путін погрожує ядерним ударом Європі і намагається дати хабар Трампу, - огляд політики росії

Рекордні видатки росії на війну, скорочення фінансування соціальної сфери, засекречення даних про нафтову галузь, нові обмеження експорту пального та захоплення активів європейських компаній — такими є ключові тенденції останнього тижня у внутрішній політиці рф. Водночас Москва посилює ядерну риторику щодо Європи, намагається використати економічні пропозиції для послаблення санкцій і шукає нові можливості для тиску на Захід. Усе це свідчить про подальшу адаптацію російської економіки та політики до затяжної війни і спроби Кремля зберегти простір для маневру як усередині країни, так і на міжнародній арені, - в рамках Програми російських і білоруських студій експерт Антон Оксентюк та інтернка Валерія Бунак представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Аналіз деталей бюджету росії на 2027 рік

Минулого тижня експерти «Української призми» вже аналізували ключові зміни, які було закладено в бюджет рф на 2027-2029 роки. Цього ж тижня була оприлюднена пояснювальна записка до проекту федерального бюджету рф, з’явилися безпосередні нові деталі.

Насамперед новий проект передбачає рекордне збільшення видатків за розділом “національна оборона”. У 2027 році росія планує витрати за цим розділом понад 17,1 трлн рублів, або 6,9% ВВП. Для порівняння, у чинному бюджеті на наступний рік було закладено 13,6 трлн рублів, отже видатки на “національну оборону” зростуть приблизно на 27%, досягнувши найвищого показника з початку повномасштабного вторгнення. Окремо на “національну безпеку”, куди входять витрати на спецслужби, поліцію та росгвардію, у 2027 році планується спрямувати майже 4,3 трлн рублів. Відтак, сукупно на оборону та безпеку припадатиме близько 44% видатків федерального бюджету.

При цьому оборонні видатки зростають значно швидше за загальні видатки федерального бюджету. У 2027 році сукупні видатки мають зрости лише на 2,68 трлн рублів, тоді як видатки на “національну оборону” – приблизно на 3,6 трлн рублів. Відповідно, інші видатки скорочуються приблизно на 0,9 трлн рублів порівняно з попереднім планом. У 2028 році загальні видатки зростуть лише на 1,53 трлн рублів проти приблизно 3,6 трлн рублів приросту оборонних видатків, що означатиме скорочення інших напрямів фінансування більш ніж на 2 трлн рублів.

Рекордне фінансування “національної оборони” змусить кремль залучати кошти майже з усіх секторів економіки, урізаючи ресурси на користь війни. Відтак, у 2027 році видатки на соціальну політику планується скоротити на 7%, на національну економіку – на 7,4%, на освіту – на 6%, а на охорону здоров’я – на 6,8% порівняно з параметрами чинного бюджету. У 2028 році скорочення за цими напрямами становитиме відповідно 5,4%, 9,9%, 9,5% та 5,9%. За оцінками аналітиків “альфа-банку”, у 2027 році видатки на цивільні сфери становитимуть близько 9% ВВП – найнижчий показник з 2005 року.

Окремо мінфін планує латати бюджетну діру рф внутрішніми запозиченнями. У 2026 році план чистих запозичень збільшено на 26% – до 5 трлн рублів. У 2027 році загальний обсяг запозичень має зрости на 43% – до 7,7 трлн рублів. Водночас для покриття дефіциту у 2026 році уряд планує використати 459 млрд рублів, або близько 11% ліквідної частини фонду національного добробуту. Паралельно прогноз нафтогазових доходів на 2026 рік знижено з 8,9 до 7,6 трлн рублів. На цьому тлі державний борг рф у 2027 році має зрости до 21,7% ВВП проти 19,9% у 2026 році.

Чергове засекречення даних нафтової галузі в росії

Ще однією важливою новиною тижня стали прямі ознаки того, що кремль почав готуватися до реалізації на практиці антиросійських санкцій в рамках прийнятого американського закону Ліндсі Грема, вже підписаного Дональдом Трампом. Так, 28 вересня путін засекретив цілий перелік даних у сфері паливно-енергетичного комплексу. До цього переліку потрапили практично всі деталі російського енергетичного експорту: обсяги та ціни товарів, продавці й покупці, перевізники, експедитори та страховики, порядок взаєморозрахунків, судна, маршрути, морські термінали та їхні оператори, а також географічні координати складів. Також було засекречено митну статистику щодо експорту та обсягів переробки на кожному російському НПЗ, а також біржові дані щодо об'ємів продажу бензину й дизельного пального.

