Пеллегріні допоможе Фіцо узурпувати владу, але Словаччина не стане Угорщиною, – Олександр Дулеба

Під час вступу України до ЄС Словаччина буде захищатись, тому потрібні двосторонні переговори.  Президент Пеллегріні підіграє Фіцо, але перетворити Словаччину на Угорщину їм не вдасться. Навіщо Фіцо змінює Кримінальний кодекс і як почуваються російські агенти в Братиславі, – відповіді на ці питання в другій частині інтерв`ю зі словацьким політологом, доктором філософії, українцем Олександром Дулебою (перша частина тут).  

– Чи може тема експорту продукції українського сільського господарства загальмувати чи навіть на деяких час завадити вступу України в ЄС?

– Тут важливо зрозуміти, звідки постали проблеми фермерів. Українська аграрна продукція набагато дешевша ніж та, що в Європі. Тобто, українські продукти конкурентоспроможніші. Це, зокрема, зумовлено тим, що в Європі є багато санітарних і фітосанітарних інструкцій, котрих на єдиному європейському ринку слід дотримуватись, а це додаткові витрати, котрі здорожчують продукцію європейських фермерів.

Тобто, протести європейських фермерів мають під собою реальні проблеми, які потрібно розв`язувати, Звісно, росія цим користається і робить усе для того, щоб наявні суперечності ще більше загострити і радикалізувати.

Коли почалось широкомасштабне вторгнення росії, і вона заблокувала Чорне море, то ЄС  запропонувала Україні наростити залізничні перевезення. Але тут постала нова проблема: українська сільгосппродукція не потрапляє  за призначенням в Африку чи країни Близького Сходу, а продається одразу в Європі. І ясно чому так відбувається: на європейському ринку рівень цін на 50% вищий, аніж деінде. Водночас одразу знайшлися торговці і в Словаччині, і у Польщі, які разом з українцями організували цю торгівлю.

Подібна ситуація з перевізниками. Сьогодні жодна страхова компанія не застрахує словацького чи польського перевізника, який збирається везти в Україну товар чи привезти його звідти в ЄС. І цю нішу в один момент заповнили українські перевізники.

А це різні умови для учасників одного  і того ж ринку, тому тут потрібне урядове втручання. Власне, Європейська Комісія і втрутилась, запровадивши механізм компенсацій для європейських фермерів і для перевізників.

Наші фермери і перевізники також блокували кордон. Але справа вирішилась ще за уряду Людовіта Одора (прем'єр-міністр Словаччини з 15 травня до 25 жовтня 2023 року). Словаки зробили пропозицію українському уряду: ми вам організуємо залізничний транзитний коридор, але давайте передбачимо такі умови, які б виключити можливість перепродажу на словацькому ринку. Цікаво, що спершу у відповідь на таку пропозицію український уряд запропонував створити одну компанію, яка мала б право експортувати продукцію українських сільгоспвиробників. Однак сьогодні, наскільки мені відомо, є чотири українські компанії, котрі мають сертифікат на експорт. А механізм такий: запломбований поїзд їде транзитом до одного із середземноморських портів. І це працює.

– Це ви говорите про фактори, які спричинили протести європейських фермерів і перевізників, які вже відбулись, але що далі? Як і з ким Україні домовлятись? З одного боку ЄС, з другого – національні уряди?    

– На мою думку, під час останніх переговорів прем`єр-міністра Шмигаля з його словацьким колегою Фіцо, що пройшли у Словаччині, цій тематиці не приділили належної уваги. Бо якщо Україна розпочала процедуру вступу в ЄС, і Словаччина не проти цього, то слід вже сьогодні створювати двосторонні комісії, які б напрацьовували рішення і пропозиції щодо суперечливих  питань.

Не треба зволікати, наражаючись на ще більшу ескалацію. Європейська Комісія має мандат на переговори з Україною, але кожна країна ЄС може втручатись у цей процес.

Зрозуміло, що триває війна,  і головний пріоритет сьогодні – це підтримка України. Але вже тепер ясно, що ті частини угоди про вступ України до ЄС, які стосуватимуться сільського господарства, перевезень, сфери послуг викличуть дискусії серед членів ЄС, і треба вже нині  вибудовувати системний підхід для подолання цих проблем.

