кремль боїться, що Китай піде на компроміс із США, – огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Путін готує російських ветеранів на заміну чиновникам, актуальна позиції кремля стосовно переговорів та нові обставини щодо майбутнього військових баз росії у Сирії, - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Путін продовжує підготовку залучення "ветеранів війни" до владних кабінетів

Протягом тижня ми спостерігали подальше втілення  стратегії путіна щодо інтеграції російських військових ветеранів у владні кабінети. Отже, ця стратегія залишається актуальною та, очевидно, набуває нових обрисів.

Найперше, це стосується виборів до державної думи, які мають відбутися 2026 року. Раніше ми відзначали, що дії партії "единая россия" під час місцевих виборів 2024 року продемонстрували прагнення влади спиратися на патріотичну риторику. Про що свідчить внесення військових до депутатських списків.

Тепер стало зрозуміло, що кремль також робить ставку на залучення ветеранської спільноти до провладної партії для участі вже у майбутніх парламентських виборах. Так, секретар генеральної ради партії Владімір Якушев заявив, що учасники війни стануть кандидатами від "единой россии".

Мета такого рішення  – нівелювати можливості самоорганізації ветеранів і запобігти створенню ними потенційно опозиційної політичної сили.

Ця стратегія не обмежується лише майбутніми федеральними виборами. Кремль продовжує активно працювати над залученням ветеранів й до місцевих органів влади. Згідно з інформацією провладного видання "ведомости", кремль наказав регіональним чиновникам до 1 липня 2025 року розробити та впровадити програму навчання й працевлаштування учасників війни на державних посадах. Вона стане аналогом уже іаявної програми "время героев", що дозволила низці ветеранів отримати чиновницькі посади.

Також видання пише, що кремль наголошує, щоби ветерани отримували посади з реальними владними повноваженнями, а не просто символічні ролі. Ці зусилля свідчать про прагнення путіна серйозно інтегрувати військових у державний апарат.І мова йде не лише про звичайну публічну передвиборчу риторику.

Водночас слід розуміти, що подібні дії можуть спровокувати конфлікти між "новою елітою" ветеранів і старим апаратом чиновників, адже такі випадки вже траплялися на федеральному та місцевому рівнях.

Російська риторика щодо мирних переговорів: актуальний аналіз

Уже протягом тривалого часу Українська призма продовжує активно спостерігати та аналізувати будь-які зміни, які б стосувалися російської риторики стосовно так званих мирних переговорів щодо завершення війни. Ми вже зазначали, що кремль фактично демонструє найжорсткішу риторику чи не за весь період повномасштабного вторгнення.

Окрім вимог до договору, реалізація яких фактично означатиме пряму капітуляцію України, кремль продовжує наполягати на укладенні “глобального безпекового договору” зі США, який би передбачав відведення військ НАТО від російських кордонів. Ці ультиматуми були висунуті ще в грудні 2021 року та знову стали частиною російських вимог.

Цього тижня обговорення мирних ініціатив активізувалося після заяви американського президента Дональда Трампа про готовність запровадити масштабні санкції проти росії у разі її відмови завершити війну через "угоду". У російському публічному просторі лунало багато негативних заяв на адресу Трампа, проте офіційна реакція кремля була стриманою.

Так, путін заявив про готовність до переговорів із Трампом, проте звинуватив Україну у відмові від діалогу.

Незважаючи на цю публічну гнучкість, російська позиція залишається жорсткою. Заступник міністра закордонних справ Алєксандр Грушко наголосив, що москва вимагатиме "залізних гарантій" невступу України в НАТО.

Більше того, він заявив про необхідність закріплення цієї позиції у політиці Альянсу, що фактично повторює ультиматуми грудня 2021 року.

Міністр закордонних справ Лавров також підтвердив цю позицію на великій пресконференції, демонструючи, що стратегія кремля залишається незмінною, хоч і супроводжується певною зміною риторики, але не щодо суті.

Варто звернути увагу на нове прагнення путіна продемонструвати "позитивне" ставлення до Трампа, що може вказувати на спробу зменшити напруження в дипломатичній площині. Це може бути частиною нової стратегії, спрямованої на отримання певних поступок із боку майбутньої американської адміністрації.

Розмова між путіним та Сі Цзіньпіном

Цього тижня відбулася розмова між путіним та лідером Китаю Сі Цзіньпіном, яка, ймовірно, була пов'язана з мирною ініціативою Дональда Трампа. Офіційний російський прес реліз наголосив на поглибленні російсько-китайського партнерства, однак є очевидним, що основною темою розмови стала узгодженість позицій двох країн напередодні потенційних переговорів між росією та США.

Особливо цікавим є питання про те, чи зміниться політика  Китаю щодо підтримки москви в умовах санкцій, запроваджених ще адміністрацією Байдена, які спрямовані на обмеження функціонування тіньового нафтового флоту росії та обмеження її спроможності експортувати нафту  морем. Адже повний початок роботи цих санкцій розпочнеться лише через 2 місяці.

Кремль, очевидно, побоюється, що Китай може піти на компроміс із США, і прагне запобігти такому сценарію. У цьому контексті варто очікувати посилення російських заяв про поглиблення економічних і політичних зв'язків із Китаєм.

Таким чином москва намагатиметься нівелювати будь-які домовленості між Пекіном і Вашингтоном, спрямовані на послаблення впливу кремля.

Нова сирійська влада розриває договір із росією щодо порту Тартус

19 січня стало відомо про рішення сирійської влади розірвати контракт із росією щодо інвестицій у порт Тартус, де розташована одна з ключових російських військових баз. Попри заяви деяких ЗМІ про можливий вихід росії із Сирії, такі припущення досі є передчасними. Офіційною причиною розірвання контракту стала невиконана обіцянка росії щодо модернізації порту. У цьому контексті необхідно розуміти юридичну різницю, яка може призвести до неправильних висновків.

Так, 2019 року москва уклала угоду з режимом Асада про оренду Тартусу на 49 років, а також підписала окремий інвестиційний контракт на суму 500 мільйонів доларів. Проте наразі йдеться лише про скасування інвестиційного договору, а не про припинення оренди чи закриття бази.

Водночас ситуація демонструє проблеми москви у Сирії. Зокрема, це стосується труднощів із перекиданням сил із Тартусу на африканський континент, адже ми бачимо, що москва стикається із значними затримками у пришвартуванні російських військових суден до порту через відсутність дозволів зі сторони нової сирійської влади.

Найбільш імовірно, що реальні перспективи російської військової присутності в Сирії будуть зрозумілі після потенційного візиту спецпредставника президента росії по Близькому Сходу та Африці Міхаїла Богданова до Дамаска, про який в останній час почали говорити арабські ЗМІ.