Білорусь посилює репресії та рухається до «залізної завіси»

Білоруські правозахисники фіксують подальше посилення репресивної політики влади та системне звуження громадянських прав. За їхніми оцінками, з 2023 року в країні сформувався стійкий тренд тиску на людей за сам факт наявності правового зв’язку з іноземною державою — зокрема іноземного громадянства або посвідки на проживання. Наприкінці 2025 року ця практика отримала новий розвиток.

Про це пише Білоруський Гельсінський комітет.

Зокрема, в Білорусі запропоновано законопроєкт, який розширює коло громадян, що підлягають обов’язковій дактилоскопії. До нього можуть увійти білоруси, які проживають у країні, але мають друге громадянство або ВНЖ за кордоном, а також ті, хто постійно мешкає за межами Білорусі й перебуває на консульському обліку. Правозахисники вважають, що ці норми спрямовані насамперед проти політичних емігрантів, однак фактично зачеплять усіх громадян, які живуть за кордоном або мають іноземні документи.

Тим самим законопроєктом також пропонується розширити перелік персональних даних, які передаються державі під час перетину кордону. Якщо раніше такі дані надавали авіа- та залізничні перевізники, то тепер їх мають передавати й автомобільні перевізники. Особливу увагу, за оцінкою експертів, влада зосереджує на громадянах, які подорожують до Польщі та Литви — основних країн політичної еміграції з Білорусі. Водночас нові правила фактично стосуватимуться всіх, хто перетинає кордон автомобілем або автобусом.

Правозахисники розцінюють ці кроки як черговий рух у бік відновлення «залізної завіси» радянського зразка та посилення антизахідної політики, яка стала характерною для білоруського режиму після 2020 року. Вони також звертають увагу на суттєве розширення кола іноземців, які підлягають обов’язковій дактилоскопії, зокрема за рішенням прикордонних органів «в інтересах національної безпеки».

Крім того, у 2025 році були розширені позасудові повноваження силових структур. Тепер вони можуть блокувати інтернет-ресурси, а також відключати юридичних і фізичних осіб від мобільного зв’язку та інтернету у разі наявності, за їхнім формулюванням, «відомостей про порушення закону».

Влада також продовжує розширювати перелік професій, доступ до яких залежить від формальної лояльності до режиму. До нього вже включені гіди, перекладачі, нотаріуси, педагоги, рієлтори, аудитори, антикризові керівники, а наприкінці 2025 року — окремі категорії банківських працівників, зокрема керівники та спеціалісти, відповідальні за внутрішній контроль і управління ризиками.

Окремо правозахисники вказують на посилення контролю за соціологічними дослідженнями. В Білорусі було запроваджено нові жорсткі вимоги до акредитації юридичних осіб, які проводять опитування громадської думки, зокрема перевірку їхніх власників і керівників на відсутність у так званих «екстремістських» та «терористичних» списках.

Також розширено функції армії та підстави для введення воєнного стану. Відповідні зміни узгоджено з новою Воєнною доктриною 2024 року, яка значно розширила перелік загроз. За словами експертів, це створює умови для довільного тлумачення й застосування цих норм.

Ще одним напрямом тиску стало чергове посилення заходів щодо так званих «незайнятих в економіці». Підвищені тарифи на житлово-комунальні послуги тепер нараховуються на всю квартиру, навіть якщо в ній проживають працюючі люди. Правозахисники розцінюють це як форму колективної відповідальності та непрямого покарання тих, хто виїхав з країни.

Серед нових практик кінця 2025 року експерти також відзначають примусовий вивіз звільнених політв’язнів за межі Білорусі, зокрема на територію України, а також подальші репресії щодо них через невизначений правовий статус.

Правозахисники наголошують, що окремі кроки влади, зокрема формальне звільнення від кримінальної відповідальності за деякими «політичними» статтями у зв’язку зі спливом строків давності, не свідчать про лібералізацію. Навпаки, ці дії супроводжуються внесенням людей до «екстремістських» списків і демонструють хаотичність, дефіцит ресурсів та зростання довільності в роботі репресивної системи.

Фото - Олександр Лукашенко/Sergei Savostyanov/AFP/Getty Images