Це стане запорукою швидкого і результативного переговорного процесу між Україною і Європейським Союзом.

(Європейський парламент 23 червня 2022 ухвалив резолюцію із закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. 14 грудня 2023 року Європейська рада вирішила розпочати переговори щодо вступу України до Європейського Союзу. (За Вікіпедією).

– З огляду на досвід Словаччини, яка буде процедура вступу України до ЄС?

– Спершу відбудеться міжурядова конференція, у якій братимуть участь тільки країни-члени ЄС. Під час конференції всі країни нададуть свої пропозиції та умови. Опрацювавши їх, Європейська Комісія підготує єдину переговорну позицію, яка буде представлена на другій міжурядовій конференції, участь у котрій вже візьме уряд України. Очевидно, що більше питань буде погоджено у двосторонньому режимі, то загалом ефективніше пройдуть переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.

У будь-якому разі, на мою думку, угода між Україною і ЄС передбачатиме перехідні положення. Можна буде домовлятись про терміни гармонізації українського законодавства  до вимог європейського. У договорі буде приблизно 35 розділів, і десь 29 стосуватимуться регуляцій щодо єдиного ринку. Хочу наголосити, ніхто не буде змінювати законодавчі норми ЄС під потреби України. Європейська Комісія сформує переговорну команду, у роботу якої зможуть втручатись представники країн-членів ЄС.

Тому, повторюю, уряду України вже сьогодні треба започатковувати двосторонній переговорний процес з тими країнами, у відносинах з якими вже окреслились такі серйозні проблеми, як фермери чи перевізники. Самі собою ці проблеми не зникнуть, і треба запобігти тому, щоб відповідні країни не блокували процес євроінтеграції України.

Коли Словаччина входила до Європейського Союзу, то щодо сільського господарства мала кілька перехідних положень, коли діяли обмеження, запровадженні з ініціативи інших країн. І тільки через 10 років словацькі фермери почали отримувати дотації від ЄС.

– Чи українська агропродукція нині продається на ринку Словаччини?

– Так, продається. Є Угода про асоціацію, яка передбачає квоти, але ми знаємо, що з огляду на війну з червня 2022 р. діє безмитне і безквотне ввезення української сільгосппродукції до Євросоюзу. До того ж нещодавно Євросоюз продовжив  до 5 червня 2025 року термін, на який скасовано мита та квоти стосовно імпорту української сільгосппродукції. Це і в польських, і в наших фермерів викликає тривогу. Нещодавно буди переговори словацьких фермерів з урядом. Визначено проблемні позиції, щодо яких потрібно додаткове регулювання. Під час останньої зустрічі Фіцо зі Шмигалем йшлося про 14 товарних позицій. 

– Повертаючись до президентських виборів, Пеллегріні і Фіцо. Наскільки висока ймовірність того, що президент Пеллегріні перешкодить Фіцо цілком захопити владу у Словаччині?

– Така ймовірність прямує до нуля. Пеллегріні, на мою думку, однозначно залежить від Фіцо. Нагадаю, що він створював свою партію (йдеться про лівоцентристську словацьку партію «Голос – соціальна демократія», скорочено «Голос – СД», словацькою «Hlas – sociálna demokracia, Hlas-SD») після вбивства журналіста Яна Куцяка і його нареченої, яке сталось у березні 2018 році. Тоді Словаччину охопили масові протести, і Фіцо змушений був подати у відставку з посади  голови уряду, щоб запобігти його розпуску.

Натомість прем`єр-міністром став Пітер Пеллегріні. А вже в 2020-му Пеллегріні вийшов з «Курс - СД» («SMER-SD», партія Фіцо), оголосивши  створення нової партії «Голос».

У той час Пеллегріні казав, що Фіцо токсичний, і що він, Пеллегріні, не може собі уявити, що вони будуть разом в одному уряді. Але от відбулись парламентські вибори 30 вересня 2023 року. За їхніми результатами, у Пеллегріні виявилась «золота акція». Якщо б він пішов на співпрацю з опозиційною партією «Прогресивна Словаччина» (проєвропейська ліберальна партія  «Progresívne Slovensko», яка набрала майже 18% голосів виборців), то у Словаччині сьогодні був би зовсім інший уряд.

