Як у громадах ділять премії, або Тиха феодалізація місцевого самоврядування

На основі відповідей на інформаційні запити щодо преміювання працівників Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області ЗІФ дослідив гостре питання прозорості використання бюджетних коштів, а відтак і ще глибшу проблему — поступову «феодалізацію» частини українських територіальних громад.

Отже, аналіз отриманих даних про преміювання працівників міської ради Хирова викликає чимало запитань. Працівники з однаковими посадовими окладами, схожими функціональними обов’язками та однаковим режимом роботи отримують премії, які різняться у кілька разів. У деяких випадках розмір преміальних виплат коливається від 2 тисяч до 20 тисяч гривень.

Такі цифри створюють враження існування негласного поділу колективу на умовних «білих» та «чорних», де розмір винагороди визначається не результатами роботи чи професійними досягненнями, а іншими критеріями, які залишаються незрозумілими для громади.

Особливо дивною виглядає ситуація серед керівників структурних підрозділів. За однакового посадового окладу розрив між преміями окремих начальників може сягати десятикратного розміру. Постає логічне запитання: якщо всі посадові особи виконують свої обов’язки належним чином, чому їхня робота оцінюється настільки по-різному?

Не менш показовими є дані щодо керівництва міської ради. Зокрема, секретар ради та керуючий справами виконавчого комітету мають подібні умови праці та ідентичні посадові оклади, проте преміювання одного з посадовців становить від 3 до 8 тисяч гривень, тоді як іншого — від 17 до 20 тисяч гривень. Аналогічні питання постають щодо першого заступника міського голови Кузьми Л. Р., яка за вищого посадового окладу отримує значно менші премії, ніж секретар ради та більшість начальників структурних підрозділів міської ради, в яких посадовий оклад менший майже вдвічі.

Окремої уваги заслуговує питання преміювання самого міського голови Королюк М. І. Згідно з наявною інформацією, преміальні виплати очільниці громади здійснюються на підставі рішення міської ради, ухваленого ще у грудні 2020 року. Водночас залишається відкритим питання, чи відповідає порядок нарахування таких виплат чинному законодавству та чи переглядалися умови преміювання протягом наступних бюджетних періодів. Також потребує з’ясування, чи були належним чином визначені розміри та критерії преміювання в наступні роки, а також чи відповідають вони вимогам бюджетного та трудового законодавства. Остаточну оцінку цим обставинам можуть надати лише компетентні контролюючі органи та фахівці у сфері місцевого самоврядування.

Системна проблема

Втім, історія з преміями у Хирові є лише окремим проявом значно масштабнішої проблеми.

Реформа децентралізації, безумовно, стала однією з найуспішніших реформ в історії незалежної України. Громади отримали ресурси, повноваження та фінансову самостійність. Проте одночасно з передачею повноважень не було створено достатньо ефективних механізмів контролю за діяльністю місцевих еліт.

У багатьох громадах міський чи сільський голова фактично перетворився на своєрідного місцевого «феодала», який концентрує у своїх руках значні адміністративні, кадрові та фінансові ресурси. Формально існують депутатські комісії, виконавчі комітети та контрольні органи. На практиці ж нерідко складається ситуація, коли більшість депутатського корпусу залежить від керівництва громади або перебуває з ним у політичних чи економічних зв’язках.

У результаті система стримувань і противаг працює лише на папері.

Саме тому преміювання часто стає не інструментом мотивації працівників, а важелем впливу на підлеглих. Висока премія може виступати формою заохочення лояльності, а її відсутність — механізмом економічного тиску на незручних працівників.

Небезпечна тенденція

Подібна практика становить загрозу не лише для трудових прав окремих працівників. Вона руйнує саму ідею місцевого самоврядування.

Коли бюджетні кошти розподіляються за принципом особистої лояльності, а не за результатами роботи, це демотивує професійних працівників, створює атмосферу страху та залежності в колективах і зрештою негативно впливає на якість управлінських рішень.

Громада має право знати, за якими критеріями здійснюється преміювання посадових осіб, чому окремі працівники отримують у кілька разів більші виплати за інших та наскільки такі рішення відповідають затвердженому положенню про преміювання і чинному законодавству.

Потрібна реакція

Оприлюднені факти, вочевидь, потребують перевірки з боку Державної служби України з питань праці, органів державного фінансового контролю, Національного агентства з питань запобігання корупції та правоохоронних органів. Адже лише результати офіційних перевірок можуть дати відповідь на питання, чи відповідає практика преміювання у Хирівській міській раді вимогам законодавства, принципам справедливості та ефективного використання бюджетних коштів.

Водночас ця історія виходить далеко за межі однієї громади Самбірського району. Вона порушує значно ширшу проблему, яка стала помітною після реформи децентралізації. Передача громадам значних фінансових ресурсів і повноважень не завжди супроводжувалася створенням ефективних механізмів контролю та відповідальності місцевої влади.

У багатьох громадах України поступово формується система, в якій ключові кадрові та фінансові рішення концентруються в руках вузького кола посадовців. За відсутності належного громадського та державного контролю це створює ризики виникнення своєрідного «муніципального феодалізму», коли рівень лояльності до керівництва може впливати на кар’єрні перспективи та матеріальне заохочення не менше, ніж професійні результати роботи.

Саме тому ситуація в Хирові заслуговує не лише на перевірку конкретних фактів, а й на ширшу дискусію про завершення реформи місцевого самоврядування. Наступним її етапом має стати не подальше розширення повноважень громад, а запровадження дієвих механізмів підзвітності місцевої влади перед жителями громад та державою. Інакше існує ризик, що окремі органи місцевого самоврядування перетворяться на закриті управлінські системи, де бюджетні ресурси використовуються не як інструмент розвитку громади, а як засіб внутрішнього впливу та утримання влади.

Редакція висловлює подяку Хирівській міській раді за відповіді на наші запити, на основі яких написано цю статтю. Також за відповідним посиланням можна ознайомитися з тим, як були премійовані працівники апарату та виконавчих органів Хирівської міської ради, починаючи з 2023 року. Аналізуючи отримані дані, ми визначили відсоткові показники преміювання. Оскільки процедура підрахунку була не завжди очевидною, можливі певні відхилення, однак на загальну тенденцію вони не впливають.

Фото - Хирівська міська рада територіальної громади, офіційна сторінка у Фейсбуці