Криваві бунти в колоніях, ядерний шантаж і провал "Сили Сибіру 2" - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Візит прем’єр-міністра Китаю в росію, ознаки ефективності російського ядерного шантажу навколо Курської АЕС та активізація терористичних атак в росії – в рамках Програми російських і білоруських студій  Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Активізація терористичних актів в росії

Минулого тижня в росії стався ще один випадок, який підтверджує факт активізації терористичної загрози. В одній із колоній Волгоградської області кілька засуджених напали на охоронців та захопили будівлю. Згідно з інформацією російських ЗМІ, всі вони були причетними до терористичної організації "Ісламська держава". Нападники активно записували відеозвернення, у якому заявляли, що їхні дії є помстою за мусульман, яких затримали у справі про теракт у "Крокус Сіті". Внаслідок цього акту загинули чотири працівники колонії, а також усі нападники.

Одіозність ситуації полягає в тому, що подібне захоплення колонії відбувається вже вдруге за останні три місяці. У червні в росії стався аналогічний випадок, коли шестеро ув'язнених захопили колонію в Ростові-на-Дону. Як зазначається, вони також були пов'язані з "Ісламською державою", адже використовували їхню символіку, яку змогли дістати в колонії.

Після минулого захоплення представники російських силових структур публічно заявляли про посилення заходів безпеки. Однак теперішній випадок демонструє, що всі ці заяви виявилися лише риторикою, яка не супроводжувалася практичними кроками щодо зниження терористичної загрози в колоніях. Обидва випадки також свідчать про серйозні проблеми з контролем за злочинцями, адже в обох атаках терористи змогли дістати холодну зброю всередині колонії.

Найважливішим наслідком подій у Волгоградській колонії стало фактичне підтвердження масштабної активізації терористичної загрози в росії, пов'язаної з ісламістами.

Основною причиною цього є масова та неконтрольована міграція робочої сили з країн Центральної Азії. З часів теракту в "Крокус Сіті" представники російської влади кілька разів заявляли про роботу щодо контролю мігрантського середовища. Публічно було відомо про розробку електронних систем, які б надавали доступ до інформації про місце проживання мігрантів. Представники силових органів продовжують заявляти про посилення різноманітного контролю, але їхня ефективність після подій у Волгоградській області залишається під значним питанням.

На цей момент важливо звернути увагу на те, що неконтрольована міграція, збільшення активності терористичного руху в росії та останні нововведення російської влади щодо залучення мігрантів до війни з Україною потенційно можуть призвести до майбутніх соціальних потрясінь. Якщо москва продовжить дотримуватися лише публічної риторики, у середньостроковій перспективі це може призвести до нових масштабних терактів.

Турне путіна по російських областях Північного Кавказу

Протягом минулого тижня путін здійснив кілька візитів до російських регіонів на Північному Кавказі. Спочатку він поїхав до Північної Осетії, де вперше з 2008 року відвідав Беслан – місто, в якому у 2004 році було здійснено один із наймасштабніших терористичних актів у сучасній російській історії. Там він, уперше за 19 років, зустрівся з представниками громадської організації "Матері Беслану", яка об'єднує родичів загиблих під час теракту. Російські державні ЗМІ опублікували лише виступ путіна. Кремль фактично використав негативне ставлення російського населення до теракту в Беслані для внутрішньополітичних цілей та пропаганди війни. Під час своєї промови путін заявив, що "з-за кордону намагалися не тільки виправдати, а й надати терористам допомогу, зокрема морально-етичну". Він також завуальовано порівняв терористів із державами Заходу та Україною, проти яких "бореться росія", і згадав війну з подіями в Курській області. Очевидно, що ця риторика просувається путіним для посилення негативного ставлення росіян до України та ширшого залучення населення до війни.

Наступним регіоном, який відвідав путін, стала Чечня. Цей візит мав більш практичний характер і сприяв збільшенню впливу чеченського ватажка Рамзана Кадирова не лише в своїй області, а й на федеральному рівні. Під час зустрічі з ним путін здійснив кілька символічних візитів. Одним із таких місць став "університет спецназу", де Кадиров повідомив президенту про готовність військового резерву чисельністю декілька десятків тисяч бійців, які готові поїхати на війну.