Однак Пеллегріні вступив в урядову коаліцію з Фіцо. І на мою думку, це однозначно вказує на те, що Пеллегріні залежний від Фіцо. А також це означає кінець для його партії, яку Фіцо проковтне без особливих зусиль, адже здебільшого йдеться про його колишніх однопартійців. Більше того, теперішнє президентство Пеллегріні – це кінець його політичної кар`єри.         

Тут є ще одна проблема. Під час останніх парламентських виборів Фіцо у гонитві за голосами змістився на правий політичний сектор, «з'ївши» всі малі праворадикальні партії. Для виборця, орієнтованого на соціал-демократичні цінності, Фіцо досі залишається токсичним, цей виборець на тих виборах проголосував саме за Пеллегріні, партія якого здобувала аж 15% голосів. З погляду політології це цікавий феномен, коли політик соціал-демократичного табору трансформувався у правого радикала.

– В одному з інтерв`ю ви сказали, що ідеологія Фіцо – це влада і гроші?

– Саме так, з погляду класичного розуміння поняття ідеології, то її у Фіцо немає. Точніше, він її змінює, щоб зберегти і владу, і гроші.  

Сьогодні розслідується понад 100 справ щодо корупції часів урядування Роберта Фіцо у 2012-2018 роках. Ці розслідування проводила Спеціальна прокуратура. Перше, що зробила команда Фіцо, коли вдруге прийшла в урядові кабінети, це ліквідувала цю прокуратуру.

– А як Пеллегріні зможе допомогти Фіцо ще більше концентрувати владу в одних руках?  

– Президент у Словаччині має специфічну позицію, він більше репрезентативна фігура, хоча відіграє важливу роль у момент, коли формується уряд – як модератор цього процесу.

На час війни він виконує функції головнокомандувача збройних сил. У мирний час через президента йде призначення усіх суддів, голови Секретної служби.

Зокрема, президент Словаччини Зузана Чапутова, яка добуває свій термін, відхилила кандидатуру, яку подав уряд Фіцо на голову Секретної служби.

Також президент погоджує кандидатуру генерального прокурора, якого обирають у парламенті. Відтак, президент має вплив на генпрокурора, голову Секретної служби, командувача збройними силами. Звісно, Фіцо хоче бачити на цих посадах «своїх» людей, і мій прогноз такий – Пеллегріні допоможе йому здобути бажане.

Наведу один красномовний факт на підтвердження цього. Партія Пеллегріні, представники котрої, нагадаю, спершу говорили, що Фіцо токсичний, тепер мають в його уряді 6 міністрів. При чім усі вони «яструби», на чолі яких їхній же міністр внутрішніх справ, який, по суті, очолює спробу «поховати» згадані корупційні справи.

– Як відомо, Спеціальна прокуратура у Словаччині була створена для протидії корупції і тяжким злочинам. Її ліквідація викликала  негативну реакцію Європейської Комісії.

–Так, але "замороження" фондів не було запроваджено, бо Конституційний суд Словаччини визнав, що новий проєкт кримінального кодексу суперечить Конституції. В ЄС побачили, що судові інституції працюють і відмовились від практики заблокувати для Словаччини свої фонди.   

Треба розуміти, що ліквідація спецпрокуратури  – це частина ширшого плану Фіцо щодо зміни кримінального кодексу: він хоче скоротити терміни покарання за корупцію. Над реформою кримінального кодексу працює Міністерство юстиції, але нині команда Фіцо взяла паузу, бо в них немає наразі змоги підім'яти під себе Конституційний суд. Зрозуміло, що насамперед це робиться, щоб врятувати друзів, які, вибачте на слові, вже сидять.

Думаю, наступним  кроком з їхнього боку буде спроба підпорядкувати собі національне телебачення і радіомовлення, які мають стати публічними  організаціями.