При цьому сам кремль не став вигадувати ніяких виправдань, заявивши, що мова йде про «невідкладні заходи у відповідь на недружні дії США та держав, що до них приєдналися». Фактично путінський указ закриває ту інформацію, яка потрібна для пошуку покупців і посередників російських енергоресурсів. обто кремль намагається бодай якось захиститися від нового американського санкційного тиску. Проте розраховувати на результат москві навряд чи варто. У США є власний моніторинг, а країни-покупці на кшталт Індії та Китаю самі публікують статистику свого імпорту.

Проте розраховувати на результат москві навряд чи варто. У США є власний моніторинг танкерів, а країни-покупці на кшталт Індії, Китаю чи Туреччини самі публікують статистику свого імпорту. Тож указ закриває дані не від Вашингтона, а від відкритих дослідників, журналістів та аналітиків, чиї розслідування часто й стають підставою для санкційних рішень.

Водночас не менш важливими є засекречення даних стосовно НПЗ. По-перше, закриття обсягів переробки на кожному НПЗ означає спробу приховати масштаби завданої шкоди, що дозволятиме путіну зберігати публічне обличчя і всередині країни, і на міжнародній арені, адже без публічних ознак проблем самих цих проблем для путіна, вочевидь, не існуватиме. По-друге, закриття біржових даних щодо бензину та дизеля дозволяє приховати від власного населення ще й рівень паливної кризи, особливо на фоні інформації про падіння рівня переробки нафти в росії до мінімуму за останні 20 років.

Продовження заборони на експорт дизеля ще на місяць

Продовжуючи тему проблем на російському ринку палива, необхідно проаналізувати ще одну важливу новину – чергову заборону на експорт дизеля. Експерти «Української призми» ще влітку стежили за розвитком ситуації навколо паливної кризи. Тоді дефіцит пального охопив щонайменше 78 із 83 субʼєктів рф, а на початку липня виробництво бензину впало до 65% від середнього рівня споживання.

За новим повідомленням агентства Reuters від 30 вересня, російський уряд продовжив до кінця жовтня заборону для виробників на експорт дизельного та судного пального, а також газойлів. Для інших учасників ринку обмеження діятимуть до 31 січня 2027 року. Офіційно в уряді рф заявили, що рішення ухвалено для підтримки стабільності внутрішнього ринку пального на тлі підвищеного попиту під час сезону збору врожаю.

Втім, тривалість цих обмежень вказує на те, що проблема виходить далеко за межі корострокового сезонного зростання попиту. Кремль вже кілька місяців поспіль змушений утримувати додаткові обсяги пального на внутрішньому ринку. Одним із ключових факторів залишається скорочення роботи нафтопереробних заводів.

За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у червні обсяги переробки нафти в росії впали до 3,8 млн барелів на добу, що є найнижчим рівнем більш ніж за 20 років і приблизно на 30% нижче, ніж роком раніше. Виробництво бензину скоротилося на 20%, а дизельного пального – майже на 30%.

Через обмежені можливості НПЗ росія змушена перенаправляти частину нафти, яку не більше не може переробити, на зовнішні ринки. Експорт сирої нафти зріс до 3,71 млн барелів – максимуму з початку серпня. Водночас росія підвищила прогноз експорту нафти на 2026 рік приблизно на 150 тис. барелів на добу, тоді як експорт нафтопродуктів скорочено на 500 тис. барелів. До українських ударів по НПЗ росія експортувала близько 1 млн барелів дизеля на добу. Оскільки нафтопродукти приносять бюджету більше податків, ніж сира нафта, така переорієнтація означає прямі втрати потенційних доходів. Проблеми виникають і на зовнішньому ринку. За останніми повідомленнями, у вересні Індія, яка залишається найбільшим покупцем російської нафти, скоротила імпорт російської сировини приблизно до 1,75 млн барелів на добу проти 2,1 млн у серпні.

Показовою є і заява віцепремʼєра рф Новака від 2 жовтня. За його словами, внутрішній ринок дизельного пального наразі є збалансованим, хоча й зберігається “незначний дефіцит”. Водночас масштаб проблеми відображається і на внутрішньому ринку. За останніми даними росстату, станом на 28 вересня бензин у рф подорожчав на 21,1% від початку року, а дизельне пальне – на 14%. Навіть за умов жорсткого обмеження експорту Кремлю не вдалося усунути дисбаланс на внутрішньому ринку. 

Захоплення чергових європейських компаній

Минулого тижня ми вже повідомляли про публічну заяву глави держбанку «втб» Андрєя Костіна щодо відтоку капіталу з росії. У тій заяві Костін сказав, що великі російські підприємці дедалі більше побоюються запровадження «зовнішнього управління». Тепер ми на практиці побачили черговий крок у реалізації цих побоювань. Так, за два останні тижні кремль захопив цілий ряд чергових європейських активів. 17 вересня під «зовнішнє управління» потрапили швейцарська Nestlé та французька Auchan, які володіли великою кількістю активів на території рф, а 28 вересня аналогічно були захоплені активи німецького ритейлера Metro AG.

