Реакція Азербайджану показує зміну балансу сил на Кавказі

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

У країнах Закавказзя та Середньої Азії посилюються тенденції до зниження залежності від Росія: Азербайджан різко реагує на заяви речниці російського МЗС Марії Захарової, Казахстан обмежує імпорт російської продукції, а Велика Британія нарощує економічну й освітню присутність у регіоні. Це свідчить про поступову зміну геополітичного балансу не на користь Москви.

Отже, Азербайджан вимагає від Росії пояснень у зв’язку із згадкою про екс-президента країни Гейдара Алієва в «неприйнятному» контексті з боку прес-секретарки МЗС РФ Марії Захарової.

Остання, відповідаючи під час брифінгу на запитання про заяву прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна щодо ймовірного вербування свого часу представників вірменського духовенства з боку КДБ СРСР, згадала про Гейдара Алієва.

МЗС Азербайджану розцінило її слова як прояв неповаги до загальнонаціонального лідера країни, його спадщини і всього азербайджанського народу. Офіційний Баку назвав слова М. Захарової безпідставними та такими, що суперечать дипломатичним стандартам і відповідальності. В Баку наголосили, що такі заяви посилюють напруженість і підривають довіру між Росією та Азербайджаном.

Азербайджан, різко відреагувавши на образливе згадування екс-президента Гейдара Алієва з боку Марії Захарової, вкотре продемонстрував, що він не боїться жорстко відповідати Росії на дипломатичному рівні та публічно критикувати російські органи влади й окремих чиновників.  

Гейдар Алієв є загальнонаціональним лідером Азербайджану. Будь-які публічні зневажливі коментарі про нього майже гарантовано викликають різку реакцію Баку, а коли такі заяви робить Марія Захарова від імені МЗС РФ, це сприймається вже не як приватна думка, а як позиція держави.

На Кавказі спостерігається зміна балансу сил. Зокрема, після повернення Азербайджаном тимчасово окупованого Карабаху, Баку демонструє дедалі впевненішу й принципову позицію у відносинах із Москвою, що є ознакою ослаблення геополітичної ваги Росії в цьому регіоні.

В цей час Казахстан запровадив заборону на імпорт тварин і тваринницької продукції із РФ. Влада Республіки Казахстан з метою підтримки місцевих виробників запровадила заборону на ввезення та транзит яловичини, свинини та м'ясної продукції із РФ. Заборона стосується 15 регіонів Росії, включно з прикордонними.

На офіційному рівні рішення пояснили необхідністю захисту території Казахстану від занесення небезпечних інфекцій на тлі погіршення епізоотичної обстановки в сусідній державі. Насправді ж Астана захищає місцевих виробників на своєму внутрішньому ринку. Так, за 2025 рік Казахстан скоротив імпорт м'яса на 30%. З 21 березня 2026 року сільськогосподарські тварини, продукція тваринництва, сировина, корми та кормові добавки з Росії більше не можуть потрапити на територію нібито «дружнього» для росіян Казахстану, тому що Астана захищає на своєму ринку власних виробників.

Голова Російського сільськогосподарського нагляду Сергій Данкверт назвав поточну ситуацію зі спалахами пастерельозу та більш ніж 50 активними вогнищами сказу в РФ цілком контрольованою, але в Астані йому явно не вірять, оскільки у прикордонних районах Казахстану посилили ветеринарний нагляд і запровадили обов’язкову дезінфекцію транспорту та ретельний огляд усіх категорій вантажів, що перетинають кордон.

Казахстан поетапно запроваджує обмеження на ввезення та транзит із Росії живих тварин, м'ясної продукції, молока та кормів без термічної обробки через складну епізоотичну ситуацію в ряді регіонів РФ. У лютому цього року заборона торкнулася худоби та продукції з Алтаю, Північнокавказького округу, Калмикії, Бурятії, Чувашії, Астраханської та Новосибірської областей на тлі спалаху пастерельозу, де триває масовий забій худоби. У березні ця заборона поширилася на інші федеральні суб’єкти Росії.

Астана  намагається зменшити залежність від Росії у сфері сільського господарства. Вона вже знайшла альтернативи: насіння отримує з Європи та Китаю, агротехніка приходить не з РФ, а з інших країн, з’явилися нові постачальники мінеральних добрив. Також Казахстан розширює географію експорту своєї аграрної продукції, більша частина якої тепер прямує до Центральної Азії, Китаю та Близького Сходу.

Казахстан також запровадив тимчасову заборону на ввезення із Росії основних зернових культур і кормів для тварин. Обмеження стосуються, зокрема, пшениці, ячменю, жита, вівса, кукурудзи та низки кормових сумішей. Заборона на ввезення із Росії переліченої продукції може суттєво скоригувати потоки російських зернових культур на казахстанський ринок упродовж найближчих місяців.

Надлишок більш дешевого російського зерна вже давно негативно впливав на ціни в Казахстані, і тому Астана скористалася ситуацією, щоб заборонити ввезення тварин, кормів і зерна з РФ для захисту внутрішнього ринку та підтримки власних фермерів. Казахстан наголошує, що заборона є тимчасовою і обов’язково буде переглянута. Але не варто сумніватися, що Астана використає складну епізоотичну ситуацію в деяких російських регіонах, аби продовжити цю заборону на максимально можливий строк. Надалі це може суттєво вплинути на конкуренцію між Казахстаном і РФ на міжнародному ринку зерна.

А в цей час Велика Британія посилює присутність у Казахстані та інших країнах Центральної Азії. Починають даватися взнаки результати першої в історії зустрічі в Ашгабаті у форматі «С5+1» міністрів закордонних справ Туркменістану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану та Великої Британії.

Під час вказаної зустрічі в столиці Туркменістану глава британського зовнішньополітичного відомства Іветт Купер, серед іншого, запропонувала державам регіону скористатися можливостями Туманного Альбіону у сферах фінансів, технологій, регуляторних стандартів, а також освіти. В результаті дипломати Великобританії в Середній Азії працюють над просуванням британських економічних проєктів, а також підготовки вчителів і розробки навчальних програм. Вже відбулася ціла серія тренінгів для вчителів з Туркменістану.

Велика Британія через бізнесові та освітні форуми й програми, стипендії, угоди між вищими навчальними закладами та проєкти Британської ради сьогодні формує в Туркменістані освітню систему, що відповідає британським стандартам і інтересам. Офіційний Лондон через систему освіти, поступово готує в Туркменістані та інших країнах Центральної Азії професійний кадровий резерв, що в перспективі дозволить Великій Британії суттєво впливати на політику держав регіону та поступово витісняти з нього Росію.

Фото - depositphotos.com/