Як рашисти відпрацювали 10 річницю трагедії в Одесі
Рашисти давно перетворили 2 травня – день трагічних подій в Одесі у 2014 році – на своєрідний фетиш. Звісно, що до 10 роковин вони викотили в інформаційний простір десятки попередніх заготовок, тож тема Одеської трагедії цілісінький день не сходила з рашапропагандистських новинних стрічок.
Ми не будемо згадувати події того часу та інформаційну обгортку, в яку рашисти намагались їх загорнути. Відзначимо лише ширину та масованість інформаційної атаки, яку влаштували кремлівські пропагандисти цьогоріч.
Отже, інформаційна підготовка почалася напередодні, коли у рашаЗМІ почали з’являтись інтерв’ю з «очевидцями» та «учасниками» тих подій в Одесі.
А з самого ранку 2 травня інформагенція «тасс» опублікувала велике інтерв’ю із кумом ліліпутіна. віктор медведчук повідомив «сенсаційні подробиці»: що події 2 травня в Одесі, виявляється, планувались «замовниками» як «акція залякування», а виконувались «озвірілими фашистами». Що операцію із «масового убивства» попередньо готували Турчинов, Аваков, Наливайченко, Парубій та… Коломойський. А керували усім зовнішні сили, насамперед із Вашингтону, які відродили в Україні принципи Муссоліні. І в недалекому майбутньому вони планують «кинути у вогонь війни» після українців ще й «прибалтів», поляків, німців, французів…
Цю добірну маячню «порізали» на окремі новини і щільно набивали нею росіянський інфопростір.
А щоб ці медведчукізми випадково не загубились, їх ще й «підсвітили» вуса пєскова: речник ліліпутіна заявив, що ці заяви страшенно важливі, і «їх треба сприймати серйозно»…
Паралельно інші рашаЗМІ публікували десятки коментарів колишніх українських депутатів різних рівнів, миколи азарова та інших різноманітних колаборантів, московитських політиків і навіть однієї відомої представниці конюшні рашаМЗС імені сумної коняки лаврова.
Тональність цих випорожнень була приблизно однакова, але такі коментарі в певному порядку лягали у попередньо визначену канву. Тож у голови пересічних росіянців вкладали певний конструкт, який повинен був викликати чіткі реакції.
- Навряд чи озвучена кількість жертв в одеському будинку профспілок реальна – їх здається було «набагато більше».
- Ніхто цю справу не розслідував. Справедливе і повне розслідування «неможливе», поки в Києві не зміниться «режим».
- 2 травня людей забивали битами, стріляли, закрили в будівлі і підпалили. Так чинили тільки фашисти, Одеса – «друга Хатинь».
- Одна з цілей т.зв. «сво» - «відстояти пам’ять» загиблих в одеському Будинку профспілок у травні 2014-го.
- Україна стала шлях тероризму, «відкрито вбиваючи людей». Зрозуміло, що таку ж долю готували й мешканцям Донбасу.
- Вбивці та їхні прихильники «танцювали на згарищі», добивали тих, хто намагався врятуватись, «паплюжили трупи», відрізали різні частини тіл і т.ін.
- Якщо не дають це зробити в Одесі, потрібно збудувати меморіал у москві.
- В одеському Будинку профспілок повинен відбутися міжнародний трибунал над «українськими нацистами».
І для «повноти картини» ще кілька моментів.
«В організації теракту в «Крокусі» та бійні в Одесі чітко простежується один підхід: спершу атака проти мирних людей, потім підпал, аби жертв було якомога більше», - написав у своєму ТГ-каналі самопроголошений очільник так званої «лнр», колаборант лєонід пасєчнік. Тобто, рашисти досі не відмовились від своєї божевільної ідеї пов’язати теракт у «Крокусі» з Києвом.
Рашапропагандисти навіть десь відкопали (щоправда, невідомо, чи це реальний персонаж, чи вигадка) «активіста одеського «антимайдану» зі знаковим прізвищем… Суровікін. Цей чоловік на ім’я Максим нібито є танкістом у зоні «сво», і його єдина мрія – «повернутись до Одеси на танку і провести парад перед тим таки Будинком профспілок». А ще він пригадав якихось «православних монашок», які окрім активістів також були у будинку – з них «усіляко глумилися і знущалися українські націоналісти». І не забув наголосити на «військовому обов’язку», який треба виконати перед Батьківщиною.
Увесь цей трешовий набір кривавих вигадок, штучного моралізаторства і погроз ще у 2014-му досить ефективно спрацював (разом із «розіп’ятим хлопчиком» та іншими байками рашапропаганди) на проросійськи налаштовану частину населення східних регіонів України та на багатьох московитів. Тепер усе це працює на мобілізацію для продовження кривавого вторгнення рашистських окупаційних військ.
Зараз ця інформаційна навала мала б закріпити у масовій свідомості росіянців образ «українських нацистів, справжніх фашистів», які залюбки повторюють злочини гітлерівців, «спалюють живцем» та знищують «російськомовних» та «інакомислячих».
На додачу використовують ідеологічні паралелі – про «ці злочини не мають терміну давності», влаштуємо «міжнародний трибунал», «відповідатимуть нащадки» та «український фашизм». А всі, хто сьогодні допомагає Україні – такі ж злочинці: «І київський режим, і його західні куратори несуть пряму відповідальність за трагедію в Одесі у травні 2014 року. Зеленські, байдени, борелі та інші залишаються співучасниками», - написав… очільник комітету держдуми з міжнародних справ леонід слуцький. Як писав колись росіянський класик, «змішались в купу коні, люди…»
Рашапропаганда вже 10 років ґрунтовно працює над міфом «Одеської Хатині», щоразу примудряючись його ще більше загострити та додати кривавих барв. Ці події давно стали елементом гібридної війни проти України. Тож недаремно бункерний дід напередодні початку повномасштабного вторгнення згадав про трагедію в Одесі та спробував зіграти «захисника скривджених».
Насправді ж уся ця міфотворчість викликана однією простою причиною: у 2014-му рашисти не змогли узяти під контроль Одесу (як це було зроблено на Донеччині та Луганщині). На жаль, це протистояння принесло кілька десятків жертв, але рашапропаганда ніколи не згадує, що перші загиблі 2 травня з’явились внаслідок стрілянини проросійських «активістів» та толерування їхніх нападів з боку керівництва силовиків (начальник міліції після тих подій втік за кордон). А швидкість та злагодженість поширення московитських версій та наративів у першу добу після трагічних подій в Одесі лише підтверджує наявність відповідних сценаріїв та потужний інфосупровід з москви.
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар