Удар по Національній академії наук - це атака на український науковий потенціал

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засудила чергову російську атаку на Київ, унаслідок якої 28 вересня 2026 року було пошкоджено будівлю Національної академії наук України (НАН України). За даними київської влади, внаслідок російського обстрілу загинули двоє людей, ще 26 отримали поранення.

Пошкодження будівлі Президії НАН України є не лише фізичною шкодою історичній споруді, а й ударом по одній із ключових інституцій українського наукового та інтелектуального життя.

Росія систематично завдає ударів по українських установах науки, освіти та культури. Пошкоджень зазнають університети, бібліотеки, музеї, архіви та наукові установи. Внаслідок таких атак знищуються або зазнають пошкоджень унікальні інформаційні ресурси, наукові напрацювання, архівні матеріали та інші елементи національного наукового надбання.

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО звернулася до Генерального директора ЮНЕСКО, відповідних органів Організації та держав-членів із закликом дати принципову оцінку систематичному знищенню Росією української наукової, освітньої та культурної спадщини.

Окремо наголошено на необхідності документування шкоди, завданої українським науковим установам і фондам, посилення міжнародних механізмів їхнього захисту, а також підтримки програм зі збереження та оцифрування наукових колекцій, яким загрожує знищення.

Україна також закликає міжнародну спільноту привертати більше уваги до втрат українського наукового та інтелектуального потенціалу й забезпечувати притягнення винних до відповідальності. Знищення наукової спадщини має наслідки не лише для України, оскільки частина цієї спадщини є складовою світового наукового та інтелектуального надбання.

Міжнародна реакція

Російські удари по Києву 28 вересня викликали реакцію європейських лідерів і дипломатів. Представники Франції, Австрії, Норвегії, Іспанії та Литви висловили підтримку Україні та засудили атаки на цивільні об'єкти. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн окремо згадала пошкодження будівлі Національної академії наук України та наголосила на підтримці українців.

Федеральний канцлер Австрії Крістіан Штокер засудив російські удари по Києву, зокрема пошкодження медичного закладу та Національної академії наук, і наголосив на неприпустимості атак проти цивільного населення та порушення міжнародного права.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе також засудив російську атаку на Київ і заявив про необхідність притягнення Росії до відповідальності.

Президент Франції Еммануель Макрон засудив удар по Національній академії наук України та наголосив на готовності Франції та Європи продовжувати підтримувати Україну. Він також пов'язав атаку з ширшим контекстом російських ударів по українських цивільних об'єктах.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про проведення рятувальної операції та пошук людей, які могли залишатися в пошкодженій будівлі НАН України, і заявив про необхідність відповідальності Росії за завданий удар.

Наука як стратегічний ресурс

Атака на Президію Національної академії наук має також ширший стратегічний вимір. Сучасна війна значною мірою визначається рівнем технологічного розвитку, здатністю створювати нові системи озброєнь, засоби протидії та технології захисту.

Росія сама значною мірою спирається на власний науковий та інженерний потенціал для розвитку військових технологій. Водночас український науковий потенціал залишається важливим ресурсом держави — як для розвитку оборонних технологій, так і для післявоєнного відновлення, модернізації економіки та інтеграції України до європейського наукового простору.

Саме тому удари по наукових установах не можна розглядати винятково як пошкодження окремих будівель. Вони створюють ризики для збереження наукових фондів, дослідницької інфраструктури та людського капіталу.

Війна також демонструє тісний зв'язок між наукою, технологіями та безпекою. Українські й російські наукові та інженерні можливості використовуються в принципово різних умовах і з різними цілями. Російський військово-промисловий комплекс активно залучає наукові та технологічні ресурси для розвитку засобів ведення війни проти України.

У цьому контексті міжнародні обмеження щодо російського військово-технологічного сектору та установ, які безпосередньо сприяють військовим програмам, залишаються важливим інструментом міжнародної політики. Водночас питання санкцій щодо наукової сфери потребує чіткого розмежування між цивільною міжнародною науковою співпрацею та структурами, безпосередньо залученими до військових досліджень і виробництва.

Удар по майбутньому

Знищення або пошкодження українських наукових установ має довгострокові наслідки. Наукові фонди, архіви та дослідницькі матеріали часто неможливо швидко відновити або замінити. Втрата таких ресурсів означає втрату частини інтелектуальної пам'яті країни.

Саме тому захист української науки має стати окремим напрямом міжнародної підтримки України. Йдеться не лише про відновлення пошкоджених будівель, а й про цифрове збереження фондів, евакуацію особливо цінних матеріалів, захист дослідницької інфраструктури та підтримку українських учених.

Атака на Президію НАН України демонструє, що російська агресія створює загрозу не лише фізичній безпеці українців, а й інституціям, які формують інтелектуальний потенціал держави.

Захист цього потенціалу є одночасно питанням національної безпеки України та збереження частини європейської і світової наукової спадщини.

Тому міжнародна реакція має включати не лише засудження конкретних атак, а й системну підтримку документування збитків, збереження українських наукових фондів, відновлення дослідницької інфраструктури та притягнення винних до відповідальності.

Удар по українській науці — це удар по здатності суспільства створювати знання, технології та інновації. У довгостроковій перспективі саме ця здатність значною мірою визначатиме стійкість України та її можливості для відновлення.