Нагадаємо, що юридично передача активів європейських компаній під контроль рф спирається на указ путіна №302 від 2023 року, який дозволяє вводити тимчасове управління активами компаній із «недружніх країн». Від початку повномасштабного вторгнення росія запровадила тимчасове управління щодо 135 компаній, пов’язаних з іноземними фірмами, переважна більшість яких з ЄС. Раніше під такі заходили вже потрапили французький харчовий концерн Danone та данська пивоварна компанія Carlsberg.

Стали відомі й деталі того, кому кремль передав нові захоплені активи. Так, керувати магазинами та іншими активами Metro буде АТ «ук торг рус», зареєстроване в москві лише у вересні 2026 року зі статутним капіталом у 10 тис. рублів. Генеральним директором компанії призначений Йоганнес Марія Толай, який водночас очолює російський підрозділ Metro. Контроль же над шістьма заводами Nestlé та понад 200 магазинами Auchan було передано АТ «л.е.в. менеджмент».

При цьому російська сторона, коментуючи можливість «націоналізувати» підрозділи італійського банку UniCredit та австрійського кредитора Raiffeisen, дала відповідь: «Нехай бояться», заявивши, що «настав час для “асиметричних заходів”». Цілком очевидно, що кремль на цьому не зупиниться та буде продовжувати серію захоплень європейський компаній та структур, які досі залишаються працювати на російському ринку.

Ядерна нота москви щодо Калінінграда

Останній тиждень приніс нам відновлення російських ядерних погроз на адресу Європи, які цього разу не лише стали найбільш "прямими" за багато років, але й дали зрозуміти потенційні плани путіна стосовно його подальших планів.

Так, 30 вересня західне видання Reuters повідомило про те, що москва через власні канали передала країнам-членам НАТО дипломатичний документ, у якому фактично прямо пригрозила застосувати «весь арсенал сил і засобів, включно з ядерною зброєю» у випадку спроб ізолювати Калінінградську область. Там же йшлося і про вже звиклі російська погрози про «удари по центрах ухвалення рішень».

Майже ідентичні заяви одночасно оприлюднили й російські посольства, зокрема в Ірландії та Бельгії. Ми й раніше безліч разів чули від москви різні варіації ядерних погроз, особливо від різних "одіозних" персонажів російського політикуму, як то секретаря ради безпеки рф Медведєва. Всі вони були покликані для того, аби за допомогою подібного політичного тиску спробувати вплинути на європейський електорат та припинити допомогу Україні. Але подібний формат, який ми побачили протягом тижня відбувся чи не вперше.

Вже наступного дня Пєсков заявив, що росія не нібито не планує застосовувати ядерну зброю проти Європи, вочевидь намагаючись виправдатись. Однак його неможливо сприймати як спробу кремля відійти на крок назад, адже того ж дня путін виступив на "валдаї" та продовжив цю ескалаційну риторику, ще більше її посиливши. він назвав ядерну зброю «конкурентною перевагою» росії, порівняв ядерні арсенали з рушницею, яка, якщо "висить на сцені", обов'язково має вистрілити і заявив, що в разі нападу на Калінінград чи «інші території» питання застосування всіх наявних озброєнь постане «неминуче й негайно». Тобто ми бачимо, що жодного відступу не було, навпаки, кремлівська риторика стала ще агресивнішою.

І порівняно з минулими російськими сталими погрозами, поточну ситуацію дійсно слід сприймати набагато більше серйозніше, аніж звичайне пропагандистське залякування. Причина цього в тому, що дана "ядерна нота" та заяви путіна з'явилися не просто так, а на фоні цілого ряду російських дій, спрямованих проти країн Європи. 23 вересня російський гелікоптер Мі-8 з Калінінградської області порушив повітряний простір Польщі, заглибившись приблизно на 300 метрів. З 21 по 26 вересня фсб запровадила комендантську годину в Кінгісеппському та Сланцевському районах Ленінградської області, впритул до естонської Нарви. А 15–18 вересня Білорусь провела навчання за участю танкових і механізованих батальйонів в районі Сувальського коридору.

