прокуратура Болгарії повідомила про відкриття досудового розслідування відносно двох громадян Росії. Згідно інформації прес-центру, в ході одного попереднього слідства було встановлено, що з 2017 року по теперішній час перший секретар консульського відділу посольства РФ у Софії збирав інформацію про механізми виборчого процесу в країні. Інше розслідування дозволило встановити, що з жовтня 2018 року по теперішній час співробітник Торгового представництва Росії «збирав розвідувальну інформацію, у т.ч. таку, що представляє державну та службову таємницю в сфері енергетики та енергетичної безпеки країни, яку він згодом відправив у штаб-квартиру російської розвідувальної служби в Москві». Для чого і встановив контакт з болгарськими громадянами, які мали у своєму розпорядженні відповідну інформацію.

Міністр закордонних справ Єкатерина Захарієва заявила, що Болгарія оголосить обох російських дипломатів, яких викрито в шпигунстві, персонами нон грата.

Практично у цей же час Прокуратура Болгарії висунула трьох росіянам звинувачення в замаху на вбивство власника і торговця збройового заводу Еміліана Гебрева, а також на ще двох болгар у Софії в період з 28 квітня по 4 травня 2015 року шляхом отруєння «невідомою фосфорорганічною речовиною». Всі троє захворіли, але вижили. Розслідування отруєння було відновлено у 2018 р, після того як Гебрев заявив прокурорам, що у нього є підстави вважати, що речовина, яка була використана проти нього, може бути схожою на газ «Новачок», використаний при спробі вбивства екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки .

У лютому минулого року Болгарія заявила, що розслідує можливий зв'язок між отруєнням болгарських громадян і нападом на Скрипалів. 

Тоді прокуратура стверджувала, що росіянин на ім'я Сергій Фєдотов тричі відвідував Болгарію в 2015 р і був там у квітні, коли Гебрева було отруєно. Розслідування Bellingcat показало що під псевдонімом «Фєдотов» переховувався офіцер ГРУ Денис Сергєєв. За даними петербурзької інтернет-газети «Фонтанка», в січні-лютому 2014 року «Фєдотов» відвідував Чехію одночасно з «Петровим» і «Бошіровим», яких звинувачують у замаху на Скрипалів.

Болгарська прокуратура не називає імен трьох росіян, звинувачених у спробі отруєння Гебрева, але стверджує, що європейські ордери на арешт було видано і що Софія буде домагатися їх екстрадиції до Болгарії. Колишній міністр закордонних справ Болгарії Соломон Пасі заявив, що в країні діє багато російських шпигунів, в тому числі 68 - тільки в самому посольстві РФ.

Однак повернемося до двох російським дипломатів, яких обвинувачують у шпигунстві. Це вже не перший випадок за останній час.

 У жовтні 2019 року один із співробітників російського посольства вже був оголошений персоною нон грата в зв'язку зі звинуваченнями в шпигунстві, а російському військовому аташе було відмовлено у в'їзній візі.

Трохи раніше, у вересні Прокуратура Болгарії висунула голові руху «Русофіли» Ніколаю Малінову звинувачення в шпигунстві на користь Росії. У розпорядженні прокуратури виявився підготовлений Малиновим документ, в якому було викладено програму дій, спрямованих на створення позитивного образу Росії і «нової геополітичної орієнтації Болгарії». Змінити ставлення болгар планувалося за рахунок створення інтернет-сайтів, телеканалу, аналітичного центру та політичної партії. Власне, класичний набір заходів, який успішно застосовується в інших країнах.

Малинов, згідно з даними слідства, регулярно здійснював поїздки в Росію, де зустрічався з керівником товариства «Двуглавый орел» Костянтином Малофєєвим і Леонідом Решетниковим, колишнім генералом російської Служби зовнішньої розвідки, який очолював Російський інститут стратегічних досліджень (РІСД), а потім став заступником голови товариства «Двуглавый орел».

У Решетнікова особливо трепетне ставлення до Болгарії. Він навчався в аспірантурі в Софійському університеті, його наукова дисертація і ряд наукових досліджень, присвячені болгарської історії. Відповідно, має старі зв'язки, як агентурні, так і особисті. І справа Малінова - не перша, де зустрічається ім'я колишнього директора РІСД.

У березні 2017 року у розпал весняної кампанії з виборів до болгарського парламенту стало відомо, що Болгарська соціалістична партія отримала від російської сторони стратегію, яка повинна була допомогти Румену Радеву перемогти на президентських виборах 2016 року. Цей документ нібито передав саме Решетніков.

