Переговори в Абу-Дабі: ключові домовленості можуть стосуватися санкцій проти росії

Переговори в Абу-Дабі не варто оцінювати лише за заявами про можливий прогрес у діалозі між Україною, США та Росією. Ключова боротьба за інтереси сторін, імовірно, розгортається на іншому напрямку — навколо позиції Європейського Союзу щодо санкцій проти Росії та майбутньої підтримки України. Таку оцінку висловив керівник аналітичного центру «Ділова столиця»Вадим Денисенко.

На його думку, тристоронній переговорний формат Україна – США – Росія зайшов у глухий кут. Реальні поступки з боку Кремля наразі можливі переважно в питанні обміну військовополоненими. Тому цей формат, вважає Денисенко, варто насамперед використовувати для гуманітарних домовленостей, не покладаючи на нього надмірних сподівань щодо завершення війни.

Санкції як головний предмет торгу

Денисенко припускає, що підвищення рівня російської делегації на переговорах в Абу-Дабі може бути сигналом не стільки для Києва, скільки для Брюсселя. Головним завданням Москви він називає переговори з ЄС щодо можливого зняття санкцій.

У цій логіці позиція Кремля виглядає так: якщо Європа не погодиться на послаблення санкцій, немає сенсу домовлятися з Україною. Якщо ж санкційний тиск буде послаблено, Росія розраховуватиме, що саме європейські партнери через фінансові важелі зможуть схилити Київ до поступок.

Аналітик звертає увагу, що перелік питань, які Росія намагається винести на переговори з Україною, охоплює контроль над Донбасом, позаблоковий статус, допуск російських політичних партій, статус російської церкви та мови, а також обмеження виробництва окремих видів озброєння. Найбільш принциповими серед них він вважає територіальне питання та обмеження українського оборонного потенціалу.

Таким чином, за оцінкою Денисенка, Москва намагається пов'язати можливі домовленості з Україною з ширшим питанням відносин із Європою. Санкції в цій конструкції стають не лише економічним інструментом тиску на Росію, а й предметом торгу, від якого Кремль може залежно від результату визначати подальшу тактику переговорів.

Роль США: тиск на Європу та безпекові гарантії

Окрему роль у цій схемі Денисенко відводить Сполученим Штатам. На його думку, Вашингтон важливий для Москви передусім як сторона, здатна впливати на європейські рішення. США залишаються ключовим гарантом безпеки для багатьох європейських держав, а тому позиція адміністрації Дональда Трампа може безпосередньо впливати на готовність ЄС зберігати санкційний тиск і підтримку України.

Саме тому, вважає аналітик, важливо стежити не лише за переговорами в Абу-Дабі, а й за контактами між американцями та європейцями. Обговорення майбутньої архітектури безпеки Європи може виявитися не менш важливим для України, ніж безпосередній діалог із Росією.

Чи зберігає Україна суб'єктність

Ще один ризик, на який звертає увагу Денисенко, — поступове послаблення європейської політики ізоляції Росії. Він вважає, що позиція про необхідність ізолювати Москву зазнає ерозії, а контакти європейських політиків із російською стороною можуть стати передумовою змін уже у 2027 році.

Як приклад аналітик наводить спорт, де, за його оцінкою, 2026 рік став переломним у дискусіях щодо повернення росіян. Він також згадує контакти фінів, норвежців і, особливо, німців із російською стороною.

Водночас Денисенко не вважає, що Україна вже втратила можливість впливати на процес. Європейський Союз, на його думку, і далі зважає на певні ціннісні принципи, які залишають простір для української позиції. Однак Києву необхідно готуватися до можливих змін у європейській політиці, а не виходити з того, що підходи 2022 року залишатимуться незмінними.

Чи змінять США позицію щодо переговорів

Найважливішим сигналом із переговорів в Абу-Дабі Денисенко називає можливу зміну американської позиції, яку Дональд Трамп закріпив під час зустрічі в Анкориджі. За його оцінкою, тоді для Володимира Путіна принциповим результатом стало фактичне визнання можливості продовжувати переговори паралельно з веденням війни.

Тепер, вважає аналітик, варто стежити, чи готовий Вашингтон переглянути такий підхід. Водночас він не очікує швидкої зміни американської позиції й наголошує, що основну увагу Україні слід приділяти діям Європейського Союзу.

У першому дописі Денисенко також застерігає від надмірно оптимістичних оцінок результатів зустрічі в Абу-Дабі. Повідомлення про нібито досягнутий прогрес він називає міфом, оскільки, на його переконання, сторони залишаються далеко одна від одної в ключових питаннях.

Головна дилема для України, таким чином, полягає не лише в тому, чи вдасться домовитися з Росією за столом переговорів. Не менш важливо, чи втримає Європа санкційний тиск і фінансову підтримку Києва, а також чи не перетворяться США на інструмент тиску на європейських партнерів. Саме від цих процесів, за логікою аналізу Денисенка, значною мірою залежатимуть подальші умови переговорів і простір для самостійної позиції України.

Фото. - представники США, делегація України та делегація рф беруть участь у тристоронніх мирних переговорах в Абу- Дабі, ОАЕ, 10 листопада 2026 року. REUTERS/Sputnik/Grigory Sysoyev/Pool