Як наша економіка «латешечки на кокосовому» відреагує на безперервні атаки дронів

Росія запускає по Києву постійний потік дронів. Цю тактику руйнування можна назвати таким собі інфернальним «московським повітряним експресом», звертає увагу у своєму дописі на Facebook економіст Олексій Кущ. І далі він аналізує наслідки цієї тактики рашистів для української економіки.

Відбувається структурне руйнування логістики в київському столичному регіоні. Алгоритмів швидкого відновлення тут немає.

З очевидних рішень – децентралізація логістики, що призведе до зростання транспортної та логістичної націнки в ціні товарів на 20–30% щонайменше. Ці витрати будуть перенесені на споживача.

Потрібно терміново знижувати ПДВ на соціальні товари. Інакше восени отримаємо цінове цунамі на найважливіші товари для населення.

Нинішню логістичну кризу не можна недооцінювати й порівнювати з 2022 роком. Тоді логістичні ланцюжки переформатовувалися, а зараз – руйнуються. Третинний сектор економіки, тобто сфера торгівлі та послуг – це зараз понад 70% ВВП України. І цей валовий продукт формується в ТРЦ, супермаркетах, кафе тощо. Багато з яких під час повітряної тривоги не працюють.

Тобто логістична криза може трансформуватися в рецесію – падіння ВВП понад два квартали поспіль. Є люди, яким не подобається економіка у вигляді «латешечки на кокосовому», але це саме та економіка, яку тут хаотично формували до 2022 року, а промисловість – кенселили та маргіналізували. Тому тепер економіка «латешечки на кокосовому» – це понад 70% податків, робочих місць і ВВП. Якщо від неї відмовитися, у нас залишиться не більше третини працюючої економіки, а торгівля піде на базари та ярмарки, тобто в тінь.

І тоді доведеться просити Європу подвоїти розмір фінансової допомоги й перераховувати нам не 40 млрд дол. на рік, а 80 млрд.

Тобто головне завдання уряду – створити двоконтурну модель економіки: цивільний сектор і військовий; перший генерує профіт і фінансує другий за допомогою ефективних каналів перетоку фінансових ресурсів, при цьому другий формує безпеку для першого. Порядковий номер тут – це проєкція економічних параметрів, а не реального значення того чи іншого сектора для країни.

Моделі перетоку профіту з цивільного сектора у військовий у нас поки немає. Це призводить до недооцінки значення цивільної економіки та, відповідно, до переоцінки фактора зовнішньої допомоги й ресурсів закритих корпоративних структур у секторі ОПК.

І ще один важливий момент. Популярність ізраїльської ППО у світі пояснюється її ефективністю застосування в «домашніх умовах». Тому всі розмови щодо дозволів на експорт зброї з України в інші країни, а також пропозиції захистити Саудівську Аравію від іранських дронів потрібно відкласти доти, доки не буде захищено небо над власною столицею.

Тому що Саудівська Аравія теж аналізує нинішню ситуацію, обираючи партнерів для створення своїх нових систем ППО. Тут не потрібно поспішати з обіцянками когось захистити. Потрібно ефективно захистити насамперед самих себе, а не інші країни, які, побачивши таку ефективність, самі «запропонують і все дадуть».

Ілюстрація - ШІ.