Як Кремль намагається перетворити переговори на новий поділ Європи, - огляд політики росії

Переговорний процес між Україною, США та Росією відновився, однак Кремль продовжує наполягати на ультимативних вимогах і просуває ідею нового безпекового порядку в Європі без повноцінної участі європейських держав. Тим часом Москва демонструє прагнення зберегти вплив на пострадянському просторі, водночас  ЄС і Велика Британія готують нові санкції проти російського енергетичного сектору, а українські удари по нафтовій інфраструктурі дедалі відчутніше позначаються на економіці РФ, — в рамках Програми російських і білоруських студій експерт Антон Оксентюк та інтернка Валерія Бунак представили новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Чого росія домагається на переговорах

Останній тиждень позначився довгоочікуваним продовженням тристороннього переговорного формату між Україною, Сполученими Штатами та росією, а також мирного процесу в цілому.

Після переговорів в Абу-Дабі американські посланці Віткофф і Кушнер 12 листопада зустрілися з путіним у москві, а вже ввечері того ж дня вони провели зустріч із Володимиром Зеленським у Дубліні. Однак попри подібну значну активність, суттєвих результатів щодо завершення війни цей тиждень так і не приніс. Кремлівські ультимативні вимоги продовжують залишатися незмінними. Єдиним справді важливим наслідком відновлення переговорного процесу стала домовленість про наймасштабніший обмін полоненими.

Але навіть з огляду на те, що з точки зору припинення війни ми спостерігаємо за наближенням цієї мети, у політичному плані переговори в Абу-Дабі та весь цей тиждень прямо підтвердили висновки, які експерти «Української призми» вже аналізували. Так, заяви російських високопосадовців свідчать про те, що кремль намагається підмінити головну тему переговори про завершення війни якимись домовленостями  про так звану нову «європейську архітектуру безпеки». Очільник російської делегації Медінський назвав саме цей пункт  центральною темою переговорів, при цьому у звичній для москви манері нахабно описавши саму війну проти України «гнійником», що «прорвався» на тлі хвороби «всього організму». Цю спробу підміни зафіксував і сам путін, який під час зустрічі з американськими посланцями назвав саме нову систему безпеки в Європі «фундаментом» мирних переговорів.

Що саме кремль вкладає в це поняття, путін сам й перелічив, згадавши сумнозвісний російський ультиматум США та НАТО від грудня 2021 року, в якому кремль вимагав від Альянсу прибрати військову інфраструктуру та сили з тих держав, що стали членами організації після 1997 року. До того ж диктатор ще й додав, що цей список може бути розширений.

Понад те, Медінський в інтерв'ю російським ЗМІ заявив, що метою переговорів є створення «нової сучасної Ялти», тобто символу поділу Європи на сфери впливу. Нагадаємо, що аналогічну логіку путін озвучував на останньому “валдаї”, згадавши ідею «ради безпеки» для країн Центральної та Східної Європи за участі москви та Вашингтона, які б мали широкі повноваження у безпековій сфері, що по суті є обмеженням суверенітету відповідних держав.

Ще однією суттєвою темою цього переговорного тижня стало рішення щодо повноцінної участі європейців у тристоронньому форматі. Після зустрічі в москві американські посланці заявили, що путін нібито погодився на їхню участь у наступному раунді. Проте якщо ми подивимось на те, що саме говорить кремль нам стане зрозуміло, що це не так.

Кремлівський очільник при цьому знову вдався до демагогії, заявивши, що американцям слід «попрацювати з їх європейськими союзниками», аби ті вирішили, чого саме вони хочуть: війни чи миру.

Те саме повторив й путінський помічник Юрій Ушаков. В наступні дні питання участі європейців у переговорах коментував й речник путіна, Дмітрій Пєсков, який прямо заявив, що наразі мова про це не йде.

Таким чином реальної “згоди” кремля на предметні переговори за участю Європи просто немає. Більше того, наразі ситуація є прямо протилежною, адже той же Ушаков заявив, що росія готова говорити про цю “архітектуру безпеки” саме в тандемі зі Сполученими Штатами.

Тобто в цьому контексті відбувається саме те, про що ми неодноразово говорили – кремль відмовляється сприймати європейські країни як носіїв суверенітету, а тому й говорити з ними щодо питань безпеки. І наразі немає ніяких ознак того, що у найближчому майбутньому це ставлення зміниться.

