Чому не працюють санкції проти режиму лукашенка, який наростив експорт на 7 мільярдів

Санкції не працюють. Лукашенко збільшує експорт товарів за межі країн співдружності (СНД) приблизно на 50% минулого року.

2023 року експорт із Білорусі товарів за межі країн СНД склав 18,9 мільярда доларів США. Попереднього року ця цифра становила 12,3 мільярда. Статистика свідчить, що за підсумками січня 2024-го тенденція зростання експорту триває: товарів вивезли на 1,1 мільярда – це на 15% більше, порівняно з першим місяцем 2023-го, повідомляє ТГ-канал БУСт.

Згідно з поданою інформацією, левова частка експорту за межами СНД припадала саме на європейські країни. Режим лукашенка традиційно продає основні товари: нафтопродукти, добрива й агропродукцією.

Як зазначає БУСт, цифри подає «Бєлстат», і вони до 2022 завжди збігалися з українською статистикою. Довіряти їм чи ні – питання відкрите.

Але розслідування «Української правди» свідчить, що санкції нагадують, як називав російський цар ваня грозний, фільчину грамоту.

Причин неефективності західних санкцій є декілька. Передовсім, різниця у ментальності – інтелігентний західний спосіб мислення (і, відповідно, вчинки) відрізняються від «ґоль на видумкі хітра». Щоби вижити, режим лукашенка віддавна крутиться, як може. Достатньо згадати ідею бульбофюрера фактично перетворити міністерство закордонних справ Білорусі на торгівельного аґента з пошуком ринків збуту для своїх виробників.

На прикладі співпраці з Іраном, який перебуває під санкціями США із 1979 року (згодом санкції поширили на Тегеран інші країни) й успішно продовжує функціонувати, можна зрозуміти, як у Мінську навчилися взаємодіяти в координатах із країнами так званої «вісі зла». Сюди ж належить і Північна Корея, народ якої хоч і голодує, проте Кім чен Ин продовжує ракетний терор.

Майже рік тому лукашенко відвідав Тегеран і домовився з президентом Ірану Ебрагімом Раїсі про «дорожню карту» зі всебічної співпраці на 2023-2026 роки.

До 2021 року на заваді співпраці Білорусі й Ірану були західні санкції проти Тегерану. Це вдарило по спільних проєктах у нафтовій сфері, будівництві та виробництві автомобілів.

Для порівняння: до 2021 року товарообіг між Білоруссю та Іраном склав 33 млн доларів США. Наступного року він зріс утричі – до 100 мільйонів, а частка білоруського експорту збільшилася у шість разів – до 81 мільйона. На 2023 рік у Мінську сподівалися збільшити цю цифру ще на 25%. Чи вдалося це – наразі інформація у відкритих джерелах відсутня.

Наприкінці минулого року країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), в якому перебуває і Білорусь, підписали угоду про зону вільної торгівлі з Іраном.

Довідково

ЄАЕС створено 29 травня 2014 року. Відповідний договір набрав чинності 1 січня 2015 року. В об’єднання ввійшли Білорусь, Казахстан і Росія. Наступного дня до них долучилася Вірменія, а 14 травня 2015 року – Киргизстан.

Згідно з підрахунками, за 7 років країни ЄАЕС зможуть утричі збільшити товарообіг з ісламською республікою – до 20 млрд. доларів.

Зважаючи на вищеописану тенденцію, країнам Заходу необхідно реагувати не голослівними заявами про впровадження чергових санкційних пакетів, а дієвими кроками.

Бо, як свідчать факти, дехто підписаними папірцями прикриває свою торгівлю з підсанкційними країнами.

Поламати цю традицію, схоже, першою вирішила Латвія, яка повністю заборонила завозити агропродукцію з росії та Білорусі.

В уряді запевнили, що  заборона стосується і третіх країн, звідкіля захочуть реекспортувати російські чи білоруські товари.

Але, знову ж таки, це лише задекларовані  наміри, а практика, як відомо, відрізняється. Схоже, на Заході ще багато хто не усвідомив, що сповідування тези «гроші не пахнуть» може призвести до смороду від вибухів російських ракет. У тому числі і з Білорусі. Україна у цьому вже переконалася два роки тому.

Колаж – DW News