Куди поділася рішучість Трампа першого терміну?

Надія Паливода

редактор закордонних новин у Mind.UA

Дуже багато людей (всі) зараз ламають голову над питанням: чому Трамп нинішній так відрізняється від Трампа, яким він був під час свого першого терміну? Чому тоді міжнародна політика – це була одна з найсильніших його сторін, а зараз всі його рішення катастрофічні?

Що з ним сталося за ці 8 років, що змінилося? 

Проукраїнські трампісти наводять в приклад кілька дійсно достойних вчинків Трампа першої каденції:

1) удар по сирійській авіабазі, де перебували близько 300 вагнерівців (а Обама не зміг);
2) надання Україні летальної зброї («джавелінів») (а Обама не зміг);
3) санкції проти російського газопроводу «Північний потік 2» (а Обама не зміг).

Приблизно таких же рішучих кроків від Трампа чекали і цього разу. Думали, що він зараз як прийде після с*икливого Байдена, як покаже путіну, де раки зимують. Бо він же рішучий, цілеспрямований і любить перемагати.

Натомість вилізла якась матня, яка повторює все слово в слово за путіним, схиляється перед ним низько і позорно, пищить про жах третьої світової, обіцяє росії зняття санкцій і «великі спільні економічні проекти».

Що трапилося з Трампом? Чому він став настільки проросійським? Відповідь, виявляється, дуже проста.

Нічого не трапилося. Він і раніше був проросійський. Так само любив росію, путіна і збирався будувати в москві Trump Tower. Просто ми цього не помічали, бо команда, яка його оточувала, була інша.

Це були притомні професійні люди, які – ключове слово – НЕ БОЯЛИСЯ не погоджуватися з Трампом, коли він був неправий, і схиляли його до адекватних рішень, зокрема в міжнародній політиці. Це випливає з аналізу кількох аналітиків, яких я слухала, які живуть в США і знаються на ситуації краще за нас. Вони трампісти, до речі, які не по днях, а по годинах перетворюються на колишніх трампістів.

Зокрема, вони думали, що в часи першої каденції Трамп був «несподіваним і гнучким» – тобто, сьогодні він демонструє любов до путіна, а завтра неочікувано завдає удару по вагнерівцях. Як же так? А виявилося ось що: любов до путіна була справжня, а рішення про удар по вагнерівцях приймали зовсім інші люди.

1. Постачання летальної зброї («джавелінів»). Насправді ініціатором цього був Курт Волкер – спецпредставник Держдепартаменту по Україні, а також проукраїнські сенатори-республіканці Джон МакКейн і Ліндсі Грем, дуже проукраїнський міністр оборони (глава Пентагону) Джеймс Меттіс.

Всі вони протиснули в Конгресі відповідний законопроект, Конгрес проголосував за це і виділив гроші. Трампу потрібно було йти на конфлікт з усіма цими людьми, щоб не дати Україні летальну зброю – «джавеліни» подавалися як «оборонне протитанкове озброєння» – а так як він в цьому не дуже розбирався, то просто погодився.

2. Трамп оголосив декларацію, що Крим ніколи не буде визнаний частиною росії. 

Головним творцем цієї декларації був держсекретар Майк Помпео. За ним стояли американська рада національної безпеки і Конгрес США.

Перед цим на зустрічі з путіним у Гельсінкі Трамп висловив сумніви в тому, що російські спецслужби втручалися в президентські вибори 2016 року. Це була дивна і пропутінська поведінка, тому що він заперечував факти, надані йому американською розвідкою. Замість цього він посилався на інформацію, надану путіним.

Крім того, був курйоз, коли – вже не пам’ятаю, хто це записав на аудіо – Трамп, коли сидів поруч з путіним, нахилився до нього і сказав: 
- Я зараз буду в своїй промові говорити погані речі про росію, але ти не переживай, це не по-справжньому.

Це загрожувало скандалом в США, і щоб згладити цю ситуацію і прибрати політичний тиск, Трампу принесли і сказали зачитати декларацію щодо Криму, яка вже була на той час готова. До змісту цієї декларації він ніякого відношення не має.

3. Санкції проти «Північного потоку - 2». Головними їх двигунами стали два сенатори-республіканці Тед Круз і Том Коттон.

Вони написали законопроект, його підтримав Держдеп і Майк Помпео, ті ж самі Рада Нацбезпеки і Пентагон (яким керував, як ви пам’ятаєте, проукраїнський чел). Крім того, був великий тиск з боку Польщі і східноєвропейських країн. Але головне – Трампу пояснили, що це вигідно для США, бо Європа буде купувати американський зріджений газ замість російського. Конгрес проголосував за рішення, а Трамп його підписав, бо як же він міг піти проти додаткового прибутку для Америки.

4. Удар по вагнерівцях у Сирії.