Результати саміту ОДКБ

11 листопада в москві пройшов черговий саміт Ради колективної безпеки Організації договори про колективну безпеку під головуванням путіна. Одним із центральних аспектів зустрічі стало питання участі Вірменії в діяльності організації, західний курс якої кремль розглядає як зраду традиційного союзництва з москвою.

Цього разу держави-члени ухвалили рішення позбавити Вірменію права голосу та можливості призначати своїх представників на відповідні керівні посади. Про це заявив Дмітрій Пєсков за підсумками саміту. Офіційною причиною стала несплата Вірменією членських внесків до бюджету блоку протягом понад двох років. Наразі Вірменія залишається формально членом ОДКБ.

Нагадаємо, вірменське питання має особливе значення для росії. У лютому 2024 року премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про замороження участі країни в ОДКБ. Власне замороження стало кульмінацією розбіжностей, що накопичувалися щонайменше з 2022 року. Після зіткнень на кордоні з Азербайджаном у вересні 2022 року Вірменія звернулася до ОДКБ на підставі статті 4 Договору, однак організація обмежилася направленням лише моніторингової місії. Вирішальним ударом по довірі до москви як гаранта безпеки став азербайджанський наступ у Нагірному Карабаху у вересні 2023 року. Російські «миротворці», присутні в регіоні, не втрутилися в перебіг подій і фактично залишилися осторонь конфлікту.

З 2023 року Віременія почала бойкотувати саміти ОДКБ. Рішення на полях ОДКБ слушно розглядати радше як публічне покарання Вірменії за її дистанціювання від традиційної «орбіти» впливу москви. Ще 5 листопада Нікол Пашинян заявив, що інтерес Вірменії до організації вичерпано. А ще раніше, у травні, премʼєр-міністр відмовився від участі в параді «побєди» в москві та наголосив, що Вірменія не є союзником росії у війні проти України.

11 листопада Нікол Пашинян відвідав Туреччину, де взяв участь у саміті лідерів у межах 31-ї Конференції ООН зі зміну клімату (COP31). Уже 12 листопада премʼєр-міністр взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні.

Водночас саміт ОДКБ мав продемонструвати збереження дієздатності організації та єдності її учасників попри позицію Вірменії. У зустрічі взяли участь президент Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану. За словами путіна, під час переговорів у вузькому складі лідерам вдалося досягти «практично повного взаєморозуміння» з більшості обговорюваних питань. Серед пріоритетів подальшої діяльності організації він назвав розвиток авіаційної складової колективних сил і формування мобільних підрозділів протиповітряної оборони для спільних військових операцій.

Так, путін згадав про проведення спільних військових навчань у Білорусі, Казахстані, Таджикистані та росії. Ці ініціативи підтримав і Лукашенко, наголосивши на необхідності адаптації військових механізмів ОДКБ до сучасних умов ведення бойових дій, зокрема з урахуванням досвіду застосування безпілотників та засобів протидії їм.

Крім того, білоруський президент заявив про важливість розвитку інформаційно-аналітичної складової діяльності організації. У 2027 році в структурі Секретаріату ОДКБ планується створити відповідне управління. За підсумками саміту учасники підписали низку багатосторонніх документів, зокрема підсумкову декларацію та стратегію ОДКБ з протидії тероризму до 2030 року.

Нові санкції ЄС проти росії

За останніми повідомленнями, Європейський Союз має намір посилити санкційні обмеження проти росії. Так, 12 листопада під час виступу в Європарламенті комісарка з питань фінансів Марія Луїс Альбукерке повідомила, що 16 листопада міністри закордонних справ ЄС ухвалять додаткові санкційні списки щодо російських НПЗ та танкери «тіньового флоту».

Нові санкційні обмеження охоплюватимуть близько 150 додаткових субʼєктів, а також 50 російських банків.

Паралельно Євросоюз готує 22-й пакет санкцій проти росії, який можуть ухвалити під час наступної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у грудні. Станом на сьогодні ЄС включив до санкційних списків понад 690 суден «тіньового флоту», яким заборонено заходити до портів Євросоюзу та отримувати відповідні послуги.

Також Марія Луїс Альбукерке оголосила про створення спеціального офісу, діяльність якого буде спрямована на посилення координації санкційної політики та протидію обходу обмежень. За її словами, нова структура «посилить координацію, надаватиме державам-членам швидші вказівки та покращить обмін даними та їхній аналіз».

