Коаліція рішучих перетворилася на Коаліцію нерішучих

Надія Паливода

редактор закордонних новин у Mind.UA

Зараз багато критики лунає на адресу європейських лідерів, які пообіцяли страшний ультиматум путіну з 12 травня, який потім перетворився на «до кінця тижня», потім на «з вівторка». Потім ЄС таки запровадив санкції проти росії – проти 200 кораблів тіньового флоту.

Смішне в тому, що ті кораблі, незважаючи на санкції, плавають і далі, як гімно, і зараз розкажу, чому.

На днях Естонія спробувала одне таке російське судно зупинити. У відповідь на це, і щоб показати, хто в домі агресор, росія через пару днів зупинила естонське судно з нафтою, причому для супроводу патрульних кораблів використала винищувач. Всі дуже пересрали.

В російському тіньовому флоті понад 1100 кораблів. ЄС ввів санкції (включно з цими новими) проти 342 із них. Більша частина з них не під санкціями і плавають цілком вільно. Ну і ті що під санкціями – теж.

Можна, припустимо, не пускати порожні танкери, що прямують через Данські протоки в росію, але морально Данія не готова це робити – бо є договір 1857 року про вільний прохід всіх суден через ті протоки, укладений королем Фредеріком VII, шож тут зробиш.

Задум європейських лідерів був зовсім в іншому. Це мали бути санкції США. Сенатор Ліндсі Грем розробив і пропхав у Сенат законопроект, за яким Штати обкладуть 500%-м тарифом ті країни, які купують в росії нафту, газ, уран.

Такі санкції – це реально дуже сильно. Це могло би спрацювати. І наші європейські друзі зробили для цього все, що могли. Буквально все.

Я не хочу, щоб ви просто забули всі ті титанічні зусилля, які були докладені.

Просто справа в тому, що коли ти перед свинею висипаєш відро з діамантами, показуєш їй, як вони блищать на сонці, намагаєшся зачарувати їхнім кольором, гранями, досконалістю – а свиня розвернулася і насрала на них – то це не тому, що діаманти недостатньо гарні.

До речі, я прошу вибачення в свиней. Той, з ким я їх порівнюю, не дотягує за рівнем розвитку до цих розумних істот.

-----------------------------

Починалося все із сто пяцот самітів в різних точках Європи – в Парижі, в Лондоні, в Варшаві, і це не рахуючи телефонних зідзвонів і зустрічей онлайн.

Після того, як Джей Ді Венс сказав на Мюнхенській конференції, що США тепер не будуть підтримувати Європу, Європа почала шевелитися.

Стало ясно, що самі європейці зі своїми порожніми складами підтримку України у війні не потягнуть – навіть якщо в рази збільшать витрати на оборону, все одно, поки заморожені підприємства почнуть щось виробляти – пройдуть роки.

Тому було вирішено схилити Трампа до того, щоб США не покинули ні Європу, ні Україну. Макрон, Стармер – це дуже розумні люди зі стратегічним мисленням, вони об’єднали навколо цієї ідеї всіх інших.

Все було не раз обдумано, проговорено і сплановано наперед і на кожного покладалася його роль в цій стратегії.

Першим поїхав Макрон, його задача була охмурить Трампа і дати йому відчуття любві і ласки.

Це Макрону вдалося на відмінно, ми всі пам’ятаємо ці лапання друг друга за коліна, було все дуже чудово і фантастично.

Трамп поплив і розказував журналістам спогади, як вони з Меланією приїжджали в Париж і вечеряли з Макроном та його дружиною Бріджит в ресторані в Ейфелевій вежі, і що Макрон тоді щось йому багато розповідав з непонятним французьким акцентом – а так як перекладачів не було, то Трамп вирішив просто казати «Yes, yes».

- І хто його знає, на що я тоді погодився, - казав Трамп журналістам, всі приємно хіхікали.

Але через пару днів після візиту Макрона Трамп ввів 50%-ві тарифи на французьке шампанське, та й таке.

Другим поїхав Стармер, його завданням, крім важливості британсько-американських відносин, було переконати Трампа у відчутті власної нев’їбенності. Стармер вручив йому запрошення на державну аудієнцію до короля Чарльза – Трамп був в захваті: його хоче бачити сам король.

Але на другий день після цього візиту трапився чорний лебідь – сварка в Овальному кабінеті між Трампом і Зеленським, яка шокувала світ, перекреслила всі попередні зусилля і призвела до припинення допомоги Україні Сполученими Штатами.

Хто тоді допомагав Зеленському писати пости у Твіттері, підбирати кожне слово, щоб воно не звучало, як приниження, але водночас щоб Трампу було видно, що «нам дуже жаль, що так вийшло»?

