російський бізнес вперше почав публічно бурчати - огляд політики росії 

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Виступ путіна на “валдайському форумі”, російський бізнес виражає незадоволення економічною ситуацією та перехід “африканських” залишків “пвк вагнер” під контроль міністерства оборони рф, - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Російський бізнес вперше почав публічно виражати незадоволення поточною економічною ситуацією в росії

Минулого тижня ми вперше почали спостерігати приклади публічного незадоволення з боку представників великого російського бізнесу стосовно поточної ситуації в економіці росії. Мова йде про останні радикальні рішення від російського центрального банку, спрямовані на боротьби з високою інфляцією, а саме підняття ключової ставки до історичних 23%.

Цілком зрозуміло, що подібний рівень ключової ставки не дозволяє бізнесу ніяким чином розвиватися, через дорогі кредити. Але раніше представники великого бізнесу намагалися ніяк не коментувати дії “фінансово-економічного” характеру влади, адже рішення голови центробанку рф Ельвіри Набіулліної погоджувалися з путіним.

Минулого ж тижня одразу ряд топ-менеджерів заводів, російського реального сектору економіки, публічно заявили про загрозу колапсу цілої сфери машинобудування. Так, гендиректор Челябінського ковальсько-пресового заводу Андрєй Гартунг під час свого виступу на одному з профільних форумів у Челябінську прямо заявив, що ключові галузі російського машинобудування можуть “обвалитися”. І все через високі кредитні ставки, які прямо зав’язані на поточний рівень ключової ставки центробанку.

Гартунг також додав, що в цій ситуації ніякий бізнес не працювати, а тим більше конкурувати з оборонно-промисловим комплексом.

Аналогічні оцінки публічно підтвердили й інші топ менеджери великих російських заводів. Так, керівник управління фінансових ресурсів Магнітогорського металургійного комбінату (найбільшого в росії виробника сталі) Марія Овечкіна прямо заявила, що у підприємства залишилося резервів на півроку, а саме підприємство вже скорочує будь-які інвестиції.

Подібна публічна критика говорить нам про те, що російський бізнес реально починає потерпати від наслідків війни та економічної політики уряду. І хоча вкрай малоймовірно, що ця критика перейде у розряд будь-якого тиску на політичну частину російської влади, уряд й влада будуть вимушені враховувати скрутне становище власного сектору виробництва.

Російський ВПК не демонструє зростання

У сфері виробництва зброї росія досягла максимуму своїх виробничих спроможностей. Так, згідно з інформацією від Jamestown Foundation (на основі даних від “росстату”), у цілому ряді секторів, дотичних до оборонної промисловості, за останні місяці не спостерігається реального зростання. Так, за останні дев'ять місяців російські підприємства не продемонстрували достатнього зростання щодо випуску напівпровідникових приладів та їх елементів (37,2 млн проти 35,4 млн за аналогічний період 2023 року та 35,6 млн у 2022 році).

Те саме стосується й виробництва хімічних матеріалів і продуктів, необхідних для виробництва вибухових речовин і пороху.  У цьому секторі взагалі нема зростання, якщо порівнювати із минулими 2022 і 2023 роками.

Дані, що характеризують сферу перевезення вантажів в контейнерах, також  свідчать про те, що росія вже не здатна збільшувати виробництво товарів оборонної промисловості. Ця інформація говорить про те, що за умови нарощування масштабів війни москва потрапить у ше більшу залежність від КНР, Ірану та КНДР у питанні постачань товарів військової промисловості.

Виступ путіна на “валдайському форумі”. Вплив на “переговорну риторику”

Минулого тижня путін взяв участь у щорічному заході, відомому як “валдайський форум”. Ця платформа вже традиційно стала для російського лідера місцем, де він може публічно оголошувати актуальну зовнішньополітичну лінію Кремля на поточний період. Цьогорічний форум та виступ привернули до себе ще більшу увагу, зважаючи на кратне посилення “мирної” риторики навколо теми переговорів щодо завершення війни між росією та Україною.

Додатковим фактором стало те, що цьогорічний “валдайський” виступ путіна відбувся після саміту БРІКС у російському місті Казані, де, наскільки ми можемо припускати, на путіна здійснювався опосередкований тиск стосовно необхідності почати мирні переговори. Мова йде насамперед про Китай та його китайсько-бразильську мирну ініціативу та платформу “друзів миру”. Саме тому перший великий публічний виступ путіна, ще й акцентований на зовнішньополітичне спрямування, дозволив нам проаналізувати коливання у поточній російській стратегії стосовно переговорів. І ми справді можемо бачити ознаки того, що “ультимативна” позиція москви, яка залишалася незмінною з червня 2024 року, в окремих частинах зазнала змін.

Передовсім, і це найголовніше, мова йде про територіальний ультиматум путіна, оголошений у червні 2024 року. Російський диктатор офіційно наголошував, що він піде на переговори лише після того, як Україна виведе свої війська з усіх чотирьох українських областей - Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької. Було цілком зрозумілим, що ця умова ніколи не буде виконана. Вона залишалася головним індикатором реального стану російської позиції щодо переговорів. Після саміту БРІКС ми ні разу не чули від путіна чи інших російських високопосадовців прямого згадування “чотирьох областей”. І його останній виступ на “валдаї” продемонстрував аналогічну риторику. Путін, хоч і наголошував на тому, що окуповані території мають залишитись під контролем росії, але ніяким чином не проговорив тему кордонів, як він це зробив влітку 2024 року. Фактично, саме цей момент є основним поміж інших його заяв. На поточному етапі це може демонструвати нам, що позиція москви змінилася.

“ПВК Вагнер” в Африці продовжує переходити під контроль міністерства оборони рф

Російське видання “Верстка” спільно з Nordsint провели дослідження навколо поточного стану залишків “пвк вагнер” на африканському континенті. Вони дізналися, що рекрутери, які раніше займалися агітацією та рекрутингом нових бійців у “пвк вагнер” ,почали займатися набором контрактників до так званого “африканського корпусу”.

Ця структура була створена міністерством оборони як конкурент “вагнерівців” в Африці ще за часів Сєргєя Шойгу на посаді міністра. Після спроби організації бунту Пригожиним та його подальшої загибелі активи “пвк вагнер” на африканському континенті формально залишалися автономними та не переходили під безпосередній контроль міністерства оборони, як це відбулося у випадку з тією частиною “вагнерівців”, які воювали проти України. Перехід же їх рекрутерів до “африканського корпусу” свідчить про те, що міноборони продовжує проводити роботу у напрямку подальшої реорганізації під себе і цих залишків “пвк вагнер”.

Фото з відкритих джерел