«Закордонні» українці в Криму: кремлівські маріонетки на чергових гастролях
14 жовтня 2019 року, коли Україна відзначала День Захисника Вітчизни та вшановувала пам'ять воїнів, що віддали життя за рідну землю, російські маніпулятори реальністю організували в окупованому Криму чергове шоу, яке називали то «з’їздом співвітчизників», то «кримським конгресом закордонних українців», то «третім з'їздом українських співвітчизників, які мешкають за кордоном». Всіх запрошених «закордонних українців» залучили до проведення двох круглих столів під назвами «Украинский вопрос: от разобщения к единению» та «Развитие связей украинцев Крыма с соотечественниками за рубежом».
Організатори та учасники цього кремлівського шабашу на окупованій українській території, більш ніж очевидно, мали на меті «створити картинку» для європейських ЗМІ, про те, що «українська діаспора», мовляв, у захваті від того, як щасливо зажила «українська меншина» у Криму. Самі ж організатори, на яких насправді немає вже де й клема поставити, бо майже всі давні фігуранти порталу «Миротворець», люті українофоби та зрадники України, добре відомі у профільних колах російських колаборантів окупованого півострову.
Як зазвичай, роль «голови, що говорить» дісталась Грідчиній Анастасії Сергіївні, пособниці російських окупантів, яка відома організацією та проведення багатьох заходів, що мають на меті легалізацію окупації Кремлем Криму.
За задумкою кремлівських пропагандистів, запрошені представники «української діаспори» мали б «обговорити роль національних, етнічних та релігійних меншин в системі міжнародних відносин, укріплення зв’язків українців Криму із співвітчизниками за кордоном, а також специфіці «українського питання» в країнах близького закордону і інформаційної війни західних ЗМІ проти російсько-української дружби». Цинічно, чи не так? Кремлівські пропагандисти вирішили поборотись проти «інформаційної війни західних ЗМІ проти російсько-української дружби».
То виявляється не російські танки та РЗСВ у Криму та на Донбасі винні у тому, що вже більше п’яти років, якось не дуже ладиться «російсько-українська дружба», а західні ЗМІ?
Організаторам та учасникам цього шабашу зі сторони псевдовлади Криму, не будемо приділяти багато уваги, лише коротко перелічимо, хто ж виявляється невтомно «турбується» за українців в Криму та «ближньому закордонні».
- «Заступник постійного представника Республіки Крим при Президенті РФ» Михаіл Соломєнцєв
- Іоффе Григорий Адольфович - голова «громадської палати Республіки Крим», перебуває в розшуку на території України за підозрою у вчиненні злочинні за статтею 111 «Державна зрада» Кримінального кодексу України
- Гемпель Юрій Константинович, пособник російських оккупантів, член так званої «комісії АРК по проведенню «общенародного референдума», керівник «парламентского комитета по межнациональным отношениям»
- «Перший заступник голови Державного комітету з питань міжнаціональних відносин та депортованих громадян Республіки Крим» - Александр Попов
- Глущенко Єлізавета – «заступник міністра внутрішньої політики, інформації та зв’язку Республіки Крим»
- «Дипломат» МЗС РФ у Симферополі Олег Радивилов, із дуже цікавою біографією, який у мережі Фейсбук ховається за псевдоніном Дед Олег, де постійно сумує за «вбитими хунтою Арсеном Павловим «Моторолою» та Теймуразом Гогіашвілі»
- Керівник місіонерського відділу Сімферополя та Кримської Єпархії, протоієрей Максим Кондаков, відомий своїми «страшилками» про сатаністів у Криму, про яких з його слів «однако нельзя конкретно сказать, о каком именно количестве так называемых последователей Сатаны идет речь, поскольку эти люди не регистрируются ни в каких религиозных организациях».
- Резанов Владімір, посібник російських окупантів, член «громадської палати Республіки Крим», голова виконавчого комітете ГО «Русская Община Крыма»
- Іванченко Ярослав - Директор підконтрольного «Постоянному Представительству Республики Крым при Президенте Российской Федерации Государственного автономного учреждения «Деловой и культурный центр Республики Крым»
Уродженець Москви, який відомий тим, що був одним із організаторів, так званого, «Ялтинського міжнародного економічного форуму».
