росія між ізоляцією, внутрішніми чистками та паливною кризою, - огляд політики рф
Цього тижня кремль намагався продемонструвати власну геополітичну вагу через тристоронню зустріч лідерів США, Китаю та росії, однак її результати не виправдали очікувань москви. Водночас усередині росії посилюється боротьба за вплив, остаточно руйнується команда колишнього міністра оборони Шойгу, а влада готується фінансувати війну коштом населення та бізнесу, - в рамках Програми російських і білоруських студій експерт Антон Оксентюк та інтернка Валерія Бунак представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.
Результати саміту АТЕС та тристоронньої зустрічі лідерів США, КНР та росії
Не буде дивиною зазначити, що головною зовнішньополітичною подією цього тижня став саміт АТЕС в китайському Шеньчжені, де 19 листопада відбулася перша в історії тристороння зустріч лідерів США, Китаю та росії. Кремль, через свою пропагандистську машину, активно намагався просувати ці переговори на рівні лідерів держав, як сучасний аналог “Ялтинської конференції”, на якій би відбулося “розділення світу” на сфери впливу. Саме тому у фарватері організації цієї зустрічі з самого початку була москва. Так, вперше про можливість проведення подібної тристоронньої зустрічі ми почули від путінського помічника Ушакова ще у перших числах вересня, а 9 жовтня, за даними The Wall Street Journal, путін особисто запропонував цю ідею Трампу. Так само є очевидним, що кремль розраховував на те, що Пекін та Вашингтон мали б стати своєрідними легітимізатороми російських ультимативних вимог щодо завершення війни проти України та майбутнього безпекової архітектури в Європі, не говорячи вже про бажання отримати підтвердження власної “сфери впливу”.
Проте результаті і саміту АТЕС, і тристоронньої зустрічі показали, що цей кремлівський задум не спрацював, адже кожна зі сторін мала на меті власну мету для її проведення. Нам заздалегідь було відомо, що Дональд Трамп хотів в першу чергу обговорити питання Ірану та контролю за ядерної зброєю, а Пекін, за даними South China Morning Post, взагалі відмовився включати Україну до порядку денного. Показовими стали й протокольні сигнали. Наприклад, Сі Цзіньпін особисто зустрів Трампа біля трапа літака, тоді як путіна на спільному фото та на урочистому банкеті розмістили осторонь від обох лідерів. Сама ж тристороння зустріч завершилася без спільних заяв для преси, а згодом сам путін визнав, що обговорення «мало чим відрізнялося» від пленарного засідання саміту. Єдиним формальним підсумком стала так звана «декларація про мир», в якій немає жодного слова про Україну. Натомість сторони підтвердили, що в ядерній війні не може бути переможців, і цей пункт навряд чи зручний для кремля, який роками будує свою політику щодо Європи саме на систематичних ядерних погрозах.
Слід відмітити й прес-конференцію, яку путін провів відразу після зустрічі. Першим, та найбільш важливим стало те, що він в черговий раз вигадав причину для відмови від будь-яких форматів перемир’я, як то домовленостей щодо режиму тиші на морі чи в енергетиці, аргументувавши це ударом України по Керченському мосту. Сам кремль вже неодноразово вигадував різні подібні причини для відмови від переговорів. Так, у вересні путін пояснював подібну відмову ударами України під час так званих виборів до держдуми.
Окремо слід звернути увагу на реакцію путіна щодо теми участі європейців у переговорах. Диктатор визнав, що американська сторона наполегливо просить москву погодитись на це. Проте замість прямої згоди кремль запропонував європейцям приїхати до москви, аби «визначити їхню позицію», а вже після цього вирішити, в якому форматі продовжувати діалог. Найбільш ймовірно, що кремль намагається нав'язати Європі власні умови та формат, аби потім заявити, що європейці «не готові до переговорів», і продовжувати працювати лише з американцями.
Вирок Цалікову та завершення розгрому команди Шойгу
Цього тижня всередині росії відбувся ряд подій, на які слід звернути особливу увагу.
Перш за все ми продовжуємо спостерігати завершення чергового етапу повноцінного розгрому так званого “клану Шойгу”, команди колишнього багаторічного міністра оборони. Так, 19 листопада московський суд засудив колишнього першого заступника міністра оборони Руслана Цалікова до 10 років колонії суворого режиму та штрафу в 500 млн рублів. Також його позбавили державних нагород і на 15 років заборонили обіймати посади на державній службі. Нагадаємо, що ще в травні в Цалікова та його родичів конфіскували майно на суму 5,5 млрд рублів.