Сьогодні директор національного телебачення має мандат від парламенту і контракт на певний термін. Він є доволі незалежною фігурою. Однак у парламент вже поданий законопроєкт, який змінює цю процедуру: директора призначатиме уряд, а відтак з явиться можливість поставити на важливу і «грошову» посаду «свою» людину. Це робиться попри те, що в ЄС вже ухвали закон про медіа, який має статус найвищого, четвертого рівня регуляції – обов`язковий для всіх країн ЄС. У цьому законі прописаний, зокрема, принцип незалежності ЗМІ.  Отже, можливий черговий скандал між Словаччиною і ЄС, а це - чергова загроза замороження європейських фондів. До того ж, на прикладі Угорщини ЄС вже відпрацював процедуру і реагує дуже швидко.    

А Фіцо дуже потрібні гроші. Коли він йшов на голову уряду, то сказав, що зробить все для того, щоб перемогти на парламентських виборах 2027 року. Мінус 20 млрд євро (сума можливих втрат за період 2021-2027 роки) явно не буде сприяти досягненню цієї мети. Власне, Фіцо і його соратники дуже багато обіцяли своїм виборцям: і нижчі ціни на продукти, і дешеві енергоресурси і так далі.

А далі, очевидно, буде законопроєкт про громадські організації. За задумом, це мала би бути угорська версія, а не іноагенти, як на росії. Якщо словацьке ГО отримує від зовнішніх донорів більше як 5 тис. євро на рік, то воно має бути внесено у спеціальний реєстр як органзація, що має допомогу із закордону.

Проте і тут є сумніви, що Фіцо вдасться провести цей закон, бо Європейський суд, реагуючи на подібну ініціативу в Угорщині, вже сказав, що в ЄС не може бути жодних обмежень щодо руху капіталу. 

– Фіцо ступає політично стежкою, яку протоптав премєр-міністр Угорщини Віктор Орбан? 

– Пробує, але я не думаю, що йому це вдасться. В Орбана у парламенті конституційна більшість, у Фіцо – на два-три голоси більше від потрібного. У парламенті Словаччини 150 депутатів, відповідно, потрібно мати 76 мандатів, щоб сформувати уряд. У Фіцо 79 депутатів, один з них постійно хворий, а тепер ще й Пеллегріні втратить мандат. А поки дооберуть нового депутата, у Фіцо буде тільки 77 голосів.

Знову ж таки, повторюю, у Словаччині є незалежний Конституційний суд, критичні та незалежні медіа.

Зверну також увагу на те, що під час президентських виборів Іван Корчок здобув 1,2 млн голосів, Пеллегріні – 1,4 млн, це невелика різниця. За результатами президентських виборів Словаччина виявилась поділеною буквально 50 на 50.

І це проявляється у щоденній політиці. Найостанніший приклад: менш ніж за дві доби у Словаччині зібрали понад 1 млн євро на снаряди для України (за останніми даними ця сума вже становить 4 млн). Кампанія була ініційована, бо словацький уряд відмовився підтримати ініціативу Чехії зі збору коштів на боєприпаси для України.  

І це не перший раз, коли словаки демоструюють, що в критичні історичні моменти можуть мобілізуватись. Так, у нас був Мечіар, якого називали «Лукашенко на Дунаї», але сталася наша «маленька» революція, і ми його поміняли у 1998 році.

Для словацького суспільства притаманна оця нестабільність, коли ми кидаємось з однієї крайності в іншу. Тому сьогодні Словаччина може стати Польщею, а може – Угорщиною. 

Плюс незбагненні феномени. Ви не знайдете у жодній країні східного блоку прикладу, коли людина, що була дисидентом під час комунізму, тепер стала палким проросійським агітатором. А в нас є такий політик – Чарногурський.

– Тобто, ви кажете, що Словаччина - це далеко не Угорщина.

– Саме так. По-перше, уряд Фіцо підтримує Україну з ключових питань, про що ми говорили раніше. По-друге, у Фіцо дуже нестабільна більшість у парламенті, яка може зруйнуватись будь-якої миті. Скажімо, як третій учасник у коаліцію входить Словацька національна партія, вони мають 10 депутатів,  з них тільки один є членом партії, а інші були просто включені в партійний список.   

