Добити економіку росії: нові санкції від США проти російського нафти

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Масштабні санкції проти російського морського експорту нафти, успіхи москви в обході фінансових обмежень у торгівлі з Китаєм та перспективи побудови нових російських військових об’єктів у Лівії – в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Нові масштабні санкції проти російського нафтового сектору

10 січня Сполучені Штати офіційно оголосили про запровадження масштабного пакету санкцій проти росії, в основному націленого на її спроможність продавати нафту в обхід санкцій.

Головними цілями нових обмежень стали дві компанії "сургутнефтегаз" і "газпром нефть". На них припадає приблизно 30% усього морського експорту російської нафти.

Іншою важливою частиною нового санкційного пакету стали обмеження проти двох найбільших у росії страхових компаній, які займаються страхуванням усього її "тіньового флоту".

ОКрім них, санкції торкнулися ще понад 30 російських нафтосервісних компаній, а також безпосередньо 182 суден "тіньового флоту". На даний момент він складається із приблизно 669 суден, із яких 270 тепер перебувають під санкціями США, ЄС або Великобританії. При цьому галузеві аналітики зазначають, що активно перевезеннями нафти займаються лише 250–300 суден із "тіньового флоту".

Цей пакет потенційно може стати найбільшим ударом по нафтовому сектору росії з початку війни. І причина цього – загроза вторинних санкцій з боку США щодо тих компаній та держав, які продовжуватимуть купувати нафту у підсанкційних російських компаній, приймати у порти підсанкційні судна “тіньового флоту” рф, а також займатимуться їх обслуговуванням.

Тому важливим індикатором стануть саме подальші рішення Сполучених Штатів та введення обмежень проти тих, хто порушуватиме запроваджені обмеження. Наприклад, президент Сербії Александар Вучич уже офіційно заявив, що "газпром нефть" має 45 днів для того, щоби продати свою частку у сербській компанії NIS, "Нафтовій індустрії Сербії".

Китай закриває свої порти для підсанкційних суден російського "тіньового флоту"

Продовжуючи тему нових санкцій проти російського "тіньового флоту" та нафтових компаній, слід зазначити, що ми вже бачимо оптимістичні сигнали, які говорять про ефективність запроваджених обмежень. Про введений пакет було відомо ще за декілька днів до його офіційного підписання. Тому ми можемо обережно говорити про те, що Китай, один із найбільших покупців російської нафти морем, може дотримуватися запроваджених санкцій, адже ми вже бачимо приклади подібного потенційного майбутнього.

Так, 8 січня видання Reuters опублікувало інформацію про те, що Shandong Port Group – один із найбільших портових операторів КНР – закрив можливість швартуватися, розвантажуватися або отримувати інші портові послуги для тих танкерів, які внесені до санкційного списку США.

Особливо це стосується портів провінції Шаньдун, куди морем експортується більша частина російської нафти.

Ми можемо опосередковано говорити про те, що російське керівництво ще до запровадження американських санкцій було стурбоване цим рішенням КНР. Через три дні після рішення китайського оператора, 10 січня, під час наради із членами уряду рф, путін публічно заявив, що очікує телефонної розмови з китайським лідером Сі Цзіньпіном.

Водночас треба ще раз зазначити, що ефективність запроваджених американських обмежень цілком залежатиме від їх бажання вводити вторинні санкції проти порушників санкційного режиму. Ба більше, поточні рішення КНР щодо заборони розвантаження суден російського "тіньового флоту" також можуть виявитися тимчасовими, особливо якщо росія знайде нові способи обходу санкцій, наприклад, придбає нові судна на заміну тих, проти яких США запровадили обмеження.

Тому Україні наразі потрібно активізувати відстежування нових суден "тіньового флоту" та дипломатичну активність, спрямовану на нові нафтогазові обмеження проти росії, особливо в контексті численних випадків технічних несправностей та загроз екології з боку російських танкерів.

Санкції проти керівництва "росатому". Потенціал майбутніх обмежень проти компанії

Ще однією важливою частиною нового пакету американських санкцій, але не поміченою більшістю ЗМІ, стали персональні обмеження проти голови російської компанії "росатом" Алєксєя Ліхачова, а також семи його заступників.