Вочевидь, що сама по собі російська нота є спробою залякати європейські країни демонстрацією готовності "йти до кінця", проте цього разу подібна погроза була зафіксована на настільки високому та формалізованому рівні, що виглядає фактично як спроба виправдання заздалегідь. А тому на відміну від всіх інших погроз, саме цього разу не слід виключати сценарію, що кремль паралельно готує привід для провокації. Адже нагадаємо, що російському вторгненню в Україну так само передували письмові ультимативні вимоги до США та НАТО від грудня 2021 року. Але, вочевидь. найбільш важливим фактом у цьому плані є те, що згідно з інформації від Радіо Свобода, під час серпневого візиту до москви директора ЦРУ Джона Реткліффа американський високопосадовець прямо застерігав кремль, зокрема, від нападу на країни Балтії.

У цьому контексті логіка можливої російської провокації в такому разі є доволі зрозумілою. Йдеться про потенційний обмежений удар чи інцидент щодо однієї з європейських країн, навіть без масштабної війни, після якого москва спробувала б "розміняти" припинення власної агресії проти Європи на припинення європейської підтримки України.

Візит Дмітрієва до США та пропозиція Коула щодо послаблення санкцій

Останній тиждень приніс нам й важливі аспекти в контексті поточних спроб відновлення мирного процесу. 24-25 вересня спецпредставник путіна Кіріл Дмітрієв провів у Нью-Йорку переговори зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, на яких, за даними Reuters та CNN, обговорювалися економічна співпраця, енергетика та врегулювання війни. Лише один цей факт давав зрозуміти, що москва вирішила в черговий раз спробувати просунути свою "економічну стратегію" щодо зміни фокусу уваги адміністрації Дональда Трампа з теми мирного врегулювання на тему двосторонніх відносин та спільного заробітку, таким чином намагаючись використати фінансове питання як своєрідний стимул зупинити мирний процес.

Понад рік ця стратегія не працювала, а наполегливі спроби москви її просувати часом виглядали доволі жалюгідно. Ще минулого року, перед самітом на Алясці сам Трамп обіцяв, що жодних бізнес-угод із росією не буде, доки не буде припинена війна. Нещодавно ми побачили, що ця позиція залишалася незмінною, при цьому у жорсткому форматі. Мова йде про нещодавній візит російського міністра економіки Сілуанова до США на саміт G20, куди його запросили американці. Там він провів переговори з американським міністром фінансів Скоттом Бесентом та аналогічно до Дмітрієва намагався просунути цю ж кремлівську ідею. Але коли він спробував підняти питання "співробітництва у сферах взаємного інтересу", Бесент перебив російського чиновника, заявивши, що росії не слід розраховувати на будь-яке послаблення економічного тиску допоки вона продовжує війну проти України.

Але останній тиждень приніс відверті занепокоєння у сталості позиції США. Адже 29 вересня The Atlantic повідомив, що спецпосланець Трампа у Східній Європі Джон Коул, який відомий насамперед тим, що він займається переговорами з режимом Лукашенка, запропонував президенту США нову схему. Згідно з нею, кремль звільнить своїх політв'язнів в обмін на послаблення санкцій зі сторони США та відновлення економічних зв'язків з росією. Трамп погодився цю схему випробувати, хоча наразі вона перебуває на ранній стадії.

Паралельно, за даними The New York Times, путін особисто порушив на зустрічі з Віткоффом і Кушнером 5 вересня питання продажу закордонних активів «Лукойла», і американська сторона пообіцяла над цим попрацювати. Таким чином лише за останній тиждень ми мали змогу спостерігати, що після більш ніж року невдач кремлівська стратегія неочікувано почала приносити результат.

Вочевидь, що Коул запропонував цю стратегію побачивши результати власних переговорів із Мінськом, де в обмін на звільнення Лукашенком власних політв'язнів США вже кілька разів послаблювали санкції. Проте ці дві ситуації є принципово різними, фактично діаметрально. Лукашенко є диктатором із суто прагматичними інтересами, головним з яких є звичайне збереження власної влади. Жодних ідей про завоювання Європи він не має. Путін же керується абсолютно імперськими мотивами територіальних захоплень, "величі", історичними претензіями, що культивувалися в його голові десятиліттями, а також переконанням у праві росії визначати долю власних сусідів. З моменту початку війни, а особливо протягом 2026 року, ми мали змогу прямо побачити, що для путіна економіка ніколи не була пріоритетом, а економічні пропозиції до США слугують для нього лише інструментом, за допомогою якого кремль намагається перетягнути адміністрацію Трампа "на свій бік".

Небезпека ж полягає у тому, що, якщо схема Коула буде реалізована, путін отримує підтвердження дієвості власної стратегії. А отже в його розумінні він зможе чекати скільки звагодно, виходячи з того, що рано чи пізно він отримає те, що йому потрібно. Даний сигнал є вкрай тривожним, навіть якщо сама стратегія наразі не реалізована. Саме тому необхідно максимально використати час і контакти між українськими та американськими переговорниками, аби не допустити цього.