За інформацією The Kyiv Independent, планується також створення робочої групи щодо криптовалютних санкцій терміном на 12 місяців із залученням експертів із третіх країн, зокрема України та Великої Британії. Діяльність робочої групи буде спрямована на виявлення та припинення спроб обходу фінансових обмежень за допомогою криптоактивів.

Під час десятого засідання Експертної групи високого рівня з питань імплементації санкцій ЄС, яке відбулося 5 листопада під головуванням Альбукерке, учасники також обговорили роль Європейського управління з питань запобігання шахрайству (OLAF) у розслідуванні випадків обходу санкцій та необхідність забезпечення їх послідовного застосування всіма державами-членами.

Також 12 листопада Велика Британія оголосила про запровадження нового пакета санкцій проти російського енергетичного сектору напередодні саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні. Обмеження охопили судна «тіньового флоту», задіяні в транспортуванні російської нафти та скрапленого природного газу, великі вугільні компанії, а також флагманський арктичний нафтовий і газовий проєкт LLC Vostok Oil, що належить «роснєфті».

Крім того, Велика Британія також запроваджує санкції проти «славнєфті», ставши першою країною у світі, яка ввела санкції проти всіх десяти найбільших російських нафтовидобувних компаній.

Реакція кремля на зростання ефективності ударів по російській нафтовій інфраструктурі

Аналізуючи важливі економічні новини останніх днів в контексті росії, необхідно обов’язково звернути увагу на високу ефективність відновлених українських атак по російських нафтопереробних заводах.

10 листопада видання Reuters повідомило, що такі атаки порушили роботу 9 із 35 найбільших НПЗ, на які припадає близько 30% потужностей первинної переробки. Вже після цього ми побачили успішні ураження ще двох російських НПЗ – Волгоградського та Омського.

До того ж, за останній тиждень під масовану атаку дронів потрапив порт Усть-Луга в Ленінградській області – найбільший російський порт на Балтиці, який одночасно є одним із ключових в контексті спроможностей кремля продавати власну нафту та нафтопродукти. Особливо після того, як Україні вдалося фактично відрізати можливості російського експорту у Чорному морі. Тому удар по порту Усть-Луга для кремля є ще більш болючим, ніж власні НПЗ, адже вони унеможливлюють фізичний продаж нафти.

Отже, ми вже бачимо прямі ознаки того, наскільки нова хвиля атак на НПЗ справді серйозно сприймається російською владою. Так, 9 листопада компанія «роснефть» знову запровадила ліміти на продаж пального на своїх АЗС у всіх регіонах. При цьому попередні обмеження були зняті лише в наприкінці жовтня.

У цьому питанні показовим стало й те, як російська влада намагається використати ці ураження в контексті зовнішньої політики та вибудовуючи поточну стратегію діалогу з адміністрацією Дональда Трампа.

Так, Лавров у статті для російського підвладного видання «коммерсант» заявив, що Київ «ігнорує заклики Трампа перестати провокувати енергокризу». Насправді подібні заяви з боку москви не є новими, адже до цього Ушаков вже публічно скаржився на українські атаки по російській нафтопереробній сфері, заявляючи, що Україна «не послухалася» Трампа.

Вочевидь, ці заяви, а також те, що вони вийшли на рівень міністра закордонних справ рф, адресовані американській адміністрації, а сам кремль намагається повернути публічну риторику Вашингтону в бік відновлення критики та тиску щодо України. Експерти «Української призми» раніше вже зазначали, що на такому фоні Кремль усіма способами намагатиметься грати на відновлення подібних різких кроків та заяв США на адресу України.

Аналіз важливого виступу Набіулліної в держдумі

Ще однією справді суттєвою подією тижня став виступ у держдумі голови російського центробанку Ельвіри Набіулліної, в ході якого вона представила основні напрями грошово-кредитної політики регулятора на 2027-2029 роки. І хоча зазвичай подібні речі в росії мають суто технічний та навіть формальний характер, цього разу ситуація важлива саме тим, в якому контексті вона відбулась, адже голова центробанку рф ще раз відкрито визнала, що українські удари стали важливим чинником для всієї російської економіки.