- Ніколай Кузьмін, російський пропагандист, керівник «крымского республиканского регионального отделения Российского Общества Политологов»
- Киричок Вікторія, колаборант російських окупантів, прес-секретар «Симферопольської районної ради»
Не обійшлось, звичайно, без обвішаних медалями «казаков» та ряду менш значимих пособників російських окупантів, таких, як для прикладу, постійний учасник проросійських «патріотичних» заходів Горішний Васілій Александровіч, основна задача якого зводиться до постійних розповідей про подвиги свого діда – Героя СРСР командира дивізії Василія Акімовича Горішнього.
Але ж, погодьтесь, набагато цікавіше знати, хто ж зіграв ролі «закордонних українців»? І повірте, тут все набагато цікавіше!
ПОЛЬЩА
Із Польщі на кримський шабаш грати роль «української діаспори» прибув вельми нешановний пан - Андрій Романчук.
Ця кремлівська маріонетка, ані до автохтонних українців Польщі, ані до нової хвилі українських мігрантів немає жодного відношення. Більше того, в себе на сторінці у мережі Фейсбук він сам це офіційно підтверджує!
Цей «польський росіянин» вже тривалий час є очільником фактично підконтрольного Кремлю «Русского культурно-просветительного общества в Польше». Кремлю він свої послуги надає не перший рік. Чого варта його участь у вигляді «спостерігача» на псевдореферендумі в Криму у 2014 року та постійні візити в Крим, в тому числі з групами польської молоді.
І в кращих традиціях російської пропаганди одразу ж після його візиту на порталі «Спутнік» з’явилось браве інтерв’ю під маніпулятивною назвою «Українці з Польщі: Крим змінюється в кращу сторону»
І нікого не хвилює, що російська преса, ще кілька років тому, сама ж повідомляла про те, що Андрій Романчук є нагороджений як представник російської!!! меншини у Польщі.
Ще більш цікавим є той факт, що його мати Галіна Романчук у березні 2014 року, коли її син «спостерігав за виборами в Криму», стала ініціатором ряду петицій та звернень до президента Росії Путіна, із проханням «захистити російську меншину в Польщі від націоналістичної влади в Польщі».
Наголосимо, що всі реальні українські організації в Польщі, одностайно засудили використання бренду «українці Польщі» російськими пропагандистами, та рішуче засудили такі маніпуляції.
БІЛОРУСЬ
Ситуація із «українцями Білорусі», як виявилось, ідентична з «польським кейсом». Роль «українців Білорусі» кремлівські пропагандисти відвели голові Координаційної ради російських співвітчизників в Республіці Білорусь, головному редактору газети Вітебської єпархії Білоруської православної церкви «Наше Православ'я» Андрєю Геращенко,
якого у 2016 році указом президента РФ було нагороджено Медаллю Пушкіна, а очолюване ним товариством «Русскій Дом», у власному статуті визначає, що
«2.1.Целью деятельности ВОО «Русский дом» является:
сохранение, изучение и пропаганда русской культуры и русского языка, объединение людей русской национальности и российских соотечественников, укрепление дружбы русского и белорусского народов, …
«2.2.Задачами ВОО «Русский дом» являются:
- содействие развитию русской культуры, удовлетворению духовных и культурных потребностей русского населения;
- содействие сохранению и развитию учебных заведений с преподаванием на русском языке, русских и русскоязычных учреждений культуры и средств массовой информации;
- содействие объединению русского и белорусского народов в Союзное государство;
- содействие сохранению русских национальных традиций, исторических и культурных памятников, созданию и сохранению музеев, изучению истории русского народа;
- взаимодействие с Русской Православной Церковью;
- взаимодействие с общественными объединениями и иными организациями, объединяющими граждан русской национальности по вопросам развития и укрепления историко-культурных, литературно-художественных и спортивно-массовых связей и контактов;
- содействие становлению и укреплению «Русского мира», как цивилизационного понятия о глобальной общности людей, отождествляющих себя с русским языком и русской культурой.»