Стармер допомагав. Королівський прокурор знає толк у словесних формулюваннях.

А після того, як на другий день після сварки король Чарльз, щоб показати, на чиєму він боці, прийняв з візитом Зеленського ПЕРШИМ ЗА ТРАМПА, то Трамп кардинально втратив інтерес до британської корони.

Але коаліція не припинила зусиль схилити Трампа на свій бік.

Якщо Макрон, наприклад, грає свою роль майстерно, то по обличчю Джорджі Мелоні, коли вона 17 квітня приїхала до Трампа, було все видно – ця прекрасна жінка славиться тим, що свої емоції не приховує.

Правда, ЗМІ написали, що Мелоні прокладає місток між Європою і США, «висловила підтримку лідерству Трампа в досягненні миру в Україні» і т.п., тож все пройшло добре – свою роль Мелоні виконала також.

Було чимало й інших візитів, менш помітних в інформаційному полі.

Найбільше мені сподобався візит президента Фінляндії Александра Стубба.

Так склалося, що чоловік вміє грати в гольф, тож команда швидко вирішила, що саме це стане ключиком до серця Трампа, і поклала на Стубба цю відповідальну місію.

Фінський президент, треба сказати, повівся з максимальним достоїнством. Правда, збоку це було схоже на таке, наче ото, знаєте, треба зробити розтин самого завонявшогося і бридкого трупа, і ніхто не хоче – але хтось же мусить. Він сказав: «Добре, я зроблю це».

В гольф із Трампом зіграв, звіт - сухий і чіткий, по пунктах – про свою розмову з ним надав – єдність між США і Європою, допомога Україні. Фото з ключками і Трампом опублікував. Але вираз на обличчі в нього на тих фото, як під час розтину.

Танці на пілоні продовжилися, коли 10 травня чотири європейські лідери приїхали в Київ – Макрон, Мерц, Стармер і Туск.

Цей візит був неанонсований, з ефектом несподіванки, і максимально яскравий - світло світової демократії зібралося в Україні – на другий день після зборища всіх уйобків світу в путіна на параді в москві.

Як кажуть, Coalition of the Willing проти Coalition of the Killing.

Ключовим моментом цього візиту був дзвінок-конференція до Трампа, придуманим і зрежисованим тим же Макроном.

Коли лідери зібралися в залі для переговорів, Макрон набрав Трампа по мобільному:

- Дональд, я тобі передзвоню через 2 хвилини – уже разом із Зеленським, окей?

Дональд сказав «окей».

І вони передзвонили вже всі разом, щоб повідомити, що «Зеленський прийняв ТВОЮ пропозицію, Дональд, про 30-денне припинення вогню».

А в разі, якщо росія не погодиться, то Європа РАЗОМ із США введуть масивні санкції проти росії.

- Окей, Дональд? Це ж ТВОЯ пропозиція, Дональд, ТИ ж лідер в цьому мирному врегулюванні.

Дональд сказав «окей».

На момент дзвінка в Україні було 13.00 дня, у Вашингтоні – 6.00 ранку.

(єсть підозра, що це було зроблено навмисно)

Коли Дональд прокинувся остаточно, то мабуть подумав: «Блять, на що я знов погодився?»

Це була безперечно перемога європейської дипломатії, яка на кілька днів вселила в усіх оптимізм, що США справді разом з Європою будуть діяти проти путіна.

Аж до того моменту, як Трамп подзвонив путіну 19 травня.

Ви знаєте, про що був той дзвінок і що Трамп сказав потім в телефонній конференції з вищезгаданими лідерами:

- в жопу те припинення вогню

- хай росія і Україна самі сідають і домовляються, вони краще знають, як їм це робити

- мене воно все вже не цікавить, це проблема Європи, а не США

- санкції? Нє-нє, санкцій не буде, санкції тільки помішають мені вести бізнес з росіянами. Ой, я це вголос сказав? Я хотів сказати, санкції помішають мирному процесу.

Це був важкий удар. ЗМІ цю телефонну розмову описували так: «на кілька секунд запала важка гнітюча тиша».

Порушив її Зеленський:

- Так, цейво, Дональд, путін раніше вже погодився на прямі переговори про припинення воню, і ми вже даже провели перший раунд…

Але ніякі розмови Трампа більше не цікавили – він в своїй голові знову переміг, хоча для всіх інших це політична безвихідь.

Європейці зробили щось не так? Ні, я думаю, очевидно, що вони доклали максимум зусиль.

Не врахували тільки одного – коли ти працюєш із повним дегенератом, без честі, без моралі, без совісті, яким керують тільки низькі примітивні інстинкти – то всі твої високі дипломатичні зусилля вилітають в трубу.

