Війна в Україні та «вісь Зла»: чи зірветься планета у Третю світову?

Найбільший і найкривавіший з часів Другої світової війни збройний конфлікт в Україні втягує у свою орбіту все більше країн. Активізація Китаю й Ірану піднімає напругу протистояння до небезпечних масштабів.

Білоруський диктатор лукашенко у ролі кремлівського посильного відіграє усе більшу роль. Схоже, путін непогано знає славолюбство бульбофюрера та намагається використати цю його рису максимально ефективно. Спочатку несподіваний візит лукашенка в КНР, і заздалегідь анонсований в Іран 13 березня.

Посильний кремля – тертий драник

Понеділковий візит білоруського диктатора лукашенка в Тегеран приніс хвалебні повідомлення білоруської пропаганди:

• Диктаторські режими планують усебічно співпрацювати до 2026 року;
• Невелику пузу у двосторонніх відносинах подолано й досягнуто «абсолютної довіри»;
• Укладено договорів на 100 мільйонів доларів США, а санкції стали «часом можливостей».

Зі свого боку іранський диктатор Раїсі підтакнув, що санкції з боку цивілізованих країн лише підштовхнув його країну до високих результатів і перетворити їх у можливості. І цим досвідом він готовий ділитися з Білоруссю лукашенка. А також співпрацювати з нею на «майданчиках міжнародних організацій».

Таку активність лукашенка політолог Павел Усов трактує як перетворення ним Білорусі в «азійську країну».

«Вісь: Мінськ-Москва-Тегеран-Пекін. Білорусь перетворюється на азіатську країну, - написав експерт у своєму ТГ-каналі. - Лукашенкові дуже хотілося би зробити із країни складальний цех для іранських і китайських виробників, але хто це все споживатиме? Зімбабве? Білорусь – міст між Азією та Африкою. Звучить гордо».

І справді, Іран, попри наявний внутрішній конфлікт з революційними силами, демонструє «через день» нові види озброєнь (їхню якість і кількість наразі переоцінювати не потрібно) і заявляє про остаточне завершення закупівлі російських винищувачів Су-35. Звісно, можна сприймати ці кроки як показову демонстрацію сили ворогам ісламської республіки. Але допоки з Тегерану погрожують картинками, по їхніх базах уже неодноразово завдавали «анонімних» авіаударів. І, схоже, США та Ізраїль незабаром можуть перестати бавитися в анонімність.

Китай – широко пащу не роззявляй!

У понеділок, 13 березня, стало відомо про запланований у росію візит китайського червоного диктатора Сі Цзіньпіна (у жовтні 2022-го втретє очолив Комуністичну партію, а днями уперше розпочав третю каденцію на посаді голови КНР за підсумками голосування депутатів усекитайських зборів народних представників).

Також, якщо вірити кремлівським рупорам, Сі після розмов із путіністами, онлайн поспілкується із Президентом України.

Якщо зважати на крайній «мирний план» Пекіна із 12-ти пунктів щодо російсько-українського війни та зацікавленість путіна бодай у якомусь тимчасовому перемир’ї, то китайський лідер спробує вплинути на офіційний Київ і переконати його у якійсь формулі перемир’я. А то й удатися до шантажу, наприклад, пообіцявши повноцінну збройну підтримку росії.

Колективному Заходу в такому випадку доведеться не просто погрожувати санкціями, швидка ефективність яких викликає великі сумніви (на прикладі тих же Ірану, Північної Кореї, Білорусі та росії). А обрати найефективніші, застосувати й оцінити результати та реакцію.

У протилежному випадку затягування та нерішучість дій можуть призвести до більш програшної ситуації.

Під час заключного засідання першої сесії Всекитайських зборів народних представників Сі Цзіньпін відкрито нагадав про інтерес Пекіна до Тайваню:

- Ми повинні твердо просувати модель «Одна країна – дві системи» та велику справу возз'єднання батьківщини. Побудова сильної країни невіддільна від довготривалого процвітання і стабільності Гонконгу та Макао (спеціальні адмінрайони КНР, - ред.). Повне возз'єднання батьківщини є спільним бажанням усіх китайських синів і доньок та змістом національного відродження.

Цікаво, що ця цитата облетіла чи не всі основні російські засоби масової пропаганди та частину казахських медіа із посиланням на китайську агенцію Xinhua.

У Тайбеї, на боці якого США та Японія, відкидають ідею об’єднання зі формулою співіснування «двох систем». Поки що. А Пекін наполегливо працює у цьому напрямку та кидає на пропаганду більше коштів, ніж росія (про це читайте у матеріалі «Китай готується до великої війни – Юрій Пойта»)

До речі, керівник секції Азійсько-тихоокеанського регіону в Центрі дослідження армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта за підсумками дискусії з експертами щодо позиції Китаю в російсько-українській війні (відеоверсію можна переглянути на YouTube-каналі «Укрінформу») прогнозує на своїй сторінці у FB:

- дуже малоймовірно, що Китай змінюватиме свою позицію у сприятливіший для України бік;

- китайсько-російське партнерство продовжить поглиблюватись, а постачання озброєння з боку Пекіну для росії не можна виключати – китайські стратегічні розрахунки можуть бути зовсім непередбачуваними для нас;

- Китай усе більше стає ризиком для України, тому потрібно будувати нову стратегію відносин, в т.ч. з урахуванням глобальних амбіцій Китаю.

Московитсьська моzаїка дестабілізації

Фактор Китаю у випадку підтримки путінського режиму зброєю та амуніцією дозволить кремлю щонайменше втримувати окуповані українські території і посилювати тиск своєї пропаганди в інфорпросторі колективного Заходу. Ми є свідками проникнення російських наративів на шпальти впливових світових медіа. І з часом вони стають усе частішими. В сукупності з «утомою від війни» за принципом «крапля камінь точить» є ризик, що російській пропаганді вдасться переламати настрої західних суспільств, а відтак, і змінити рішення їх урядів щодо підтримки України. Додайте до цього створення суспільної напруги через маргінальних та проплачених політиків і так званих лідерів суспільної думки, а також провокування у європейських країнах протестів і мітингів (хай поки не дуже масових).

Така кремлівська політика дестабілізації може призвести до моменту, коли на Заході питання України відійде на другий план і демократична коаліція не встигатиме реагувати на виклики.

Активність диктаторів підштовхує до висновку, що ситуація стає для них небезпечною. тож вони вирішили діяти, не вдаючись до дипломатичних тонкощів. Вжитий Джорджем Бушем вислів «вісь Зла» щодо держав, чиї уряди спонсорують тероризм і погрожують зброєю масового ураження, через 21 рік набув чіткого визначення. Сьогодні цю вісь посилили Китай і росія. І зараз довкола неї крутиться уся планета. На запитання, винесене у заголовок, наразі немає однозначної відповіді. Протистояння двох систем цінностей – Добра і Зла – триває і ставки зростають.