72% українців вважають, що Зеленський несе відповідальність за корупцію свого оточення

72% опитаних українців вважають, що президент Володимир Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Не погоджуються з цим 25%. Такі результати оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології за підсумками опитування, проведеного 12–21 вересня 2026 року.

Водночас у КМІС застерігають від буквального трактування поняття «особиста відповідальність». За оцінкою інституту, респонденти переважно сприймають його як політичну відповідальність, а не як твердження про особисту причетність президента до корупційних дій.

Оже, під час опитування респондентам ставили запитання «Що Вас хвилює найбільше на цей час?» і зачитувати 12 варіантів, з яких респонденти могли обрати до трьох відповідей.

Найбільше респондентів говорили, що їх хвилює корупція у владі (50%) і масовані ракетно-дронові удари (40%). Серед інших проблем, які найбільше хвилюють: непрофесіоналізм та некомпетентність влади (30%), низький рівень зарплат, пенсій тощо (28%), діяльність ТЦК (24%), зростання цін (23%), ситуація на фронті (21%). Інші проблеми називалися рідше.

Окремо зазначимо, що загалом 53% обрали або «масовані ракетно-дронові удари», або «ситуація на фронті» (або і те, і те), тобто війна як фактор, який хвилює людей, не поступається корупції.

Водночас загалом 64% обрали або «корупцію у владі», або «некомпетентність влади». Тобто якщо порівнювати в цілому фактор війни і в цілому фактор незадоволеності владою (через корупцію та / або некомпетентність), то останнє називалося дещо частіше.

Графік 1. Що Вас хвилює найбільше на цей час? Оберіть не більше 3-х відповідей.

            Як змінився рівень корупції за час повномасштабної війни

Переважна більшість респондентів – 72% – вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні зріс. Відзначають його зменшення – 6%. Решта або вважають, що він не змінився, або не змогли відповісти.

Графік 2. Як Ви вважаєте, за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні…?

            Чи несе Президент В. Зеленський особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення

Також респондентам ставилося запитання, чи несе Президент В. Зеленський особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Перед тим, як перейти до результатів, ми маємо зазначити про обережну інтерпретацію «особистої відповідальності». Ширший контекст опитувань КМІС (і інших компаній) показує, що «відповідальність» у свідомості громадян не є тотожною «особистій причетності». Наразі це більшою мірою сприймається як політична відповідальність, а не особисте звинувачення в причетності до корупційних дій.

Отже, більшість українців – 72% – стверджують, що Президент В. Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Не вважають, що він несе відповідальність – 25%.

Графік 3. На Вашу думку, чи несе Президент України Володимир Зеленський особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення?

На графіку нижче дані наведені в розрізі довіри В. Зеленському. Навіть серед тих, хто «повністю довіряє», кожен п’ятий або сумнівається (16%), або вважає Президента відповідальним (3%). Ще більше таких серед тих, хто «скоріше довіряє» (хоча 60% все ж відповідають, що не несе відповідальності).

Також зазначено, що серед тих, хто «скоріше не довіряє», 57% вважають його відповідальним, але майже половина або сумнівається (23%), або вважає не відповідальним (19%). І лише серед тих, хто «зовсім не довіряє» домінує впевненість (85%) у відповідальності.

Графік 4. Чи несе Президент України Володимир Зеленський особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення у розрізі довіри до нього

Коментар виконавчого директора КМІС Антона Грушевський: "У квітні 2026 року КМІС ставив запитання, що є більшою загрозою для країни – російське вторгнення чи корупція у владі. Тоді 54% обрали корупцію і 39% – вторгнення. При цьому раніше цього року ми ставили запитання у відкритій формі, що є найбільшим викликом для України. У такому випадку, без підказок (і зачитування списків) 65% назвали війну і дотичні виклики, а корупцію – 29%. Тобто коли люди не чують варіанти відповідей, де ми «нагадуємо» про корупцію, то спонтанно більше людей висловлюють переживання через війну".

"...коли ми ставимо відкрите запитання, люди усвідомлюють справді екзистенційні ризики війни і саме її називають найбільшим викликом. Проте коли ми прямо зачитуємо респондентам слово «корупція», це викликає сильні емоції та стереотипи (і часто це «затуманює» будь-яке раціо). Об’єктивно це є хибним поглядом (що корупція несе більші загрози, ніж війна), оскільки війна, яку веде Росія, має на меті стерти Україну і українців з лиця землі, це ризик загибелі цілої української нації", - зазначив соціолог, нагадавши свій коментар від квітня цього року: "Ми повністю підтримуємо рішучу боротьбу з корупцією і очікуємо від влади належних практичних та комунікаційних кроків. Українська влада не має достатнього кредиту довіри від суспільства, щоб вважати питання корупції другорядними чи такими, що можуть «потерпіти» до завершення війни. Тому адекватна комунікація від влади з демонстрацією справжньої прихильності до боротьби з корупцією є нагальною необхідністю.

Водночас і інші суб’єкти мають усвідомлювати важливість контексту та те, який наратив ми «просуваємо» щодо корупції. Нашою метою має бути довгострокова розбудова інституцій та розвиток суспільства, що мінімізує прояви корупції (бо утопічно очікувати, що корупцію можна подолати за короткий період і також утопічно очікувати, що її взагалі можна повністю викорінити). На цьому шляху нас чекає ще багато гучних розслідувань, але боротьба з корупцією не має зводитися до лише сплесків ненависті в соціальних медіа до конкретних персоналій. Також антикорупційна діяльність (зокрема, у її медіа вимірі) має враховувати принцип «не нашкодь обороні». Не буде жодного сенсу у запальній боротьбі з корупцією, якщо вона перетвориться на написання мемуарів закордоном після воєнної поразки. При чому нагадуємо, що російський ворог чудово знає слабкі місця української інформаційної безпеки. Питання корупції є одним із найбільш чутливих (разом із мобілізацією та декількома іншими темами), тому росіяни залюбки використовують його для спроб підірвати Україну зсередини.

Наші багаторічні дослідження показують, що особистий досвід корупції або лишається стабільним, або знижується (довгостроково точно є значне покращення). Інше питання – корупція на вищих щаблях, але тут українці судять на основі переважно  інформації з медіа і соціальних мереж. Звичайні люди часто судять про зростання рівня корупції на основі гучних справ і не можуть розрізнити, де є зростання корупції, а де – свідчення боротьби з нею. Саме тому так важливо мати адекватну комунікацію з усіх сторін – і від влади, і від опозиції, і від громадськості. Ми, зрозуміло, не можемо повністю виключити вплив російського ворога, чиєю метою є ослаблення України, як і не можемо виключити вплив безвідповідальних українських суб’єктів з політики і громадськості, які свої інтереси ставлять вище за державні (і прикриваються «боротьбою з корупцією»). Проте ми маємо намагатися мінімізувати проблеми та ризики.

Ми маємо апелювати до того, що хай які недосконалі наші інституції та наша боротьба з корупцією, але ми все ж рухаємо вперед. Ми не є безнадійно корумпованими, ми робимо зусилля – тим більше під час повномасштабної війни. Саме такий підхід буде зберігати надію на краще майбутнє та мотивуватиме людей на продовження опору".

Фото від Офісу президента