Як режим лукашенка вбиває білоруських політв’язнів – розповіли у Європарламенті

Критичну ситуацію з білоруськими політичними в'язнями днями обговорили під час офіційної зустрічі делегації зі зв'язків із Білоруссю Європейського парламенту. Захід організував голова делегації, депутат Європейського парламенту від Литви Йозас Олекас.

Спікерами з Білорусі на зустрічі виступили головний редактор сайту Charter97.org Наталія Радіна, правозахисник і колишній політв'язень Леонід Судаленко та координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь», чоловік політв'язненої Поліни Шарендо-Панасюк Андрій Шарендо.

Пропонуємо виступ Наталії Радіної (на фото), яку вона також поширила на своїй сторінці у FB.

— У білоруських в'язницях сьогодні перебувають тисячі політичних в'язнів. Четвертий рік у країні не вщухають репресії після програних (лукашенком, - ред.) президентських виборів. В'язні совісті перебувають у жахливих умовах, їх піддають тортурам та вбивають. Убивають, по суті, безкарно, оскільки жодної серйозної міжнародної реакції на ці злочини досі не було.

Ось лише деякі приклади того, як сьогодні у Білорусі позбавляють життя політичних в'язнів.

9 квітня 2024 року у слідчому ізоляторі Бреста помер Олександр Кулініч. Він був підполковником запасу, служив у десантно-штурмовій бригаді ПДВ. Його звинувачували  нібито в «образі» лукашенка. В ув’язненні провів місяць, помер за тиждень до суду. Нібито через ішемічну хворобу серця. Але є висока ймовірність, що людину із хворим серцем піддавали тортурам.

Наприкінці лютого 2024 року у тюремній лікарні помер громадський активіст Ігор Лєднік. Його засудили нібито за «наклеп на лукашенка». Причиною смерті політв'язня також стала зупинка серця.

9 січня 2024 року у вітебській колонії від пневмонії помер 50-річний політв'язень Вадим Храсько. Вадим мав низку захворювань і хворів у в'язниці. Медичну допомогу йому не надавали.

11 липня 2023 року у реанімації помер політв'язень, відомий білоруський художник Алесь Пушкін. У Алеся була проривна виразка, йому вчасно не надали допомоги у в'язниці.

5 липня 2023 року у Лідському відділенні міліції після затримання нібито від проблем зі серцем помер 37-річний місцевий поет, учасник фестивалів сучасного мистецтва Дмитро Сорокін.

7 травня 2023 року в колонії помер політв'язень, блогер Микола Климович. Причина – зупинка серця.

5 січня 2022 року в Могильові наклав на себе руки політв'язень Дмитро Дудойть.

21 травня 2021 року у Шкловській колонії помер політв'язень Вітольд Ашурок. Офіційна причина – серцевий напад, проте коли родичі отримали його тіло для похорону, то виявили, що воно понівечене. У в'язниці його били та закатували до смерті.

Також відомо, що у 2021 році від COVID-19 у білоруських ізоляторах померли двоє затриманих із політичних мотивів: Олена Амеліна та Сергій Щетінко.

Також у 2021 році в Мінську 17-річний підліток наклав на себе руки через переслідування за участь в акціях протесту. 25 травня 2021 року він вистрибнув із 16-поверхової будівлі. Хлопець залишив передсмертну посаду у соцмережах: «Виною цьому став слідчий комітет».

Скільки ще політв'язнів можуть померти у білоруських в'язницях?

Серед політв'язнів чимало пенсіонерів, а також людей з інвалідністю та тяжкими захворюваннями. Їм не надають належної медичної допомоги, не проводять медобстеження, не надають необхідних ліків. Життям цих людей загрожує небезпека, щодня ув'язнення для них може стати останнім.

66-річного голову Партії БНФ Григорія Костусєва засудили на десять років колонії, хоча в ув'язненні виявили онкологічне захворювання. Його стан украй тяжкий.

Профспілковий лідер 66-річний Геннадій Фединич має проблеми зі серцем і діабет, його колега 73-річний Василь Береснев страждає на болі в єдиній нирці, можливо, у нього онкологічне захворювання. Вирок обох – 9 років колонії.

68-річний В'ячеслав Орєшко має проблеми з очима, йому загрожує сліпота. Термін – вісім років колонії.

62-річна Галина Дербиш страждає від онкології та проблем зі серцем. Її засудили до 20 років ув'язнення.

63-річний активіст Володимир Гундар — людина з інвалідністю другої групи, не має однієї ноги. Його засудили до 18 років колонії в умовах посиленого режиму, часто кидають у карцер, він неодноразово оголошував голодування.

Понад рік нічого не відомо про стан здоров'я лідера соціал-демократичної партії «Народна громада» Миколу Статкевича. Його тримають у повній ізоляції, в одиночній камері, заборонені зустрічі з адвокатом та родиною. У в'язниці 67-річний політик чотири рази перехворів на ковід, має проблеми зі серцем.

72-річного політв'язня пенсіонера Василя Демидовича засуджено до семи років колонії. Над чоловіком постійно знущаються, перекидаючи з однієї колонії в іншу у важких умовах: у «столипінському» вагоні, під жорстким контролем конвоїрів і собак, у кайданах, часто не годують.

У 62-річної Алли Зуєвої лейкоз крові. Політув'язнена вважає, що винесений їй вирок можна порівняти зі смертним.

70-річний ксьондз Генріх Околотович переніс в ізоляторі інфаркт, нещодавно йому прооперували шлунок у зв'язку з онкологічним захворюванням.

Активіст громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Андрій Войнич смертельно хворий. У нього цироз печінки, цукровий діабет, пухлина над наднирковими залозами, видалений жовчний міхур і безліч пов'язаних з цим ускладнень. Йому потрібна термінова пересадка печінки.

У 59-річного політолога Олександра Федути діагностовано гостру серцеву недостатність. Його засудили до 10 років ув'язнення.

Журналістка Ксенія Луцькіна має пухлину в головному мозку: вона росте і провокує важкі болі. Вирок – 8 років колонії.

У 29-річного політв'язня Павла Кучинського рак четвертої стадії, однак його засудили до чотирьох років і дев'яти місяців позбавлення волі в колонії посиленого режиму.

Таких важко хворих політв'язнів у білоруських в'язницях сотні, якщо не тисячі. Я не можу перерахувати справи всіх, бо це вимагатиме багато часу. Але головне — нам невідомі усі випадки, бо імена та ситуації всіх в'язнів совісті невідомі правозахисникам.

Те, що відбувається у білоруських в'язницях, — це злочин проти людяності. Режим лукашенка зневажив усі закони: білоруські та міжнародні, серед яких Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенція ООН проти тортур та обов'язкові для країн-членів ООН «Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими», так звані Правила Нельсона Мандели .

За злочини проти людяності злочинний білоруський режим повинен бути покараним. За тортури і знущання з політв'язнів, за вбивства політв'язнів, за доведення людей до самогубств, за ненадання медичної допомоги важко хворим людям – необхідно запровадити проти режиму лукашенка жорсткі санкції економічного характеру.

Це шокує, але серйозних санкцій за ці злочини режим так і не зазнав: економічні санкції запроваджували проти режиму за примусове приземлення пасажирського літака у 2021 році, міграційну кризу й участь у війні проти України. Але не за фактичні вбивства людей. Цю помилку необхідно виправити якнайшвидше, інакше жертв може бути ще більше. Безкарність породжує нові злочини.

На основній світлині зі соцмережі Х: Леонід Судаленко, Наталія Радіна, Ганна Фотига й Андрій Шарендо