Нагадаємо, що Цаліков був одним із найближчих соратників Шойгу, який працював з ним ще з 1990-х років у міністерстві надзвичайних ситуацій. Він курував фінансові й правові питання та фактично був “гаманцем” і правою рукою колишнього міністра оборони. Таким чином, всі троє найближчих соратників Шойгу – Руслан Цаліков, Тімур Іванов та Павло Попов – опинилися у в’язниці. Четвертим з найбільш наближених до Шойгу був керівник його апарату та особистий помічник Юрій Садовенко, який знав усю “внутрішню кухню” відомства та доволі загадково помер у 2025 році.
Іншими словами, ми можемо говорити про фактичне завершення та формалізацію розгрому усієї команди колишнього міністра оборони.
При цьому є й інші доволі показові деталі у цьому процесі. Так, початково Цалікова звинувачували в організації злочинного співтовариства. Ця стаття могла б стати юридичним підґрунтям для розвитку справи до самого Шойгу. Однак в результаті це обвинувачення було зняте, попри те, що сам Цаліков давав свідчення проти інших фігурантів відповідних кримінальних справ. Вочевидь – це є прямим політичним сигналом, що доля нинішнього секретаря ради безпеки рф повністю перебуває в руках путіна, і лише кремлівський очільник вирішуватиме, чи залишиться ця справа завершеною, чи отримає продовження. Це означає, що доля Шойгу теж залишається у підвішеному становищі.
Кремль приймає новий бюджет та продовжує шукати гроші на війну
За цей тиждень ми також дізналися, скільки саме грошей кремль мінімально виділить на війну, адже 19 листопада держдума рф у другому читанні ухвалила проект федерального бюджету на 2027-2029 роки. Так, згідно з ним уряд збирається витратити на так звані оборонні витрати 17,1 трлн рублів. Ще 4,6 трлн рублів передбачено на статтю «національна безпека». Таким чином, сукупні видатки на оборону та силовий блок становитимуть близько 44% федерального бюджету.
Водночас фінансування низки цивільних напрямів вкотре скорочується. Видатки на охорону здоров'я зменшаться на 3% – до 1,81 трлн рублів, а на соціальну підтримку населення, включно з пенсійними виплатами, – на 6%, до 6,65 трлн рублів. Також передбачено скорочення фінансування національної економіки та житлово-комунального господарства. Окремо варто відзначити зменшення фінансування федерального проєкту боротьби з онкологічними захворюваннями у 12 разів – із 44,9 млрд до 3,9 млрд рублів. За оцінкою головного економіста «Експерт РА» Антона Табаха, з урахуванням інфляції реальні видатки за незахищеними статтями бюджету у 2027 році скоротяться приблизно на 12%.
Окрім цього, нам стало відомо й про те, де ще кремль збирається шукати гроші для покриття майбутнього дефіциту та війни. Так, 17 листопада було ухвалено законопроект, який передбачає підвищення штрафів за більш ніж 30 статтями кримінального кодексу рф у сфері економіки. Із них найбільш суттєвим є дві: зростання максимального штрафу за ухилення від сплати податків організацією, а також за незаконне підприємництво. У першому випадку штраф зросте зі 100-300 тис. до 500 тис.-1,5 млн рублів, а у другому – з 300 тис. до 1,5 млн рублів.
На цьому тлі російська влада розраховує збільшити й надходження від штрафів. Так, у 2026-2029 роках російська казна розраховує отримати рекордні 1,696 трлн рублів у вигляді штрафів, санкцій та відшкодування збитків. Але навіть це не все. Російська влада також планує запровадити нові податки та підвищити чинні ставки, про що раніше вже згадували експерти «Української призми». Йдеться про податок на надприбутки золотодобувних компаній і виробників кольорових металів, підвищення максимальної ставки ПДФО на пасивні доходи, зокрема банківські вклади, до 22%, а також запровадження 22% ПДВ на покупки в іноземних інтернет-магазинах. За розрахунками мінфіну рф, ці зміни принесуть бюджету 1,5 трлн рублів у 2027 році та ще 2,2 трлн у 2028-2029 роках.
Таким чином ми бачимо, що кремль розраховує надалі шукати гроші на війну за рахунок власного населення та бізнесу.
Кремль боїться повернення власних військових з війни
Ще однією подією, яка в моменті викликала певний резонанс у російському інформаційному просторі, стала публікація статті у провладному виданні “ведомости” про те, що адміністрація президента рф нібито закликала депутатів «єдиної росії» готуватися до завершення війни.
У цьому матеріалі повідомлялося про закритий семінар для так званих російських парламентарів, в якому у тому числі брав участь перший заступник керівника адміністрації президента та куратор внутрішньої політики рф Сєргєй Кірієнко. На цьому семінарі, як написало видання, прозвучала фраза про необхідність підготовки до «перемоги» у війні та одномоментного повернення з фронту великої кількості російських загарбників, що, в певному сенсі, можна було зрозуміти як підготовку кремля до завершення війни. Проте якщо детально подивитись на цей матеріал, а також на те, як саме кремль працює в даній сфері, то стає зрозумілим, що мови про це не йде.
