Залякати Захід "ядерним грибом", - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Повернення погроз про ядерні удари, великі проблеми із продажем газу Китаю та протест дружин російських мобілізованих росіян, - в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Алєксєй Дюмін призначений секретарем державної ради

Алєксєй Дюмін, російський чиновник та помічник президента, який є доволі близьким до путіна, отримав ще одне призначення. Відтепер він став секретарем державної ради (рос. госсовет), доволі специфічного російського органу влади. У повсякденному житті він не виконує конкретних завдань, його функціонал розписаний доволі загально – це консультація з низки політичних, економічних та державних питань. Під час змін до конституції у 2020 році була поширена думка про те, що саме на цю посаду перейде путін після довгоочікуваного транзиту влади.

Відсутність детального опису функціонала державної ради дозволяє за потреби самостійно трактувати спосіб політичного використання цього органу. На додаток, сьогодні він не виконує фактично ніяких завдань. Останній раз у рф використовували державну раду під час пандемії COVID-19. Вона виконувала функції федерального консультаційного органу та взяла на себе питання взаємодії регіонів між собою. Разом із цим у державної ради наявний високий політичний потенціал. Через пониження статусу ради безпеки після переходу Ніколая Патрушева на посаду помічника президента цей орган може стати головним консультаційним елементом федерального рівня в росії. Це питання залежатиме від волі путіна та ефективності Дюміна.

Причина ж того, навіщо путін призначив Дюміна на посаду секретаря державної ради, найбільш ймовірно полягає у бажанні диктатора підготувати свого близького помічника до майбутньої політичної кар’єри на федеральному рівні. Сьогодні у нього немає великого досвіду роботи саме в системі державної бюрократії. Одночасне перебування на посаді помічника президента з питань взаємодії з російським ВПК (фактично тіньового міністра оборони), а також секретаря державної ради дозволяє Дюміну вирішити цю проблему.

Рух дружин мобілізованих “путь домой” оголосили іноземним агентом

Російське міністерство юстиції оголосило про те, що організація дружин мобілізованих росіян “путь домой”, яка боролась за їх повернення з війни, була визнана “іноземним агентом”. Таким чином цьому руху сильно обмежили діяльність, а також знищили будь-яку можливість для взаємодії з політичними силами. “Путь домой” відома тим, що організовувала різноманітні пікети та акції, чиєю ціллю було привернути до себе та проблем прав мобілізованих росіян увагу. Ця організація позиціювала себе як аполітичну. Разом із цим, вона хоч і не була ефективною, але створювала публічну картину існування руху, який протистоїть російській мобілізації. У політичному плані це також означає й незгоду з війною. Кремль не міг дозволити собі існування подібного наративу.

Більше того, незадовго до цього російський науково-аналітичний підрозділ міністерства внутрішніх справ випустив аналітичний матеріал. У ньому, серед “гостроконфліктної ситуації в Україні”, смерті Навального та поверненні з війни колишніх в’язнів, також акцентується увага на русі “путь домой”, який може вплинути на ріст рівня злочинності в росії. Таким чином російська бюрократична машина показала, що проблема мобілізованих росіян для них є серйозною.

У росії знову заговорили про ядерний удар

У росії знову піднялась дискусія про необхідність застосування ядерної зброї для демонстраційного удару та залякуванні України, а також країн Заходу. Її розпочав політолог Дмітрій Суслов, заступник директора центру комплексних європейських та міжнародних досліджень вищої школи економіки. Він заявив про те, що російській владі необхідно посилити свою політику стримування та провести демонстраційний ядерний вибух на нейтральній території, або ж на території росії, як відповідь на дозвіл Україні від США та деяких країн Європи застосовувати західну зброю для ударів по території росії. Суслов наголосив, що ці держави більше не бояться російських погроз та заяв про готовність застосувати ядерну зброю у війні з НАТО. Тому політико-психологічний ефект від такого вибуху та "ядерного гриба" поверне Заходу цей страх.