Правда, я не виключаю, що на фоні вигідних для нього президентських виборів Фіцо сьогодні спробує домовитись про підтримку з кимось із опозиції, скажімо із християнськими демократами. Чи вдасться? Не знаю. Адже це також буде тестом для словацької опозиції, наскільки міцна її єдність, і наскільки Іван Корчок зможе використати здобутий політичний капітал. Скажімо, чи піде він у партійну політику.       

(Ян Чарногурський – словацький юрист, політик, дисидент, діяч демократичної опозиції до 1989 року, прем'єр-міністр Словацької Республіки в складі Чехословаччини (1991–1992). З 1998 по 2002 він обіймав посаду міністра юстиції в першому кабінеті Мікулаша Дзурінди. За Вікіпедією).

(Владімір Мечіар (словац. Vladimír Mečiar; нар. 26 червня 1942, Зволен, Словацька республіка) — словацький політик, який тричі обіймав посаду прем'єр-міністра Словаччини: з 1990 по 1991, з 1992 по 1994 та з 1994 по 1998 роки. Він був лідером Народної партії — Руху за демократичну Словаччину (ĽS-HZDS). Мечіар очолював Словаччину під час розпаду Чехословаччини в 1992—1993 роках і був одним із провідних кандидатів у президенти Словаччини в 1999 та 2004 роках. Він зазнавав критики з боку своїх опонентів, а також західних політичних організацій за автократичний стиль управління та за його зв'язки з організованою злочинністю, а роки його правління стали сумно відомими як мечіаризм (Мечіаризм — відгалуження від комунізму через його автократію. За Вікіпедією).

– А чи є у словацькому суспільстві розуміння того, задля чого і кого Фіцо змінює кримінальний кодекс?

– Я думаю, що так. Результати одного із соціологічний досліджень засвідчили, що 70% виборців партії Фіцо «Курс - СД» не підтримують ідею зменшення каральних термінів за злочини корупції. Ця справа набула розголосу, розрахунок на те, що кримінальний кодекс вдасться змінити швидко і тихо не справдився. Опозиція блокувала роботу парламенту, її представники внесли кілька тисяч поправок, розгляд законопроєкту затягнувся на три місяці, а коли його таки ухвалили, то, як я вже казав, Конституційний суд визнав його неконституційним ще до того, як він набув чинності.       

– Чи можна говорити про засилля російської агентури у Словаччині? 

– Російську агентуру трохи «прочистили» ще за уряду Геґера.

(Едуард Геґер – прем'єр-міністр Словаччнии з 1 квітня 2021 року по 15 травня 2023 року). Була ціла низка викриттів щодо так званих російських дипломатів. Але сьогодні у мене немає сумніву, що в них у Словаччині дуже гарні умови, щоб ревіталізуватись.                     

– Як би ви оцінили у процентному вимірі соціальну базу проросійської політики?

– Я стежу за такими дослідженнями з початку війни. І у мене вимальовується така картина. Антисистемна складова (люди, що за путіна, проти НАТО і проти демократії) – 20-25%. До фінансової кризи 2008-2010 років було 10%, у Німеччині «антисистемників» приблизно стільки ж, вони у такій культурній формі висловлюють протест проти тієї системи, у котрій живуть, думаючи, що за автократії їм жилося б краще.  

46-47% – це та частина словацького суспільства, яка розуміє, хто в російсько-українській війні є агресором, а хто є жертвою.

І ще 30% – ті, у кого нема чіткої позиції і раціонального розуміння політики. І це проблема Словаччини. Вони можуть змінити свої оцінки з дня на день, ухвалюють рішення на основі емоцій. Головне - змотувати відео, яке викличе сильну емоцію і мобілізує їх проголосувати за того політика, який в останній момент покаже це відео.

Але хочу завершити тим, що я оптиміст: мине років 2-3, і частина з тих, хто сьогодні невдоволений цілим світом, буде невдоволеною тим, кого будуть бачити найчастіше – Фіцо.

– Дякуємо за інтерв`ю.

Розмовляв Віктор Шаповал. (Продовження, початок тут)    

Головне фото - словацький політолог, українець Олександр Дулеба (з відкритих джерел)