Аналітики НАТО прораховують, за який час буде знищено армію лукашенка, - Юрій Кміть

Країни НАТО розпочали найбільші навчання з часів холодної війни. Маневри проводять біля кордону з Білоруссю. Примітно, що лукашенко зібрав генералів і назвав кордон із Польщею та країнами Балтії "ще більш небезпечним, ніж з Україною". Чому Лукашенко так розхвилювався? Про це сайт Charter97.org поговорив із головою української громадської організації «Західний інформаційний фронт», співзасновником Білоруського інформаційного центру у Львові Юрієм Кмітем. Нижче пропонуємо переклад бесіди. 

- Це не лукашенко розхвилювався, він транслює завдання путіна. А путін махає Європі та НАТО пальчиком, що ось, ви дивіться, ми готові вдарити, якщо ви не припините й надалі допомагати Україні. Насправді він не має військових можливостей атакувати країни Балтії чи Польщу. Це практично неможливо, бо путін фактично з Україною нічого не може вдіяти. Зараз ми бачимо позиційну війну, з обидвох боків втрати, але жодного великого поступу немає. А те, що є з боку росії, дається великою ціною – 100 метрів за 1 000 людських життів. Це божевільні втрати, зараз фактично відбувається вбивча війна для російської армії.

Щоби пояснити все, що відбувається зараз в інформаційному полі навколо країн Балтії, Польщі та Білорусі, треба зрозуміти, що настав етап кульмінації. Це момент, коли путін демонструє усі свої максимальні можливості. Крім удару ядерною зброєю, у нього нічого не залишиться.

Чому це кульмінаційний момент? Тому що путін задіяв усі свої максимальні можливості: шантаж, проксі-війська, союзників. До цього я зараховую атаку ХАМАСу на Ізраїль, це задум Ірану та росії, там російські гроші, іранська зброя. Звісно, Америка тут має втрутитися, направити частину озброєння, яке призначене для України, частину грошей на Ізраїль. Збуджена «Хезболла», представники якої нещодавно з Москви приїхали, блокування хуситами Червоного моря — це теж російська відповідь для Байдена та НАТО. Знову НАТО має напружуватись, стріляти ракетами по хуситах, захищати морські шляхи, знову відволікатися від України.

У цьому самому ланцюжку КНДР знову запускає якусь балістичну ракету, йдуть ядерні погрози. Це також ланка кульмінаційного процесу. І наприкінці цього ланцюжка перебуває олександр лукашенко та лідер Сербії Вучич. Путін як у ляльковому театрі смикає за ниточки, лукашенко має виконати свою роль. А вона полягає в наступному: якщо ви не відвернетеся від України, ми почнемо «мочити» країни Балтії, ми почнемо Польщі загрожувати.

Погляньте, одночасно з цими погрозами була нещодавно заява мєдвєдєва, що Польща взагалі дограється і втратить свою державність. Навіщо це взагалі? Що, Польща веде війну? Ні. Це загрози. Путін діє як реальний бандит, у нього просто такий поведінковий тип. Він бандюган, де не може фізично з кимось розправитися, намагається зробити це за допомогою шантажу і страху.

Що у відповідь? А у відповідь на цю кульмінацію НАТО організовує маневри, навчання на 80 тисяч військ. Альянс дає сигнал: «Нас вистачить і в усьому світі твої витівки закривати, і країни Балтії захистити». Ці маневри є демонстрацією готовності захистити країни Балтії та Польщу.

Окрім того, є ще й інформаційна складова відповіді путіну. Нещодавно видання BILD опублікувало буцім витік інформації про те, що Німеччина готується до війни.

Паралельно вузькими колами запустили пошуки інформації про стан білоруської армії. Якісь аналітики почали займатися питанням, скільки витримає білоруська армія після удару НАТО: 24 години чи 48.

Це активно мусується у вузьких колах, але це штучно зроблено, щоби до білоруського режиму трохи щось дійшло. Вивчається питання, чи встигне резервна російська армія десь із-під Смоленська перебазуватися за 48 годин для «захисту» Білорусі, чи не встигне, коли туди зайдуть танки НАТО та займуть Білорусь. Це відповідь НАТО, інформаційна, але розумна, жорстка, на рівні путіна. Нарешті в НАТО зрозуміли, що з бандитом треба говорити по-бандитському, що він нічого, крім сили, не розуміє.

