москва маніпулює переговорами та змінює риторику щодо України, - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Останні заяви путіна та зміна риторики кремля щодо “нелегітимності” української влади, аналіз переговорів про “енергетичне перемир’я” в Ер-Ріяді та нові спроби москви підмінити мирні переговорів економічною співпрацею із США - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Москва намагається перевести увагу адміністрації Трампа з питань війни у площину двосторонньої співпраці з США

Раніше Українська призма, аналізуючи російську стратегію щодо діалогу із США, неодноразово наголошувала на тому факті, що кремль намагається використати вагомі пропозиції щодо економічної співпраці заради отримання політичних преференцій у мирних переговорах або ж взагалі перевести увагу адміністрації Трампа з питань війни у двосторонню площину.

Це стало зрозуміло ще за результатами перших консультацій між москвою та Вашингтоном в Ер-Ріяді. Цей  факт підкреслює значна роль у цьому діалозі одного з головних перемовників з російської сторони – путінського спецпредставника Кіріла Дмітрієва, який спеціалізується на питаннях бізнесу та економічних контактах.

Разом із цим публічно не були відомі подробиці запропонованих кремлем “значних” економічних проектів для співпраці із США.  Були лишень коментарі самого путіна про спільний видобуток алюмінію на території росії, а також рідкісноземельних елементів, при цьому йшлося і про окуповані території України.

Цього ж тижня Кіріл Дмітрієв додав кілька деталей щодо тих пропозицій, які зробила москва Вашингтону. Перш за все, йшлося про тему Арктики. Путінський спецпредставник заявив про потенціал співпраці у сфері зрідженого природного газу (ЗПГ), натякаючи саме на роботу в арктичному регіоні, адже його заява прозвучала на теренах організованого росією “арктичного форуму”.

Чиновник при цьому додав, що росія, нібито, вже бачить інтерес США до ряду російських енергетичних технологій у сфері ЗПГ. москва вже начебто готує відповідну базу для такого співробітництва. Так, Дмітрієв заявив про створення до кінця 2025 року спільного арктичного інвестфонду, за участі рф та її “партнерів”.

Понад те, цього тижня спецпредставник заявив про ще одну російську пропозицію. Вона прямо направлена на формування позитивного відношення до кремля саме з боку  Дональда Трампа. Мова йде про заяву Дмітрієва стосовно готовності надати Ілону Маску та його компанії SpaceX невелику атомну електростанцію для польоту на Марс. Це тема є доволі значною для нової адміністрації Білого Дому, а тому кремль вже не вперше наголошує на подібній “космічній” співпраці.

За кілька днів до цього Дмітрієв вже згадував про великий потенціал спільного освоєння космосу між росією та Штатами.

Ми бачимо, що подібні ініціативи йдуть саме з боку кремля і подібна риторика, ймовірно, буде продовжуватись протягом усього періоду мирних переговорів.

Результати останніх консультацій в Ер-Ріяді. Російська стратегія щодо “енергетичного перемир’я”

Починаючи з 23 березня, в столиці Королівства Саудівська Аравія Ер-Ріяді проходив черговий, так званий “технічний” етап переговорів між делегаціями Сполучених Штатів, України та Росії. Лише за різницею між офіційними заявами сторін за результатами цих зустрічей стає зрозумілим, що до ніякого сталого консенсусу дійти не вдалось.

Передовсім переговори в Ер-Ріяді показали, що кремль намагається діяти за принципом “розв'яжи нашу проблему – отримай шанс на тимчасовий спокій”. Ця тактика чудово прослідковується з вимоги російської делегації зняти санкції з “россельхозбанку” та їхнього агросектору в обмін на «безпеку» в Чорному морі.

Цілком зрозуміло, що метою цієї вимоги є збільшення експорту російського зерна до країн глобального Півдня, з деяких з яких притаманний хронічний дефіцит сільгосппродукції. Це, своєю чергою, збільшить вплив на ці країни, і, як наслідок, створить простір для подальших маніпуляцій з їхнім політичним курсом, або з як мінімум дозволить продовжити їхнє нейтральне ставлення до російсько-української війни.

Варто зазначити, що “россельхозбанк” – це не просто фінансовий канал для агропродукції, а й вагоме джерело валютних надходжень (до $40 млрд щорічно) та інструмент обходу санкцій через «дзеркальні» угоди з Китаєм/Іраном.

