Зеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин: ЄС готується відкрити для України два кластери

Верховна Рада України отримала підписаний президентом Володимиром Зеленським закон № 5008-IX щодо забезпечення освітніх прав національних меншин та корінних народів України. Документ має стати одним із кроків до розблокування переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Про це повідомила пресслужба Верховної Ради.

Закон удосконалює законодавство та розширює можливості використання мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, а також мов корінних народів України в освітньому процесі поряд із державною мовою. Документ також передбачає визначення статусу відповідних закладів загальної середньої освіти та врахування особливостей національної історії, культури й традицій в освітніх програмах.

Ухвалення закону пов’язане з домовленостями України та Угорщини щодо освітніх прав угорської національної меншини. Це питання було одним із чинників блокування Будапештом подальшого просування України в переговорах про вступ до ЄС.

ЄС погодив відкриття двох переговорних кластерів

У вівторок, 13 жовтня, для України та Молдови мають відкрити переговорні кластери № 2 «Внутрішній ринок» і № 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

Про досягнення згоди між усіма державами-членами ЄС повідомив державний міністр Ірландії з питань європейських справ та оборони Томас Бірн. Ірландія нині головує в Раді Європейського Союзу.

«Можу підтвердити, що всі держави-члени ЄС погодилися відкрити кластери 2 та 3 для України й Молдови, закрити три розділи для Чорногорії — 17, 18 і 19 — та закрити розділ 20 для Албанії», — написав Бірн у соцмережі X. 

Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що відкриття двох кластерів для України у вівторок залежатиме від того, чи встигне Верховна Рада ухвалити законопроєкт про освітні права національних меншин.

Як просувалися переговори про вступ до ЄС

15 червня в Люксембурзі відбулися міжурядові конференції з Україною та Молдовою, які ознаменували відкриття першого переговорного кластера — «Основи».

Тоді Марта Кос заявила, що в липні планують відкрити решту п’ять кластерів. Однак цього не сталося: 14 липня Україна та Молдова отримали можливість просунутися лише за кластером № 6 «Зовнішні відносини». Однією з причин затримки стало блокування з боку Угорщини.

В’ятрович: закон є прийнятною ціною за відкриття кластерів

Ухвалення закону прокоментував народний депутат та історик Володимир В’ятрович. Він повідомив, що законопроєкт № 16119 підтримали 266 народних депутатів. За його словами, через важливість відкриття переговорних кластерів парламентарі не наполягали на розгляді документа у двох читаннях, хоча мали для цього процедурні можливості.

Водночас В’ятрович розкритикував підхід до формування мовної політики, назвавши її фрагментарною. Він наголосив, що забезпечення прав національних меншин має поєднуватися із захистом української мови як державної.

За словами депутата, під час підготовки законопроєкту вдалося змінити низку положень. Зокрема, статус закладу освіти національної меншини зможуть отримати школи, у яких понад 50% учнів навчаються мовами відповідних меншин. Також документи в таких закладах можна буде дублювати мовами меншин додатково до української, а не замість неї.

В’ятрович зазначив, що не вважає ухвалений документ корисним для української освіти, однак назвав його «прийнятною ціною за відкриття переговорних кластерів».

Окремо депутат закликав Верховну Раду розглянути законопроєкт № 15412, який передбачає зміни до законодавства для забезпечення функціонування української мови як державної та протидії русифікації. За його словами, документ підтримали профільні парламентські комітети, а також відповідні міністерства й відомства.

В’ятрович наголосив, що захист державної мови має залишатися частиною системної політики України, зокрема в умовах повномасштабної війни.