Також і лукашенко. Після того, як Україна зробила два попереджувальні удари по аеродромах у Мачулищах і Зябрівці, режим був шокований, що таке можливо, після чого фактично атаки з території Білорусі по Україні припинилися. Що лукашенко, що путін, окрім мови сили, нічого не розуміють. Навчання НАТО – це демонстрація мови сили.

- У всіх сценаріях можливої війни між НАТО та рф, які публікує західні ЗМІ, задіяно Білорусь. Чи справді лукашенко готують до війни із країнами Заходу?

- Давайте реально, скільки у Білорусі армії, яка готова воювати? Тисяча? Дві? Спецназ там є, загалом до п'яти тисяч людей. Що таке п'ять тисяч людей за умов російсько-української війни, де з кожного боку по півмільйона? Україна має західну техніку і вже доволі кваліфікований офіцерський склад. Росія теж має, але там багато нових, тому що більшість кращих уже вибито.

Що таке п'ять тисяч? Ніщо. Як військова сила Білорусь нічого не представляє, але як інформаційний привід — так. Розміщення тактичної ядерної зброї у країні – інструмент шантажу. Як військова сила білоруська армія – нуль. Вона сама навіть Литву не зможе забрати, бо це напад, а у нападі необхідне співвідношення 10 до 1. А от покричати – будь ласка.
Звичайно, за допомогою російської армії можна спробувати щось зробити, але це не буде білоруське вторгнення, це буде вторгнення росії через Білорусь, називаймо речі своїми іменами. Друге – що заважало Білорусі воювати раніше? Вони ж разом із росією називаються «союзною державою», для цього не потрібна спеціальна військова доктрина, не потрібні якісь особливі зміни. Якби білоруські військові могли воювати, вони вже давно це зробили б, але вони не можуть. Це суто інформаційна та шантажистська кампанія.

- Білорусь змінює військову доктрину. У ній тепер передбачена можливість ядерного удару, всі країни-сусідки, окрім росії, названі недружніми та з'явилася можливість «упереджувального удару». Навіщо ці зміни?

- Щодо ядерної доктрини, то це хитрість, ноу-хау лукашенка. По-перше, у новій доктрині Білорусь – це ядерна держава. Смішно. Смішно, бо не може окупована країна керувати ядерною зброєю, доступу до неї у лукашенка, природно, нема, це понти. Але тут є один цікавий момент – лукашенко всім розповідає, що вони хочуть у доктрину внести пункт, що напад на територію союзника вважатиметься приводом, який дозволяє Білорусі вступити у війну. А що таке зараз не відбувається? Відбувається. А що заважало робити це раніше у рамках вашої «союзної держави»?

Так ось, метушня навколо цього пункту - «давайте, кружляйте мене, кружляйте, балакайте зі мною, балакайте». Це зашифроване послання, щоби путін не зрозумів, крик про допомогу: «Рятуйте, мене вже притиснули. Якщо ви щось не придумаєте, у мене виходу немає. Робіть щось із путіним, бо він мене притиснув, змушує кидати Білорусь у війну, а я не хочу. Нумо торгуватися, щось разом придумаємо, давайте мені гарантії безпеки, давайте мені гроші, а я типу його обманюватиму».

- Чи можна вірити білоруському диктаторові?

- Вірити не можна, шансів на те, що лукашенко щось зробить і не кине, дуже мало. Білоруський диктатор уже настільки впевнений у собі, що він такий «геній», такий «політичний пройдисвіт», що він навіть не помічає, що до нього немає довіри. Він же бреше і сам собі вірить одночасно, сьогодні сказав одне, завтра інше, навіть не зауважив, що це між собою не узгоджується.

Лукашенко вважає, що Захід можна обманути, що він про щось домовиться, кине, використає. Лукашенко розуміє, передчуває, що росія таки загнеться, не витримає, тому йому треба якісь запасні канали тримати. Це будівництво такого запасного аеродрому – інформації, контактів, домовленостей якихось, що нібито він не допустив вторгнення білоруських військ в Україну.

А зараз ця парадигма ламається, бо нещодавно в Україні знайшли вбитого офіцера білоруської армії. Засвітили і звання його, що він був призваний у Мінську і фактично служив у російській армії. Парадигма «я не пустив» уже пропадає, ця теза як зброя втрачає свою силу.