Проблеми The Washington Post як дзеркало кризи в американських медіа

Ці новини назрівали давно, але тепер – офіційно. The Washington Post суттєво скорочує штат і жертвує своїм міжнародним висвітленням. Це величезна втрата для якісної журналістики саме в той момент, коли вона є критично необхідною, вважає український журналіст Остап Яриш, який працює в США.

Скорочення торкнулися і українського бюро The Washington Post – разом із багатьма іншими закордонними редакціями по всьому світу. Тож для американської аудиторії стане менше репортажів з України та про війну росії безпосередньо з місця подій. «Підтримка і солідарність колегам, які протягом цих років розповідали для англомовного читача історії про те, що відбувається в Україні», - написав Яриш.

Він також перепостив допис іншої української журналістки з Вашингтону Марії Ульяновської. Вона описала актуальні проблеми американської журналістики і видання The Washington Post більш детально. Публікуємо її текст нижче.

Журналісти The Washington Post таки програли бій, який публічно тривав кілька тижнів. Сьогодні редакція звільнила близько третини журналістів – понад 300 із 800. Під скорочення потрапило й українське бюро: WaPo були серед небагатьох американських медіа, які відкрили офіс в Україні для повноцінного висвітлення війни.

Виконавчий редактор Метт Мюррей пояснив, що звільнення пов’язані з фінансовими труднощами: за даними The Wall Street Journal, у 2024 році газета зазнала близько $100 млн збитків.

Видання з 2013 року належить власнику Amazon Джеффу Безосу, який купив його, аби «забезпечити виживання життєво важливого для демократії медіа». Водночас володіння одним із ключових друкованих видань Вашингтона принесло мільярдеру значний політичний і суспільний вплив.

Протягом останніх 18 місяців WaPo переживає глибоку трансформацію. Напередодні президентських виборів США 2024 року Безос скасував заплановану редакційну колонку з підтримкою Камали Гарріс проти Дональда Трампа. Це стало першим публічним скандальним втручанням у редакційну політику — з відставками журналістів і редакторів та бойкотом з боку читачів.

Згодом відбулася перебудова відділу opinion (колонок і блогів): Безос заявив, що він має представляти «широке коло думок» із фокусом на «особисті свободи та вільний ринок». А на початку 2025 року газета запропонувала частині співробітників добровільні звільнення з компенсаціями – після чого кілька провідних журналістів перейшли до конкурентів.

Сьогодні Мюррей заявив, що однією з помилок було написання матеріалів «з однієї перспективи – для вузького сегмента аудиторії».

Профспілка журналістів The Washington Post заявила, що якщо Безос більше не готовий інвестувати в місію, яка визначала цю газету поколіннями й служила мільйонам читачів, то Washington Post заслуговує на кращого власника.

На тлі інвестицій Безоса понад $40 млн (+35 млн на виробництво) в документальний фільм про Меланію Трамп, $100 млн збитків виглядають радше приводом, ніж поясненням масових звільнень, пишуть американські медіа.

Журналістика у США загалом переживає темні часи. Вчора під час брифінгу на запитання журналістки CNN Кейтлан Коллінз про файли Епштейна Дональд Трамп заявив, що «пора рухатися далі». А на уточнююче запитання тієї ж журналістки – про справедливість для жертв – президент знову вдався до особистих образ, звинувативши Коллінз у тому, що вона «не посміхається, бо бреше».