​ Слід наголосити, що безпосереднім керівником Суслова є Сєргєй Караганов, відома у росії фігура, член наукової ради при радбезі та один із засновників ради по зовнішній та оборонній політиці - експертного центру, який зібрав навколо себе низку російських політиків, дипломатів та аналітиків. Рік тому саме він закликав завдавати превентивного ядерного удару по Європі та відкрито розпочав цю дискусію серед експертного середовища.

Деякі російські ЗМІ також писали, що до думок Карганова прислухається й сам Ніколай Патрушев - неофіційний лідер російських силовиків та близька до путіна людина. Таким чином висловлювання Суслова можна потенційно вважати саме продовженням цієї гілки ядерних погроз. Подібні заяви, ймовірно, адресовані саме іноземним посольствам, які відстежують російське інформаційне середовище.

Проблеми навколо російської газової труби “сила сибири-2”

росія зіткнулася зі значними проблемами у питанні реалізації проекту газотранспортної системи “сила сибири-2”. Вона має з’єднати російські газові родовища Ямалу та Західного Сибіру з Китаєм через територію Монголії. Цей проект планується вже кілька років, а переговори між російською та китайською сторонами досі тривають.

Ключовою проблемою залишається позиція Китаю. Проектна потужність газопроводу повинна становити 50 мільярдів кубометрів газу на рік. Стало відомо, що Пекін бажає купувати лише невелику частину із цих об'ємів. Понад те, згідно з нещодавно опублікованою інформацією від видання Financial Times, китайська сторона хоче купувати газ за ціною, близькою до внутрішньоросійської, яка підтримується на низькому рівні через субсидії уряду.

Ще однією перепоною є те, що Пекін не бажає фінансувати проект та пропонує Москві самостійно його будувати. Таким чином кремль та компанія газпром зіткнулися з його абсолютною нерентабельністю. Українська призма аналізувала останній великий візит путіна та російської делегації до Китаю та наголошувала на високій ймовірності того, що однією з основних тем переговорів було саме питання цього газотранспортного проєкту. Financial Times підтвердило цю інформацію.

Проблема газпрому полягає у тому, що він не може не погодитись із китайськими вимогами. Перш за все тому, що у росії немає альтернативи цьому ринку збуту. Через вторгнення в Україну росія втратила понад 120 мільярдів кубометрів газу, який продавався в Європу. У москви немає інших значних методів транспортування газу, окрім трубопроводів. Технологія зрідженого природного газу, яка б могла стати альтернативою, росії не доступна, а перспективний проект “арктик спг – 2” через санкції фактично закритий. Тому орієнтація на Китай залишається їх єдиним виходом.

Також підтвердився й аналіз Української призми щодо низької ймовірності того, що проблема з оплатами російських клієнтів у китайських банках буде вирішена. Видання The Moscow Times, яке поговорило з менеджерами компаній, які спеціалізуються на платежах, повідомило, що з моменту зустрічі путіна та Сі Цзіньпіна ситуація лише погіршилась.

Путін знову заговорив про легітимність української влади

Під час свого візиту до Узбекистану путін заявив про те, що єдиною легітимною владою в Україні є Верховна Рада та її спікер. Фактично, це є продовження його минулої заяви, зробленої у Мінську під час візиту до Білорусі. Тоді російський диктатор сказав, що український президент Володимир Зеленський не є легітимним. Воднораз ми досі не можемо говорити про те, що кремль повноцінно відкинув можливість вести у майбутньому потенційні переговори з українською владою. Одразу після своєї заяви путін знову зазначив, що питання легітимності влади в Україні повинна вирішити її політична та правова система. Це є повторенням того, що сказав російський диктатор за результатами його зустрічі із Сі Цзіньпіном у Китаї.

Наразі ці голосні слова слід інтерпретувати як публічну риторику, направлену, з одного боку, на створення пропагандистської картинки, а також для потенційного впливу на громадську думку в Україні та її політичну еліту. Ймовірно, що кремль додатково намагається натякнути депутатам Верховної Ради на можливість усунення від влади Володимира Зеленського в порядку імпічменту та передачі влади спікеру. Подібний сценарій є неможливим, а тому кардинальних змін у стратегії росії, яка на сьогодні направлена на просування "переговорів" та замороження війни по лінії фронту, очікувати не варто.