По-перше, Набіулліна заявила, що за підсумками 2026 року економіка рф зросте лише в межах 1%, “попри вибуття виробничих потужностей в окремих галузях у результаті атак”. Вона прямо додала, що без цього фактора зростання було б вищим, а подальший розвиток економіки багато в чому залежатиме від того, як швидко вдасться відновити пошкоджені підприємства.

Також, за її словами, центробанк навіть пом'якшив правила для банків, аби ті були зацікавлені у видачі кредитів, спрямованих на захист виробництв та інфраструктури від атак.

Слід нагадати, що публічна стратегія кремль довгий час грунтувалася на запереченні ефективності українських ударів, а моментами й самих фактів ударів. Судячи з усього, вже згадане нами зростання ефективності операцій України проти російських НПЗ та об’єктів, залучених до експорту російської нафти та нафтопродуктів, вплинуло на тон заяв Набіулліної.

Цікаво й те, що голова центробанку фактично пов’язала літнє гальмування процесу зниження ключової ставки з атаками українських БПЛА. Наприклад, вона згадала зростання цін на бензин, що потягнуло за собою збільшення цін на широкий перелік товарів і послуг. Воднораз вона згадала і про рішення уряду відкласти повернення до політики “бездефіцитного бюджету”.

Як результат, прогноз Набіулліної виявився песимістичним. За її словами, ключова ставка продовжить залишатися високою “ще якийсь час”, а сам цей період вона назвала відверто болісним, при цьому додавши, що у них фактично немає вибору.

Повернутися до так званого нейтрального рівня ставки у 7,5-8,5% центробанк розраховує лише у 2029 році, ще й виключно за умови поступового скорочення дефіциту бюджету. Є доволі очевидним, що це можливо лише у випадку припинення величезних бюджетних витрат на війну. Водночас голова центробанку дала зрозуміти, що у економіки закінчуються ресурси для зростання, адже вона вже «працює з повною напругою сил».

Показовим була й реакція держдуми, адже проти відповідного документу, який представила Набіулліна, проголосувало лише 37 депутатів, тоді як у 2024 році таких було 80. Вочевидь, це є результатом того, що путін восени публічно підтримав політику центробанку. А тому цей факт слід сприймати як додатковий аргумент на користь того, що поточні позиції Набіулліної в російські системі є достатньо твердими.

Подальше зростання дефіциту російського бюджету

Слід також звернути увагу на нові повідомлення щодо поглиблення дефіциту федерального бюджету росії.  За даними видання The Moscow Times, із посиланням на дані мінфін рф, за січень-жовтень 2026 року видатки федерального бюджету перевищили доходи на 5,23 трлн рублів, або 2,3% ВВП. При цьому лише за жовтень дефіцит збільшився ще на 48 млрд рублів, попри те, що в серпні та вересні бюджет зводився з профіцитом.

Для порівняння, за аналогічний період минулого року дефіцит був на третину меншим, а його поточний обсяг майже в півтора раза перевищує початковий річний план, який становив 3,6 трлн рублів. Водночас за перші десять місяців 2026 року нафтогазові доходи федерального бюджету становили 6,44 трлн рублів, що на 14,1% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. У мінфіні пояснили зниження доходів зміцнення рубля та зростанням демпферних виплат на тлі підвищення світових цін на нафтопродукти.

На тлі зростання цього бюджетного дефіциту прийшла й новина про перерозподіл бюджету на найближчі три роки. Так, під час засідання уряду Міхаіл Мішустін представив підготовлені мінфіном поправки до проєкту федерального бюджету на 2027-2029 роки. За його словами, загальний обсяг перерозподілу становитиме близько 8,5 трлн рублів. Серед основних напрямів фінансування він назвав оборону та безпеку, національні проекти, а також підтримку вітчизняного виробництва й розвиток інфраструктури. Паралельно для покриття бюджетних потреб російський уряд планує залучати додаткові кошти на внутрішньому ринку. На початку листопада він дозволив мінфіну збільшити обсяг запозичень через ОФЗ на 1 трлн рублів понад початковий план у 5,5 трлн рублів.

Паралельно з цим російська економіка демонструє ознаки уповільнення. Згідно з оцінкою економістів, опитаних Bloomberg, у третьому кварталі 2026 року ВВП рф, імовірно, зріс на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У попередньому кварталі цей показник становив 1,3%. А обсяги переробки нафти у 3 кварталі скоротились на 18% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, що стало найбільшим квартальним падінням з 2020 року.