Сама компанія, яка відповідає за сферу атомної енергетики в росії, досі не перебуває під західними санкціями. Причиною цього є значні закупівлі з боку США та декількох країн ЄС російського урану, постачання якого за останні роки зросли в рази. Запровадження зазначених персональних обмежень може стати "передвісником" введення санкцій проти самої компанії.

Цей крок стане потужним ударом для москви, яка зберігає значні позиції на ринку будівництва АЕС у всьому світі. Раніше Українська призма аналізувала той факт, що фактична відмова Казахстану дозволити "росатому" будувати першу у країні атомну електростанцію є не стільки політичним фактором, скільки страхом перед санкціями проти російської компанії.

У цьому контексті кратне збільшення закупівель урану Євросоюзом з 314 тонн у 2022 році до 573 тонн у 2023 році може свідчити про створення запасів сировини на майбутнє – після запровадження санкцій проти компанії.

Ще одним фактором є поточна політична й економічна кон'юнктура щодо наростання протистояння в Арктиці. Саме"“росатом" займається будівництвом для російського флоту сучасних атомних криголамів, необхідних для функціонування так званого Північного морського шляху, який протягом тривалого часу просувається москвою як альтернативний економічний маршрут з Китаю до Європи.

Тому Україні слід активніше просувати саме цей напрямок протидії росії у контексті санкційної боротьби, адже обмеження проти цієї компанії сильно вдарять по економічних спроможностях москви та її впливу у сфері світової атомної енергетики.

Росія змогла обійти фінансові санкції у торгівлі з Китаєм

Попри те, що ми можемо очікувати значний позитив у справі блокування здатності росії продавати свою нафту, нині, на жаль, також спостерігається й потенційне вирішення москвою тих проблем, які виникали у її торгівлі з Китаєм протягом останніх трьох років.

Мова про санкції проти російського фінансового сектору, які призвели до того, що китайські банки часто не проводили платежі з російськими контрагентами. Українська призма неодноразово аналізувала це питання та зазначала, що керівництво росії під час кожної зустрічі між росією та Китаєм на високому рівні порушувало цю проблему. Тепер же ми можемо говорити про те, що москва потенційно змогла вирішити цю наявну проблему. Російські ЗМІ поширили інформацію про те, що центральні банки обох країн, а також низка російських банків, створили централізовану схему проведення платежів до будь-якого банку КНР. Умовою є те, що китайський контрагент має бути зареєстрований у одній з 11 спеціально обраних Пекіном провінцій. Імовірно, таким чином сам Китай прагне за рахунок росії підвищити рівень зовнішньоекономічної торгівлі своїх регіонів.

Росія значно активізовує військові перельоти своїх транспортних літаків зі Сирії до Лівії

За останні тижні, з моменту приходу до влади в Сирії опозиційних сил, однією з основних тем щодо росії в цьому регіоні залишається доля її двох військових баз: військово-морської бази в Тартусі та авіабази "Хмеймім".

Попри те, що ми спостерігаємо об’єктивне виведення російських сил з територію цих об’єктів, останні заяви нової сирійської влади досі не демонструють їх відкритого бажання домогтися остаточного виходу росії з цієї країни та припинення існування її військових баз.

Раніше Українська призма зазначала, що у будь-якому випадку ми спостерігатимемо активізацію москви щодо створення альтернативних військових об’єктів в інших країнах регіону для продовження своїх операцій в Африці.

Як потенційну заміну військово-морської бази в Тартусі розглядається лівійське прибережне місто Тобрук.

Також наразі спостерігається значна активізація перельотів великих російських військово-транспортних літаків із авіабази “Хмеймім” до лівійської бази Аль-Хадім, розташованої біля невеликого міста Ель-Мардж неподалік Бенгазі.

Хоча наразі рано говорити про повноцінне створення москвою альтернативних хабів для власних сил, подібний крок майже напевно викличе негативну реакцію НАТО, зокрема Італії.

Окрім того, існують проблеми політичної нестабільності у самій Лівії та спроможності російського союзника в країні, Халіфа Хафтара, зберігати контроль над половиною території держави в довгостроковій перспективі.