Держборг за минулий рік зріс майже на 30% і перевищив 9 трлн грн

За підсумками минулого, 2025 року державний борг України перевищив 9 трлн грн або 213 млрд дол., збільшившись за рік майже на третину. За попередніми розрахунками, державний борг України до прогнозного ВВП у 2025 році становить 98,4%.

Як повідомили у Міністерстві фінансів, при цьому середній строк до погашення зріс більш ніж удвічі, а середня вартість суттєво знизилась.

Тож в умовах воєнного стану Україна забезпечує покращення ключових боргових показників, попри об’єктивно неминуче зростання обсягу державного боргу, зумовлене суттєво підвищеними потребами державного бюджету у сфері безпеки та оборони.

Станом на 31 грудня 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9 042,7 млрд грн (213,3 млрд дол США), що на 29,5% (28,4% в доларовому еквіваленті) більше, ніж на кінець 2024 року.

Протягом 2025 року обсяг державного та гарантованого державою боргу України збільшився у гривневому еквіваленті на 2,061 трлн грн (47,3 млрд дол. США ) в основному внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів. 

Найбільшим джерелом фінансування державного бюджету у 2025 році стали кредити ERA від країн G7 в обсязі 37,9 млрд дол. США, які частково обліковуються як державний борг, а також фінансування від Європейського Союзу в обсязі 12,1 млрд дол. США. Протягом року заборгованість України за пільговими кредитами ЄС збільшилась на 1,654 трлн грн (38,6 млрд дол. США).

Платежі з погашення  за кредитами Ukraine Facility мають пільговий період тривалістю 11–12 років та можуть компенсуватись країнами Європейського Союзу. Обслуговування та погашення кредитів ERA здійснюватиметься за рахунок джерел, не пов’язаних із державним бюджетом, зокрема доходів від заморожених російських активів, що не створює додаткового боргового навантаження для України.

Станом на кінець 2025 року близько 75% державного та гарантованого державою боргу України є зовнішнім, при цьому понад половину цього боргу становлять зобов’язання перед Європейським Союзом (близько 40% від усього державного боргу). Фінансування з боку ЄС надається на виключно пільгових умовах. Решта зовнішнього боргу припадає на інші держави-партнери та міжнародні фінансові організації. Частка комерційного зовнішнього боргу скорочена до рівня менше 10%. Близько 22% боргового портфеля становить внутрішній державний борг. Ще близько 3% припадає на гарантований державою борг, частка якого послідовно скорочується протягом останніх чотирьох років.

З 2021 по 2025 рік Україна здійснила якісну трансформацію державного боргу, суттєво покращивши його строкову та вартісну структуру. Середньозважений строк до погашення державного боргу зріс з 6,3 року у 2021 році до 13,37 року у 2025 році, тобто більш ніж у 2,1 раза. Строковість зовнішнього державного боргу за цей період збільшилась з 6,3 року до 15,75 року, або у 2,5 раза, що суттєво знизило ризики рефінансування.

Паралельно відбулося зменшення вартості державного боргу: середньозважена вартість державного боргу знизилась з 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025 році, тобто у 1,6 раза. Вартість зовнішнього державного боргу скоротилась з 4,5% до 1,9%, або більш ніж у 2,3 раза, завдяки зростанню частки пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Такі позитивні зміни  суттєво знижують ризики рефінансування та підтримують стійкість державних фінансів у середньостроковій перспективі.

У розрізі кредиторів левову частку державного та гарантованого державою боргу становлять пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав – 66%, випущені цінні папери на внутрішньому ринку – 22%, випущені цінні папери на зовнішньому ринку та позики, одержані від комерційних банків, інших фінансових установ – 10, інша заборгованість - 2%.

У розрізі валютної структури державного та гарантованого державою боргу частка євро – 45%, дол. США – 23%, гривні – 21%, СПЗ – 8%, а в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах – 3%.

У грудні 2025 року Україна здійснила реструктуризацію державних деривативів (ВВП-варантів) шляхом їх обміну на новий випуск єврооблігацій. Завдяки цій операції Україна повністю прибрала інструменти, що становили суттєвий ризик для стійкості державних фінансів. За оцінками Міністерства фінансів, без реструктуризації виплати за ВВП-варантами у 2025–2041 роках могли б сягнути від 6 до 20 млрд дол. США залежно від темпів економічного зростання.