Ми мало знаємо, наскільки мерзотним типом є Трамп насправді, бо ми не крутимося в тому середовищі.

Я кину тільки пару «штрихів» із того, що до мене долітало, і це найбридкіша частина цього посту.

** Зв’язки з росією, на основі розслідування The Insider 2018 року, всю статтю кину в коментарі.

Ділові партнери Трампа – кримінальні авторитети із Солнцевского угруповання.

Його оточення – вихідці з кланів Могилевича, Япончика та Агаларова. Кар'єра Трампа — це проект транснаціональної мафії, що кришується Кремлем.

Трамп — це не просто політик із сумнівними зв'язками. Це фронтмен злочинної імперії, яку російська мафія вбудувала в американську політику.

Він укладав угоди із Сатером — прямим представником Могилевича. Він будував свої вежі разом із Міхасєм та людьми Агаларова. Він відчиняв двері для тих, хто відмивав гроші через Trump Tower, торгував зброєю, героїном та неповнолітніми.

Поки американські суди садили їхніх спільників, сам Трамп продовжував вести з ними справи. Його адвокати писали листи до Пєскова.

Його оточення отримувало гроші із Внєшторгбанка.

Його штаб зустрічався із представниками російської мафії в обмін на компромат на Хілларі Клінтон.

Все це не вигадка. Це документи, свідчення, оперативні зведення з Іспанії, Італії, Швейцарії, США та Ізраїлю.

І так, все це відбувалося до, під час та після його обрання. І тепер очевидно: у Білому домі сидить людина, пов'язана безпосередньо з мафією, Кремлем і транснаціональною злочинною системою.

** Зв’язки з мільярдером Джеффрі Епштейном, який понад два десятиліття розвивав мережу дитячої проституції і якого ніяк не могли посадити завдяки зв’язкам із впливовими політиками (яким він постачав тих неповнолітніх), серед яких Білл Клінтон, британський принц Ендрю, той же Трамп, який заперечує свою дружбу з Епштейном, але в гуглі повно фоток, де вони разом бухають на вечірках.

** Кину вам документ із судового процесу проти Трампа, де заявниця його звинуватила в згвалтуванні після того, як він прив’язав її до ліжка і мав з нею секс, вона просила його одягти презерватив, але він не зробив цього. Вона плакала і казала, що завагітніє, він кинув у неї гроші і сказав: «Ось тобі на аборт».

В цьому ж документі (додаю) йде опис того, як Трамп змушував до сексу двох дівчат, одній з яких 12 років, а коли в них не вийшло, вигнав їх з криком «Дурепи, нічого не вміють». Це вже самі почитайте, не хочу цю мерзоту перекладати.

** Той епізод у фільмі про Трампа, де він гвалтує свою дружину, між іншим – знято на основі її свідчень: це вона подала йому ідею боротися з лисиною методом вирізання лисих шматків шкіри з голови. Коли він вперше це зробив, було так боляче, що він, аби помститися своїй дружині за цю пораду, побив і згвалтував її.

** Ну а те, що після смерті Івани він поховав її на своєму полі для гольфу, це просто вишня на цьому торті з гімна. Бо згідно з законами США, земля під цвинтарем має податкові пільги.

Ми більшу частину цього всього не знали. Але всю цю публічну інформацію добре знали американці, які голосували за Трампа, і цього я їм пробачити не можу.

Чи знають все це і європейські лідери, які їздять до нього з обнімашками?

Звісно, знають. І в цьому мені їх дуже шкода.

Це ми з вами можемо поливати Трампа лайном. А їм треба робити вигляд, що вони його вважають політиком.

Вони намагалися підтягнути його до свого рівня – рівня політиків і дипломатів, говорили про відносини між країнами, про пошуки шляхів припинення війни, про роль США для збереження стабільності на континенті.

А треба було опуститися до його рівня, рівня тупого дегенерата, що й зробили росіяни – намалювали його портрет в образі слави і величі (додаю) і запропонували неміряні кучі бабла – «трильйони» від спільних проектів в Арктиці.

-----

Який вихід? Я не знаю. Вчора з'явилося трохи світла в кінці тунелю: Європа розглядає варіант купувати за гроші в США зброю для України, якщо Трамп відмовиться від подальшої військової допомоги Києву (а він відмовиться).

Поставки зброї Україні, профінансовані ще Байденом, закінчаться цього літа. Нових пакетів допомоги з боку США не передбачається.

Тож якщо європейські країни збираються за свої гроші купувати цю зброю для України – то це буде єдиний вихід.

Тому не спішіть їх так вже сильно критикувати. Ви хоч раз сказали «Дякую?»