Найцікавіше, що лідер «русофілів» Ніколай Малінов заявляв про підтримку своєї організації з боку Радєва, а Решетніков порівняв обрання Президента з перемогою Ігоря Додона в Молдові і заявив, що це свідчення того, що в Болгарії «пришла пора смены элит, полное разочарование в прозападном курсе вот той небольшой части болгарского народа, которая была у власти долгие годы».

Не дуже слабка ланка

З чим пов'язаний сплеск шпигунських скандалів в Болгарії за участю російської розвідки і в чому конкретно можуть бути замішані російські шпигуни?

Інтерес Росії до Болгарії очевидний. Її вважають слабкою ланкою НАТО на Чорному морі. І не без підстав. Болгарія поховала ідею Румунії зі створення тристоронньої флотилії НАТО, опозиційна Болгарська соціалістична партія неодноразово виступала за зняття санкцій з Росії. 

Підрив єдності Північноатлантичного альянсу і ЄС - цілком очевидна мета Росії, яку вона намагається досягти за допомогою вже випробуваних методів. 

Щоправда, діє занадто незграбно. Відверта ставка на тих, хто і без того орієнтований на Москву, нагадує діяльність РФ в Україні, де різноманітні  проросійські культурно-наукові заходи проводилися виключно за участю підгодованих «експертів» та «громадських активістів». Може трапитися так, що після викриття Малінова бажаючих відверто висловлювати свої русофільські симпатії стане менше.

Викриття шпигунів з дипломатичним прикриттям і їх видворення - це неминуче загострення двосторонніх відносин. 

Причому болгарське керівництво пішло на цей крок в умовах, коли Болгарія має намір отримувати російський газ по «Турецькому потоку» і будувати за участю російської сторони атомну електростанцію «Белене». Тому позиція Софії вимагає додаткового пояснення, крім власне захисту суверенітету від підривної діяльності іноземних спецслужб.

По-перше, не виключено внутрішньополітичний підтекст. Щоправда, президентські вибори в Болгарії пройдуть тільки у 2021 році, але ймовірно, що розслідування дозволить отримати якийсь компромат на Румена Радєва, який останнім часом конфліктує з урядом і активно використовує право вето. Найгучнішою була справа із закупівлею Болгарією американських винищувачів F-16. Радев критикував цей контракт, називаючи його «тріумфом лобізму». Колишній командувач ВПС Болгарії, нинішній президент відомий як прихильник військово-технічного співробітництва з Росією, особливо в авіаційній сфері. Позаяк, президентське вето болгарський парламент поки успішно долає, і про дострокові парламентські вибори, які на початку минулого року обіцяв Радев, мова поки не йде.

По-друге, важливі напрямки збору інформації, в яких були викриті російські дипломати. Здавалося б, механіка виборчого процесу не є закритою темою. В Україні як представники посольств, так і представники ОБСЄ постійно проводять зустрічі з експертами, моніторять виборчі кампанії. 

Судячи з усього, мова йшла не стільки про сам виборчий процес, скільки про можливість впливати на нього.

По-третє, інтерес до енергетичній сфері Болгарії з боку Росії не випадковий. Так, Болгарія будує на своїй території ділянку «Турецького потоку» в Сербії, але одночасно і газопровід-інтерконнектор з Греції, за яким може надходити газ з СПГ терміналу в Александропуліс, в тому числі і американський скраплений. В ідеалі Болгарія має намір перетворитися на газовий хаб. Росію не може не хвилювати перспектива отримання Європою газу з альтернативного джерела, тим більше, якщо мова йде про газ з США.

Крім того, російський інтерес викликаний і перспективами розвитку атомної енергетики Болгарії. Російський «Атоменергопром», дочірне підприємство російського «Росатома», - в числі учасників проекту будівництва АЕС «Белене». Але болгарська сторона зацікавлена ​​в тому, щоб залучити до проекту не тільки російських інвесторів і партнерів, а й американських, включаючи General Electric. Можна згадати і декларацію Трампа-Борисова, прийняту за підсумками візиту болгарського прем'єр-міністра до Вашингтона в листопаді минулого року. У ній йшлося про можливості спільних планах щодо підвищення енергетичної безпеки Болгарії, в тому силі оперативної підтримки в ліцензуванні та використанні американського ядерного палива для АЕС в Козлодуї.

Сфера інтересів для російської розвідки в Болгарії досить широка. Швидше за все, викриття розвідників під дипломатичним прикриттям і російської агентури з числа болгарських громадян змусить Росію зробити висновки і діяти більш витончено. Проте Москва Болгарію з поля зору навряд чи випустить.

  Артем Філіпенко

Завідувач відділом дослідження Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень