Кібервійни нового рівня: Британія б’є на сполох через атаки Росії, Китаю та Ірану

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Голова Національного центру кібербезпеки Великої Британії (NCSC) Річард Хорн заявив, що найсерйозніші кіберзагрози для Сполученого Королівства нині походять від ворожих держав — Росії, Ірану та Китаю.

Виступаючи на конференції CyberUK у Глазго, він зазначив, що NCSC щотижня реагує приблизно на чотири «національно значущі» кібер інциденти. Хоча найбільш поширеною проблемою залишаються програми-вимагачі, найнебезпечнішими є атаки, що здійснюються безпосередньо або опосередковано державами.

Хорн також наголосив, що світ переживає період найбільшого геополітичного зсуву сучасної епохи, а британському бізнесу слід готуватися до масштабних кібератак у разі втягнення країни в міжнародний конфлікт.

Велика Британія є однією з ключових цілей Росії у її гібридній війні проти Європи насамперед через активну підтримку України та вагому роль у формуванні західної політики щодо Москви. Лондон одним із перших надав Києву крилаті ракети Storm Shadow та уклав двосторонню безпекову угоду з Україною, що робить його як символічною, так і стратегічною мішенню для Кремля.

Паралельно з технічними операціями Росія веде у Сполученому Королівстві активну кампанію впливу через підтримку проросійських голосів у медіапросторі та спроби проникнення в політичні структури.

У період з лютого 2022 року по лютий 2026 року в Європі зафіксовано понад 150 випадків фізичного саботажу та кібератак, пов’язаних із російськими спецслужбами. Це свідчить про системний і масштабний характер гібридної кампанії, яка формує новий рівень загроз для європейської безпеки. Кіберпростір перетворився на один із головних театрів сучасного протистояння, де Росія дедалі частіше діє синхронно з Іраном і Китаєм. Москва активно переносить методи, відпрацьовані під час війни проти України, на атаки проти критичної інфраструктури, державних інституцій та приватного сектору Великої Британії й інших європейських держав.

На відміну від традиційної кіберзлочинності, атаки, спонсоровані державами, становлять значно серйознішу небезпеку, оскільки їхня стратегічна мета полягає у дестабілізації політичних і економічних систем. Росія дедалі частіше спрямовує кібероперації проти країн, які активно підтримують Україну, використовуючи цифровий простір як інструмент непрямого тиску. Це дозволяє Кремлю уникати прямої військової ескалації, водночас перевіряючи межі реакції Заходу.

Атаки на енергетичну інфраструктуру Великої Британії демонструють, що ключові об’єкти залишаються вразливими до кіберзагроз. Для Лондона та його союзників це означає необхідність негайного посилення захисту критичної інфраструктури — енергетики, транспорту, фінансового сектору та урядових систем. Однією з головних цілей Росії, а також Китаю й Ірану, є перевірка стійкості європейських держав до кризових сценаріїв. Через серії кібер інцидентів вони фактично проводять «стрес-тест» урядів, оцінюючи швидкість реагування та рівень координації між союзниками.

Велика Британія має діяти на випередження: поглиблювати співпрацю з НАТО та ЄС, інвестувати у кіберзахист і технології штучного інтелекту, а також запроваджувати жорсткі стандарти безпеки для приватного сектору. Паралельно необхідно розвивати системи раннього попередження та підвищувати обізнаність суспільства, щоб мінімізувати наслідки потенційних атак.

Окремим прикладом російської кібер діяльності стали хакерські атаки на акаунти німецьких політиків у месенджері Signal. За даними ЗМІ, зловмисникам вдалося отримати доступ щонайменше до 300 акаунтів депутатів Бундестагу та членів уряду. Серед постраждалих називають спікерку Бундестагу Юлію Клекнер, міністерку освіти Карін Прін та міністерку житлового будівництва Верену Хуберц. 24 квітня німецька прокуратура оголосила про початок розслідування спроб фішингових атак через Signal.

Німеччина, як і інші західні держави, тривалий час залишається об’єктом кібератак з боку структур, що діють в інтересах російської держави. Після початку повномасштабної війни проти України та активізації західної допомоги Києву інтенсивність таких операцій суттєво зросла. Росія традиційно відкидає будь-які звинувачення у причетності.

Фішингові атаки через Signal демонструють зміну тактики російських спецслужб — від технічного злому до психологічного впливу через використання людського фактору. Отримання доступу до приватних акаунтів урядовців відкриває можливості для збору конфіденційної інформації, аналізу мереж контактів, моніторингу політичних рішень, а також потенційного шантажу чи вербування. Це створює загрозу не лише для Німеччини, а й для європейської безпеки загалом.

Для ефективної протидії таким загрозам державам ЄС необхідно посилити кіберзахист урядових структур і політичних інституцій, поглибити координацію в межах ЄС і НАТО, інвестувати в кібербезпеку та системну підготовку чиновників, військових, політиків і журналістів щодо ризиків фішингу та цифрової безпеки.

На тлі активних російських кібероперацій та інформаційних кампаній Європейський Союз завдав удару по інструментах кремлівського впливу. ЄС розширив санкції проти структур, які Брюссель вважає інструментами пропаганди та гібридних операцій. До санкційного списку були внесені медіа платформа «Euromore» та «Фонд підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном» («Правфонд»). Санкції передбачають замороження активів у ЄС та заборону громадянам і компаніям Євросоюзу надавати їм фінансові чи економічні ресурси.

«Euromore» у ЄС розглядають як неофіційний ретранслятор прокремлівської пропаганди, що поширює російські наративи, підриває довіру до інституцій ЄС та виправдовує агресію проти України. «Правфонд», заснований за участі МЗС РФ і «Россотрудничества», використовується як інструмент зовнішнього впливу Росії. Його діяльність спрямована на просування тез про «русофобію», «утиски російськомовних» та інших дезінформаційних наративів.

«Правфонд» реалізує концепцію «русского мира», формуючи мережі впливу серед діаспор у країнах ЄС. Такі мережі можуть використовуватися як інструмент політичного тиску, збору інформації та підтримки розвідувальної діяльності. Подібні медіаплатформи виконують функцію інформаційного прикриття для гібридних операцій, маскуючи пропаганду під альтернативну точку зору та підриваючи довіру до незалежних джерел інформації.

Ключова мета діяльності таких структур — розмити єдність європейських суспільств. Через поляризацію електорату та підрив довіри до влади Москва прагне ускладнити формування спільної позиції ЄС щодо підтримки України та санкційної політики проти Росії.

Включення «Euromore» і «Правфонду» до санкційного списку свідчить, що Брюссель розглядає інформаційну війну як реальну загрозу безпеці. Замороження активів є важливим сигналом переходу від спостереження до активної протидії фінансовим каналам впливу. Водночас ефективність таких заходів залежатиме від системної політики прозорості фінансування, виявлення афілійованих із Кремлем структур та створення спільних механізмів моніторингу й координації між правоохоронними та фінансовими органами ЄС.

Фото - прапор Великої Британії/Associated Press