Рішення було прийняте тим же главою Пентагону Джеймсом Меттісом, Трампа лише поставили перед фактом. Так, він дав згоду на удар – але якби він цього не зробив, то йому б довелося йти на конфлікт зі своїми підлеглими. 

Те ж саме стосується всіх інших рішень по міжнародці в 2017-2020 роках – їх приймали толкові антиросійські люди з його оточення. Наприклад, перший держсекретар Рекс Тіллерсон настільки не погоджувався з Трампом, що на нараді в Пентагоні назвав його дебілом («moron»). 

Він підтримав Британію, яка заявила про причетність росії до отруєння Скрипалів «новічком», а Трамп був проти. Також Тіллерсон заявив, що американські санкції проти росії не будуть зняті, поки російські війська не залишать Крим і Донбас. Тіллерсон критикував спроби Трампа домовитися на вась-вась із Кім Чен Ином, він вважав, що відносини з диктаторами треба будувати не на дружбі, а на силовій перевазі.  Трамп його звільнив через твіттер – тобто максимально принизливим способом, навіть не повідомивши в очі.

Радник Трампа з нацбезпеки Герберт МакМастер публічно суперечив Трампу, коли той казав, що ніякого російського втручання у вибори не було. Він наводив дані спецслужб, що втручання було. Крім того, він категорично виступав проти спроб Трампа запросити в Вашингтон талібів і домовитися з ними про мир (як бачимо, оранжевий завжди мав слабкий передок на те, щоб дружити і домовлятися з диктаторами). МакМастер сказав: «Тільки через мій труп», Трамп його звільнив – теж через твіттер – і все-таки пішов дружити з талібами (ви бачили, до чого це призвело).

Список таких звільнених посадовців у першу каденцію Трампа величезний. В нього були постійні конфлікти з тими, хто не погоджувався з його проросійськими заявами. Плюс Конгрес міг запороти будь-яку нездорову ініціативу Трампа і трампістів, бо верхня палата – Сенат – була під демократами.

Сьогодні обидві палати – і Палата представників, і Сенат – під республіканцями. На Конгресі нині можна ставити хрест аж до наступних виборів (через 2 роки). Конгрес зараз як Верховна рада – «слуги» протягують які завгодно кончені рішення, такі як призначення подруги російського олігарха Малофєєва Тулсі Габбард главою національної розвідки.

Трамп також виніс свої уроки. Нездатний до опору Конгрес дозволив Трампу поставити на ключові посади людей, яких він хотів. А яких він хотів? Щоб з ним нарешті ніхто не сперечався. Їхня професійність не має для Трампа ніякого значення. Що для нього має значення:

- лояльність – погоджуватися з кожним його словом, возвеличувати його, хвалити – для нарциса головним є саме це, все інше другорядне;

- мати схожі з ним погляди – всі ці люди проросійські і були такими й раніше, він вибрав їх з тієї невеликої купки мудаків, які в квітні 2024 року голосували в Конгресі проти виділення $61 млрд допомоги Україні.

Ось так Трамп оточив себе тупими придурками, які уявлення не мають, як керувати всіма тими відомствами, куди вони призначені – радник з нацбезпеки додає в секретний чат у «Сигналі» якогось лівого журналіста, глава Пентагону зливає в цей чат інформацію з найвищим грифом секретності про військову операцію США, глава розвідки каже: «Я про це не знала». Трамп каже: «Та нічого страшного в цьому немає, головне що люди вони хароші». 

Ах, до речі, я розкусила, як Трамп буде перемагати путіна. Я ж думала, він реально буде перемагати путіна. А він просто на будь-яку херню, яка відбувається, каже, що це перемога. А якщо це явно не перемога – то її просто не існує.

Ну типу коли путін принизливо змусив Віткоффа чекати його 8 годин і замість нього зустрічався з Лукашенком, і про це потім написали ЗМІ – то Трамп сказав, що насправді це брехня, насправді цього не було, а брехливі ЗМІ це придумали (ну є ж час посадки літака Віткоффа в аеропорту москви за 8 годин до зустрічі, ну камон).

Напередодні під час свого феєричного візиту в Гренландію Джей Діванс сказав, що перемир’я з росією працює, все чудово. Сотні шахедів летять щоночі в Україну, вбивають людей і руйнують міста – а в Трампа кажуть, що режим припинення вогню діє.

Ми все думали, як же адміністрація Трампа буде припиняти російську війну? А воно он як – виявилося, що вони просто будуть робити вигляд, що вона припинилася. Бо якщо Трамп визнає, що путін порушує перемир'я – то значить, він ніякий не миротворець, а дурак, якого найо**ють. От така позиція вже по-справжньому небезпечна.

Вся надія на те, що коли багато дебілів збирається в одному місці – то воно все скоро самонаї*неться. 

Початок вже покладено. Стежимо далі.