Чому із путінської мобілізації вийде «пшик»?

Росія насправді «проскочила» пік своїх можливостей з мобілізації для збільшення регулярної армії. Просто цього не зауважили ні Кремль, ні ми.

Мобілізація – це не просто історія про те, скільки людей удалося набрати в армію.

Це питання і про те, кого ж ними поставлять командувати, і чи вдасться набрану масу людей перетворити на нові підрозділи чи «влити» в уже наявні.

У випадку із ЗСУ – збільшення чисельності в декілька разів пройшло лінійно й успішно, «сигналів» про нестачу офіцерського й унтер-офіцерського складу на цей раз не було.

А от у рашистів ситуація виглядає рівно навпаки, ми просто багато чого пропустили.

1.Наприклад, цьогоріч в армію РФ набирали не тільки за контрактом у рамках «прихованої мобілізації», але і призов строковиків весною теж відбувався (ворожі джерела говорять про приблизно 80 тисяч набраних призовників).

Чому росіянам цього виявилось «недостатньо» для покриття поточних втрат – питання відкрите. Просто нагадаю, що за останні декілька тижнів припинило своє існування мінімум 2 полки десантно-штурмових військ і сумнозвісна 64-та мотострілецька бригада армії РФ.

Тема примусової мобілізації на тимчасово окупованому Донбасі, через яку «пройшло» мінімум 100 тисяч – лишається нерозкритою через нестачу даних. Але тут варто пам’ятати, що так звані «1-ий та 2-ий армійські корпуси» так званих «ОРДЛО» - це теж по факту кадрова армія РФ, бо ці два «армійські корпуси» підпорядковувались 58-ій армії Південного військового округу.

2.Справжня причина ажіотажу з новин про перекидання нового 3-го армійського корпусу росіян на фронт проти ЗСУ – РФ всього за 5 місяців набрала до 12 тисяч «багнетів», звела їх у дивізію складом у 4 полки та в 1 окрему бригаду, поставила у стрій відповідну кількість техніки й озброєння, і звела усе в з’єднання рівня «армійський корпус».

Для порівняння – росіянам не вистачило всього «мирного» 2021 року, щоб остаточно завершити формування 11-го армійського корпусу в Калінінградському анклаві.

На кінець минулого року цей 11-ий АК мав усього 9 тисяч «багнетів» у складі дивізії на 3 неповні полки та у складі окремого мотострілецького полку без танкового батальйону.

А якщо уважніше попрацювати з деякими відкритими джерелами даних, то побачимо, що і в «мирний час» в армію РФ на контракт набирали абикого, і навчали абияк. І з жорстокістю дідівщини були свої проблеми навіть у тих дивізіях, що формували спеціально для війни проти України. Просто «сурковський» стиль роботи Кремля з медіа дозволяв ці всі випадки «заговорити» та зробити непомітними для широкої публіки.

3. Репресії та погрози в армії РФ були навіть і до лютого 2022 року, просто цей момент залишався якби «за лаштунками».

Наприклад, у структурі російської армії цілком існує собі «військова поліція», для якої власне й купували ці всі бронемашини типів «Рысь» і «Тайфун-К». Росіяни активно використовували це формування для війни у Сирії. Але так як «військова поліція» армії РФ цілком собі забезпечена поліцейськими щитами та кийками, ймовірно, рядових «солдатушек» теж доводилось лупцювати.

Або ж – останні декілька років російські ЗМІ доволі активно писали про найгучніші випадки, коли прокуратура «вішала» втрату бойової техніки під час навчань на контрактників чи офіцерів. Серйозно – були випадки, коли під час навчань згоряв БТР або раптом розбивався новітній Су-30, і «збитки державі» в декілька мільйонів чи десятки мільйонів рублів прокуратура успішно «вішала» на солдатів чи офіцерів. І сума збитків така, що до кінця життя не розрахуєшся.

Ну і врешті – пригадуєте історію, коли росіяни втратили в аварії бомбардувальник Ту-22М3, бо командир екіпажу натиснув кнопку катапультування з криком «я з цими п@@@@ами не полечу!». Тема конфліктів у середовищі офіцерів армії РФ, причин їхнього виникнення та їх вплив на «просадку» боєздатності російського війська – залишається невивченою.

Уже є підстави припускати, що репресії та погрози в армії РФ і так застосовували занадто широко, тому нові репресивні заходи Кремля насправді можуть і не спрацювати.

Ну як приклад – як можемо розуміти, застосування «кадирівців» у якості «загороджувальних загонів» узагалі ніяк не регулюється нормативними актами Російської Федерації. Але навіть і такий формат репресій ніяк не зупиняє рашистів від панічної втечі або ж від здачі в полон в разі чергових успіхів ЗСУ.

Знімати забирати офіцерів із командних училищ і відправляти їх на формування «добровольчих полків» - це навіть не «радянський» спосіб комплектування, а «вірменський».

Бо подібну річ якраз Вірменія проробила весною 2021 року, після поразки у війні за Карабах 2020 року. Як бачимо за останніми сутичками, вірменській армії це взагалі не допомогло. І російській армії – теж не допоможе.

Врешті, мало просто набрати людей у військо, їх потрібно чимось озброювати. Із стрілецькою зброєю в рашистів дефіциту поки нема, але от снаряди уже доводиться економити.

Більш того, з кількістю танків у росіян теж починаються проблеми. За 2 тижні контрнаступу армія РФ втратила близько 300 танків, для поповнення втрат орки почали знімати з консервації навіть Т-90, але таких танків усього на зберіганні було 200 одиниць.

Тобто армія РФ вже втрачає танки швидше, ніж може поповнювати втрати.

Згадані вище «1-ий та 2-ий армійські корпуси» на окупованому Донбасі й так озброювались за «остаточним принципом». Інакше би там не виникали древні гаубиці Д-1, «кустарні» БМП на шасі МТ-ЛБ і особливо ось цей «сон разума» під позначенням РСЗВ «Чебурашка». І навряд чи проведення «референдумів» цю ситуацію бодай якось змінить.

Так, це цілком «робоча» стратегія для Кремля – в новому етапі війни робити ставку саме на нерегулярні формування, як то ЧВК «Вагнера» із набраними зеками чи регіональні «добровольчі батальйони».

Так, застосування такого формату «гарматного м’яса» від РФ може «відтягнути» час нашої Перемоги.

Але нерегулярне архаїчне військо завжди програє регулярній модерній армії (тобто ЗСУ).

Тому кінець для Кремля буде кривавим і жахливим, а Росія звалиться в настільки глибоку «демографічну яму», що їй остаточно доведеться забути про мем «бабы еще нарожают».

Іван Киричевський, журналіст (сторінка у FB)