Ну з такими цілями та завданням, ніхто, ніколи і нізащо не здогадається у чиїх інтересах діє пан Геращенко у Білорусі!
Компанію просувачу «русского міра» та «об’єднувачу» Білорусі з Росією, склав не менш цікавий «українець» Лопацкій Андрєй Леонідович,
який є близьким колегою Андрєя Геращенка
та по сумісництву генеральним директором «Международного фонда культуры и искусств», зареєстрованого у Москві!!!,
і навіть членом «Общественной Палаты Союзного государства» .
Ну що тут, скажеш крім іронічного - «чистокровні українці»!!!
Реакція української діаспори Білорусі не забарилась.
ЕСТОНІЯ
«Українців Естонії» на цьому форумі представляв ще один фігурант порталу «Миротворець» Владіслав Рєзніченко.
Відвертий українофоб та прихильник Путіна, який регулярно репостить в мережі дописи антиукраїнської групи «Долой киевский режим»
та груп «Club V.V. Putina» і «Мы за Владимира Владимировича Путина»
при всій своїй ненависті до України чомусь не гидує називати себе «Заслуженным работником культуры Украины»
І вочевидь єдине, що його хоч якось пов’язує із Україною, це те, що він певний час проживав у Одесі, позаяк народився у Баку, а за національністю єврей.
Його участь у даному заходів від імені Асоціації українських організацій Естонії була рішуче засуджена керівниками українських організації цієї країни, які підтвердили, що заяви цього «українця» не мають нічого спільного із реальною позицією українців Естонії.
ЛАТВІЯ
Щодо «латвійського українця» Леоніда Мухіна, який представляв «українську діаспору» цієї прибалтійської країни, мало чого можна додати після розлогого коментаря Посольства України в Латвійській Республіці. У офіційному коментарі читаємо
«Одним з учасників вказаного круглого столу був т. зв. представник українців Латвії Мухін Леонід Олександрович, керівник латвійської неурядової організації «Центр підтримки демократичних ініціатив», що входить до складу «Об’єднання українських товариств Латвії» на чолі з І.Дукуле.
Під час виступу на прес-конференції на тему: «Украинский вопрос»: от разобщения к единению», яка проходила в рамках вказаного круглого столу, Л.Мухін однозначно позиціонував себе, як представник вказаного «Об’єднання українських товариств Латвії». Він запросив представників російської окупаційної влади в Криму та представників терористичних «ДНР» і «ЛНР» (також брали участь у заході) до налагодження співпраці з українцями Латвії та Естонії, а також відвідання країн Балтії.
Такі дії Л.Мухіна викликали гостру негативну реакцію тих представників української діаспори Латвії, які підтримують територіальну цілісність України та засуджують Росію, як агресора. Водночас, «Об’єднання українських товариств Латвії» на чолі з І.Дукуле, керівники та активісти інших українських товариств, які входять до Об’єднання, жодним чином не відреагували на вчинок Л.Мухіна, не зважаючи на звернення до них з боку Посольства України в Латвійській Республіці.»
Цікаво кого ж запрошував від квазіутворень «ДНР-ЛНР» нешановний пан Мухін до Прибалтики?
Як виявилось «українців Донбасу» представляв на цьому дійстві ніхто інший як «министр образования и науки Донецкой Народной Республики Михаил Кушаков»
Тільки от халепа, українцем цей «міністр» ніколи і не був!
«Товаріщ Кушаков» є давнім другом російських окупантів, і вже не перший десяток років. А на «відповідальну» посаду «міністра науки ДНР» був переведений Кремлем із іншого квазіутворення під назвою «Придністровська Молдавська Республіка».
Цілком очевидно, що цей іноземний посібник терористів має таке ж відношення до «українців Донбасу» як морські свинки до моря.
Не менш колоритним виявився і представник «української діаспори Казахстану» член «Республиканского славянского движения "Лад"» Віктор Скрипниченко. Ймовірно із всіх кремлівських маріонеток у Казахстані у нього виявилось найбільш українське прізвище, але на цьому схожість закінчується, причому навіть візуальна.
Та й казахстанська організація, членом якої є цей «українець» за основне завдання собі ставить далеко не проукраїнські інтереси, а «визнання російської мови як другої державної у Казахстані» та «братські відносини з Росією»
Окремо наголосимо, що попри запевнення організаторів у прибутті делегатів, які представляють українську діаспору Молдови та Казахстану офіційно українські організації цих країн заперечили цей факт.
Українці Молдови не приймали участь у круглому столі який проходив в окупованому Криму
Українська громада Республіки Молдова виступала та далі буде виступати за територіальну цілісність України та жодних контактів з окупаційною владою АР Крим не підтримуює.
Щодо інших «делегатів», то варто відмітити постійного супутника російських пропагандистських заходів – «кримського білоруса» Романа Чегринця , який відкрито сприяв анексії Криму Росією і надалі активно співпрацює з російськими окупантами.
Депутат місцевої ради, партія «Єдина Росія». Активіст багатьох проросійських організацій, проходив тренінги в Росії. Співголова підконтрольної Кремлю організації «Асамблеї слов'янських народів Криму».
Цей «білорус з Криму», який постійно позиціонується Кремлем, як «председатель Национально-культурной автономии «Белорусы Крыма» на завершення цього пропагандистського шоу, за вказівкою кремлівських кураторів, від імені «Асамблеї слов'янських народів Криму», підписав договір про дружбу і співробітництво з «Російським культурно-освітнім товариством в Польщі», яким керує згаданий вище «українець з Польщі» Андрій Романчук.
На фото фігуранти порталу «Миротворець»: зліва направо – Анастасія Грідчина, Анатолій Жилін (колишній член Партії регіонів, а тепер «депутат «Государственного Совета Республики Крым», член партії «Единая Россия»), Андрій Романчук, Роман Чегринець.
Компанію «кримському білорусу» склав на цьому заході «кримський болгарин», директор болгарського культурного центру «Извор», Абажер Іван Іванович, активний посібник російських окупантів, учасник антиукраїнського пропагандистського виступу на щорічній нараді ОБСЄ, що проходила у вересні 2016 році у Варшаві.
Ось саме такі «українці» та «закордонні українці» і переймались питаннями «Украинский вопрос: от разобщения к единению» та «Развитие связей украинцев Крыма с соотечественниками за рубежом»!
Висновки очевидні: Кремль не шкодуватиме ні ресурсів, не рахуватиметься із тим, наскільки очевидною буде брехня та дезінформація.
Завдання легалізації окупації Криму залишається номером один на порядку денному в головах кремлівських пропагандистів. І як бачимо, осіб готових надати свої послуги та зіграти роль «закордонних українців» вистарчає. З прикрістю слід констатувати факт того, що прибалтійські осередки етнічних українців, вчергове потрапляють в поле зору дослідників російської пропаганди, як найбільш податливі до поширення та підтримки російської інформаційної агресії.
А щодо країн Європи, у яких завдяки сотням каналів донесення інформації буде вкладено потрібну для Кремля дезінформацію, то більш ніж очевидно, що ніхто не буде звіряти інформацію, які ж це були «закордонні українців», тим більше якщо поширення цієї інформації буде ще й фінансово мотивовано російською фабрикою дезінформації. Сподіваємось зусиллями Світового конгресу українців вдасться бодай частково нейтралізувати ту інформаційну отруту, яку кремлівські пропагандисти вводять у податливе інформаційне тіло європейського співтовариства. Особи, які стали фігурантами цього дослідження мають стати «токсичними» для всіх українців, як в Україні так і за її межами. Цих фанатів Путіна, слід раз і назавжди сепарувати від будь-чого, що навіть бодай дотично стосується України та українців.
Тому, якщо хтось раптом припустив, що Росія послабила «лещата інформаційного пресингу» на європейський та український інформаційний простір, змушені Вас жорстоко розчарувати.
А відповідним силовим відомствам як України так і сусідніх країн зичимо успіху у нелегкій справі протидії кремлівській гідрі та їх поплічникам, що мріють про новий союз нерушимий республік свободних».
P.S. ІА «Західний інформаційний фронт», висловлює величезну подяку всім, хто долучився до встановлення та збору інформації про учасників цього кримського шабашу «закордонних українців».
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар