За підсумками 11 вересня 2023 року по фронту та щодо війни загалом 

Загальна тенденція – очевидно, що з настанням холодної пори активність боїв аж ніяк не спадатиме, радше навпаки. Бо росіяни ж не просто так планують мобілізувати від 400 до 700 тисяч осіб, найімовірніше – саме для нової спроби «великого наступу» на Сході.

Так само і наше військове керівництво уже по суті визнає, що Сили оборони України не зупинятимуть активні дії на фронті з настанням холодів, і ведуть відповідну підготовку.

Але така демонстрація «довгої волі» з обидвох боків парадоксальним чином призводить у чомусь до «пришвидшення подій» на фронті.

- Південь – звідти надходить усе більше свідчень у відкритих джерелах про те, що наші війська в боях там поступово починають нарощувати використання танків.

Це може свідчити щонайменше про зниження рівня мінної загрози від російських окупантів, і також про те, що якраз таки поступово складаються умови, коли ЗСУ на Півдні зможуть перейти до оперування саме механізованими підрозділами для прориву оборони противника.

Але про всяк випадок – для повного складання умов явно знадобиться більше, ніж кілька днів.

Важливо і те, що генерал Тарнавський заявив про просування вперед на понад 1,5 км. Схоже, це означає, що прорив ворожих укріпрайонів іде в чомусь навіть успішніше, ніж очікували.

Хоча показовим став епізод, що для ЗМІ розповіла 128-ма бригада – їй для прориву однієї з російських позицій довелося використати трофейний танк-камікадзе.

Операція ЗСУ на лівобережній частині Херсонщини триває успішно, наші бійці розширюють плацдарм, так «розтягуючи» лінію оборони ворога.

- Бахмутський напрямок – хоча наші війська і мають успіхи біля Кліщіївки й Андріївки, але говорити про перспективу вже оточити рашистів у самому Бахмуті – ще зарано, м’яко кажучи.

За масивом новин звідти іноді може скластися враження, що там проти ворога воюють виключно ФПВ-дрони, в той час як армія РФ і далі робить ставку саме на живу силу та танки.

Але ні, передовсім бої за Бахмут з нашого боку веде саме високомотивована штурмова піхота, яка покладається і на «класичне» озброєння, як то бронемашини, танки й артилерія, і безпілотники різного роду там важливий, але не основний інструмент.

Але так само й оператор БПЛА – це зараз дуже ризикована військова спеціальність, особливо зважаючи на те, як рашисти полюють за нашими дроноводами.

- Куп’янський та Лиманський напрямки – росіяни поки не змогли наростити наступальну активність на цих ділянках фронту, і це дає ЗСУ додатковий час на зміцнення ліній оборони.

- Авдіївський напрямок - те, що міноборони так швидко визнало успіх наших військ біля Опитного, може свідчити, що це була запланована операція, хід якої дуже швидко розпочав приносити гарні результати.

Але потрібен ще час, щоб оцінити вектор розвитку подій – чи це просто тактичний успіх, щоби зняти остаточно загрозу для самої Авдіївки, або ж можливо успіх біля Опитного стане початком ще чогось більшого.

Тут варто просто підкреслити, що відйововані позиції біля Опитного – це територія, яку рашисти окупували вже після 24 лютого, тому це вже значимий результат.

І також варто додати, що у міру того, як окупанти розпочали нарощувати свої наступальні зусилля на Донеччині загалом, зокрема, на Мар'їнському напрямку, так почало й активніше «прилітати» від ЗСУ по ворожій інфраструктурі, військах та складах боєприпасів.

Іван Киричевський, сторінка у FB