Чеченський ватажок Кадиров демонструє наявність альтернативних військових сил в росії, що вже є важливим внутрішньополітичним фактором, а також його особливі відносини з путіним.

Останній аспект Кадиров використав максимально, адже медійно супроводжував всі місця, які відвідав російський президент. Вже після візиту стало відомо про деякі важливі призначення вихідців із Чечні на федеральному рівні. Так, помічник президента рф і колишній прем'єр-міністр Чечні Руслан Едельгерієв одразу після візиту путіна був призначений керівником російської делегації для участі в нарадах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Це свідчить про те, що Кадиров продовжує зберігати значний вплив, просуваючи своїх наближених на федеральні посади. Це також говорить нам про те, що наявні в російському медіа-просторі звинувачення зі сторони “воєнкорів” бійців чеченського батальйону “Ахмат” у провалі російської армії на території Курської області у перші дні української операції ніяк не вплинули на ставлення путіна до Кадирова.

Москва продовжує використовувати ядерний шантаж. Генеральний директор МАГАТЕ відвідав Курську АЕС

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі здійснив візит на Курську АЕС. Цьому передували два тижні інтенсивної російської пропаганди, спрямованої на поширення дезінформації про загрозу, яку становлять українські збройні сили для атомної станції. Гроссі оглянув Курську АЕС і заявив, що "тут виникла небезпека ядерного інциденту", а бойові дії в регіоні викликають "серйозні занепокоєння", оскільки ця станція не має захисної оболонки, що робить її вразливою для ударів дронів і артилерії.

Ймовірно, що ці заяви є наслідком тієї інформації, яку росіяни передавали МАГАТЕ останнім часом. Ще на початку військової операції на території Курської області москва заявляла про уламки ракет, які були знайдені на території атомної станції.

Продовження російської стратегії ядерного шантажу та візит Гроссі говорить про ефективність риторики Москви. Нам слід й надалі очікувати подальших звинувачень у атаках на російські ядерні об’єкти та окуповану Запорізьку АЕС і використання цієї дезінформації в рамках МАГАТЕ.

Візит прем'єра Державної Ради КНР Лі Цяна в росію

Минулого тижня китайський прем'єр-міністр Лі Цян здійснив дводенний візит до росії. Він зустрівся з низкою російських лідерів, зокрема з путіним і прем'єр-міністром Мішустіним. Офіційно російська сторона заявляє, що під час переговорів сторони обговорили розвиток двосторонньої торгівлі, економічних зв'язків і гуманітарного співробітництва. Однак слід зазначити, що візит Лі Цяна відбувається на тлі продовження існування проблем, пов'язаних із фінансовою складовою та певними інфраструктурними проєктами.

Проблема полягає в тому, що з моменту візиту путіна до Китаю росія досі не змогла вирішити проблеми з банківськими оплатами за товари. Через запроваджені Сполученими Штатами санкції російські експортери продовжують мати труднощі з відправленням платежів у китайські банки. Відомо, що путін порушув це питання під час зустрічі з Сі Цзіньпіном, однак ситуація загалом не змінилася.

Іншим проблемним питанням є майбутнє інфраструктурного проєкту газопроводу "Сила Сибіру 2". Росія протягом багатьох років намагається розпочати реалізацію цього газопроводу. Відомо, що китайська сторона, враховуючи відсутність для росії альтернативного ринку збуту, бажає отримати газ за ціною на рівні внутрішньоросійської. Крім того, згідно з російськими ЗМІ, Китай не бажає самостійно фінансувати будівництво газопроводу.

19 серпня стало відомо, що Монголія не включила у свій план розвитку до 2028 року проєкт "Сила Сибіру 2", що ще більше ставить під питання майбутнє газопроводу.

Попри це, росія не полишає спроб просунути реалізацію цього проєкту. Існує висока ймовірність, що це питання обговорювалося під час переговорів з Лі Цяном. Представник російського міністерства закордонних справ Марія Захарова заявила про високу готовність проєкту, чия практична реалізація почнеться після погодження ціни та обсягів газу. Найімовірніше, саме ці два питання стали головними елементами переговорів.