Переговори в Ер-Ріяді також прямо продемонстрували, що російська сторона активно створює ілюзію компромісу. Так, москва оприлюднила список об’єктів, що начебто захищені  від українських ударів. Очевидно, що в цьому списку є об’єкти, атаки на які болісно б’ють по російській економіці (як-от, НПЗ, нафто/газопроводи, сховища та енергетичні об’єкти). На момент оприлюднення цей список не підтверджували США.

До того ж мораторій, по версії рф, набрав чинності з 18 березня, але Київ не отримував жодних списків. Це було оприлюднено в односторонньому порядку. На цьому фоні сама москва значно збільшила ракетно-дронові атаки проти України.

Це можна назвати контрольованою ескалацією з боку кремля, який бажає таким чином якомога більше тиснути на українську владу.

Але, напевно, найбільш небезпечним для України наслідком останніх переговорів може стати потенційний розкол між США та ЄС на тему санкцій.

Ми вже чуємо від Європи, що вона не збирається скасовувати обмеження проти російських структур. Таким чином кремль вже формально отримує можливість заявити про “зрив” домовленостей. На фоні загального антагонізму адміністрації Трампа з Євросоюзом нам слід очікувати саме подібних заяв з боку москви.

Кремль буде підігрівати цей розкол як в публічній сфері, так і кулуарно. Це тактика розведення союзників по різних кутах, яка робить проукраїнську позицію під час мирного процесу не консолідованою.

Кремль знову намагається ввести у дискурс із США тему “нелегітимності” української влади

Російський диктатор путін під час свого перебування у Мурманську в черговий раз зробив ряд гучних політичних заяв, пов’язаних з мирним процесом.

На відміну від попередніх виступів, під час яких він лише повторював стандартні російські наративи, тим самим демонструючи відсутність власних поступок стосовно радикальних умов завершення війни, цього разу ситуацію була іншою.

Якщо відкинути ряд заяв, які були зроблені на внутрішню аудиторію суто заради просування популізму та підтримки власного авторитету, путін чи не вперше вирішив почати діяти “на випередження”, оголосивши про власні “пропозиції” в ході мирного врегулювання.

Так, диктатор запропонував ввести в Україні так зване “зовнішнє управління” під егідою ООН, до чого, на думку путіна, повинні долучитись і США. Ця структура, “зовнішнє управління”, повинна буде провести вибори, на яких так наполягає кремль.

Тут одразу слід зазначити, що ми спостерігаємо за повноцінною відмовою москви від її попередньої, доволі тривалої позиції про “легітимність” лише українського парламенту. Тепер же путін прямо заявляє, що для нього будь-яка влада в Україні “не має легітимності”.

Цілком зрозуміло, що подібна пропозиція спрямована винятково на Дональда Трампа.

Воднораз із цим путін не може не розуміти абсолютну нереалістичність подібного сценарій, про що вже заявили і в  ООН, де підтвердили легітимність української влади.

Подібний крок з боку москви має на меті одразу кілька завдань. Перш за все, це спроба використати тему, до якої Дональд Трамп вже демонстрував зацікавленість – проведення виборів в Україні. Кремль, ймовірно, розраховує використати цей факт для створення напруги між Києвом та Вашингтоном, адже доволі важко передбачити реакцію Трампа на подібну ініціативу.

По-друге, подібна “пропозиція”, особливо якщо росіяни почнуть просувати її на консультаціях із США, лише затягуватиме практичні переговори, що цілком відповідає інтересам кремля.

Із заяв путіна в Мурманську стає зрозумілим й ще один потенційний фактор майбутніх переговорів. Так, російський диктатор знову вирішив повернути в дискурс власну “нацистську” риторику, чого не відбувалося вже тривалий час.

Більше того, путін також вирішив використати цей наратив для аналогічного просування негативу щодо  України в очах США, заявивши, що українська влада нібито не контролює “окремі” підрозділи ЗСУ, і що вони продовжують розширюватися.

Отже, ми можемо майже точно передбачити, що кремль буде намагатися просунути у діалозі із Вашингтоном розформування цілого ряду ефективних військових підрозділів української армії, у першу чергу 3 штурмової бригади, а також одного із військових корпусів під командуванням полковника Дениса Прокопенка, який наразі формується. Зрозуміло, що ця стратегія йтиме в тандемі із вимогою кремля про обмеження ЗСУ. Українська призма раніше вже зазначала, що Київ повинен якомога раніше надати Білому Дому список тих умов, на які Україна не піде в жодному разі. І будь-які обмеження армії повинні бути їх основною частиною.