Перш за все нагадаємо, що ми не вперше чуємо про подібні дії зі сторони російської влади. Ще під кінець 2024 року кремль давав регіональним чиновникам настанови щодо підготовки до «завершення війни». Тоді це теж подавалося у вигляді семінару, який проводився для губернаторів, і в якому теж брав участь Кірієнко. І про нього теж писали провладні російські видання. Втім, важливим є вже сам факт публікації. Не є секретом, що «ведомости», чи будь-яке інше офіційне видання в росії, є повністю підконтрольним кремлю. А тому й подробиці закритого семінару не потрапили б у публічний простір без відповідного погодження кремлем. Саме тому й актуальний “злив” інформації потрібно сприймати через дві площини: відповідну внутрішню “профілактичну роботу” Кірієнка та спробу надати відповідні політичні сигнали в контексті поточного раунду мирних переговорів. В контексті останнього фактору кремль, вочевидь, може намагатися подати це як ознаку “готовності до миру”.
При цьому згадана стаття дозволяє нам зробити інший, більш важливий висновок, на який не звернули великої уваги. Він полягає в тому, що в кремлі існує очевидна політична напруга перед фактом потенційного масового повернення російських військових. Це випливає з того, що у відповідному матеріалі присутня інформація про вимогу Кірієнка до депутатів більш активніше «взаємодіяти» з російськими військовими. А тому слід виходити з того, що в контексті потенційного припинення війни кремль дійсно боїться за стабільність власної політичної системи.
Росія втратила майже половину потужностей НПЗ та рекордно закуповує бензин за кордоном
Іншою важливою новиною тижня стала інформація про різке скорочення обсягів переробки сирої нафти російськими НПЗ. Так, за повідомленнями Reuters, атаки українських безпілотників скоротили сукупні обсяги переробки сирої нафти на 45% з кінця жовтня. Відтак країна яка володіє значними запасами нафти, змушена шукати готове пальне на міжнародному ринку. Експерти оцінюють поточний рівень завантаження російських НПЗ у 2,7 млн барелів на добу, що навіть нижче за найгірші показники влітку (3,3 млн барелів на добу).
За словами двох галузевих джерел, атаки вже порушили або зупинили роботу 15 із 35 найбільших нафтопереробних заводів Росії. Водночас, попри поступове скорочення операційних потужностей, середні обсяги переробки сирої нафти в листопаді залишаються вищими за 500 тис. тонн на добу, приблизно на 5-10% нижче за показники вересня та жовтня. Серед атакованих обʼєктів – НПЗ у Рязані, Ярославлі, Північно-Західному Федеральному окрузі та Поволжі. За оцінками аналітичного центру Rand Corp, три великі НПЗ – Norsi в Нижньогородській області, Yanos у Ярославлі та Новокуйбишевський НПЗ «роснефти» – повністю зупинили виробництво. Разянський НПЗ, який забезпечує пальним Москву та прилеглі регіони, втратив 90% своїх потужностей, тоді як на найбільшому російському нафтопереробному заводі в Омську обсяги переробки скоротилися вдвічі.
Проблеми з постачанням пального можемо вже простежити і на ситуації в російських регіонах. Так, 18 листопада губернатор Пензенської області Алєг Мєльніченко повідомив про повторне запровадження обмежень на продаж пального, попри те, що, за його словами, близько 75% АЗС регіону повністю забезпечені всіма його видами. Подібні обмеження також діють щонайменше у 13 субʼєктах рф, зокрема у Москві та Московській області, Ленінградській області, Карелії, Архангельській, Тамбовській і Нижньогородській областях, а також у Бурятії, Забайкальському та Красноярському краях, Томській і Новосибірській областях.
Показовим є і зростання залежності росії від імпорту готового пального. Так, у жовтні морський імпорт бензину до рф досяг рекордних 390 тис. тонн. Серед основних постачальників були Марокко, Туреччина, Індія та Єгипет. Окремо росія імпортувала понад 600 тис. тонн білоруського бензину від початку літа, а Казахстан за цей самий період поставив до росії додаткові 8 тис. тонн бензину. Імпорт поступово перетворюється не просто на тимчасовий спосіб подолання дефіциту, а на системний інструмент забезпечення внутрішнього ринку рф.
Паралельно кремль намагається компенсувати дефіцит пального. Випуск додаткових обсягів так званого «позакласового» пального було визначено пріоритетом на нараді у вівторок під головуванням віцепрем'єр-міністра Александра Новака. Як повідомила пресслужба російського уряду, Новак також доручив компаніям продовжувати імпорт бензину, запроваджений під час літньої паливної кризи, а також пришвидшити ремонт пошкоджених нафтопереробних заводів.
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар