За яких умов лукашенко готовий відпустити політв'язнів – міркування білоруського дипломата

Змусити сьогодні зацікавити режим лукашенка, залякати його чи змусити діяти якось інакше – украй складно. Міжнародний досвід засвідчує, що інструменти зі звільнення політичних в'язнів у різних країнах використовують різноманітні. Але результат, зазвичай, один і той самий: звільнення політв'язнів – це, передовсім, добра воля тих, хто цих людей запроторив до в'язниці. Усе залежить від засобів тиску й інструментів: спробувати викупити чи простимулювати іншим чином. Але якщо бажання нема, то це втілити украй складно.

Про це аналітик Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), колишній працівник міністерства закордонних справ Білорусі Павло Слюнькін розповів у етері "Єврорадіо" з ведучим Дмитром Лукашуком. 
Розмова стосувалася, зокрема, підсумків слухань у Координаційній раді щодо можливостей звільнення політичних в'язнів у Білорусі та і хто ними може скористатися. 

Павло Слюнькін навів декілька прикладів з цієї тематики:

- Візьмімо, наприклад, Єгипет. У цій країнці, за оцінками деяких правозахисників, понад 65 тисяч політичноув'язнених. 65 тисяч! Щороку там випускають із в'язниць за помилуванням – от 2021 року випустили 1 600 з надлишком людей, 2022 року – 1 300 з надлишком. Разом із тим 65 тисяч залишаються у тюрмі. Президент Єгипту 3 дні тому (на початку грудня, - ред.) на полях ОАЕ, де був президент лукашенко, зустрічався із прем'єр-міністром Ріші Сунаком. Там же він зустрічався з віце-президенткою Байдена – Камалою Гарріс – віце-перзиденткою США. У нього відбулася зустріч із Шарль Мішелем (голова Європейської Ради, - ред.). Тобто його легітимність визнають усі ці люди. Санкцій проти президента Єгипту чи проти Єгипту нема. І що?! Ви вважаєте, що ніхто не просить визволити цих людей із в'язниць?! Чи ці теми не порушують? Порушують, але люди продовжують сидіти у тюрмі. 

Візьмемо інший приклад, ближчий до нас – Туркменістан. Постаряднський простір, також жорстка влада, жорстока влада. Там обмеження не тільки на політичну діяльність – на будь-яку критику уряду. Ми не знаємо, скільки там реально людей перебуває у в'язниці – правозахисники не можуть назвати навіть приблизну цифру. Але за їхніми підрахунками, 162 людини просто зникнули у застінках. Можливо вони мертві, можливо – живі. І про це ніхто не знає. Є підтверджені в падки, коли люди там уже напевне померли чи їх убили. Є люди, у яких терміни сплинули, а це були дуже тривалі терміни (ув'язнення, - ред.), і ніби терміни не продовжували, і нових справ проти них не порушували, та вони не вийшли з тюрми. От просто людини не стало. І незрозуміло, її засудили знову чи вбили, є вона чи нема. Таких випадків також десятки. Але президентові Туркменистану ввірчі грамоти вручають усі посли. Проблем із міжнародною комунікацією він теж не має... І санкцій проти Туркменистану також нема. Діалог про звільнення пролітв'язнів триває, роками триває, але він не дає результатів.  

Із цього випливає, що не потрібно плекати надії, буцім скасування санкцій з диктаторських режимів раптом кардинально змінить ситуацію з ув'язненими. 

Гість "Єврорадіо" навів іще один приклад із Азербайджану, де 235 ув'язнених за останні 5 років. І їх не планують відпускати.

Важливо такі приклади пам'ятати та розуміти, що домовленості з диктаторами не дають жодних гарантій результатів. 

Що стосується лукашенка, який розправився зі своїми опонентами 2020 року, то демсили мало що можуть запропонувати. Режим у БІлорусі доволі непогано почуває себе, попри наявність санкцій. Лукашенка могли би зацікавити від демократичних сил Білорусі повне скасування санкцій, повне визнання ленітимності, повне визнання статусу офіційного Мінська представляти інтереси громадян Білорусі за кордоном і відмова від "екстремістьскої діяльності". 

На думку Павла Слюнькіна, лукашенкові неважливо, чи визнає його легітимність лідерка білоруських демократичних сил Світлана Тихановська. 

"Йому важливо, щоби його легітимність визнавали його візаві – лідери інших країн", - переконаний білоруський дипломат. 

Частину людей лукашенко може відпустити за умови виконання вищезгаданих умов. Або ж гіпотетично можна уявити, що "ябацька" погодиться відпустити когось в обмін на інших людей – наприклад, на представників демократичних сил, які зараз перебувають за кордоном.