Через несплату штрафу ТЦК можуть накласти стягнення на кошти та майно боржника – Мінюст

Згідно зі змінами до правил поштового зв’язку, Кабмін надав 3 дні на те, щоб забрати повістку з пошти (якщо вона не вручена особисто). Після повернення повістки неврученою і проставлення відповідної відмітки поштою ТЦК зможе почати процедуру накладення штрафу.

Таким чином, ці штрафи будуть, по суті, «заочними». При цьому постанова ТЦК є виконавчим документом. Тобто, у разі, якщо добровільно штраф, який складає від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн, сплачений не буде, на ухилянтів можуть відкрити виконавчі провадження та почати стягнення з рахунків, пише Судово-юридична газета з посиланням на роз'яснення Мін'юсту.

У свою чергу, як зазначили у Мін’юсті на запит «Судово-юридичної газети», відповідно до статті 308 Кодексу про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з КУпАП, штраф має бути сплачено не пізніше, ніж через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше, ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

А ось у разі несплати боржником штрафу державний виконавець вживатиме заходи примусового виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та майно боржника.

У такому випадку може бути застосовано арешт майна боржника, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусова реалізація (пред’явлення електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. А в разі відсутності таких коштів та інших цінностей може стягнення звертається також на належне боржнику інше майно.

«Також слід зазначити, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (частина сьома статті 48 Закону)» - підкреслили у Мін’юсті. (Тобто, якщо сума становить менше 160 тисяч грн, то забрати єдине житло не вдасться).

Як уже повідомляв ЗІФ, до кінця 2024 року уряд планує направити військовозобов’язаним 900 тисяч повісток.