Волинський вектор кремлівської гібридної війни

РОЗСЛІДУВАННЯ 18.05.2018 Коментарі 0

Подібно як на фронті «війни компроматів між українськими політичними силами» та їхньою погонею за електоральними бонусами, невпинним поступом відбувається реституція втрачених російськими силами сфер впливу на території України, про що вже чимало написано та опубліковано. Зокрема, в матеріалі "Гібридні привиди руського миру повертаються?" було наведено кілька останніх прикладів із Львівської області, які відбувалися на травневі свята цього року.

Водночас опубліковані колегами з волинського видання ВолиньPost матеріали про групу волинських русофілів, які вирішили на п’ятому році війни України з Росією солідаризуватись із кремлівськими окупантами та відвідати «Международный форум Победителей «Великая Победа, добытая единством: подвига партизан и подпольщиков в Великой Отечественной войне», наочно підвередили, що метастази російської гібридної агресії дедалі міцніше закріплюються і поширюються на територіях, які російська пропаганда таврує «одвічно бандерівськими».

Плакат «Международного форума Победителей», фото bgkm.ru

Йдеться про участь так званої делегації з України в російське місто Брянськ, аби відвідати «выставку архивов «Пусть почувствует враг, как горит под ним наша земля»; научно-исследовательские, поисковые, молодежные сессии по теме сохранения истории и противостояния попыткам ее фальсификации».

Журналісти Інформаційного агентства ВолиньPost детально описали присутніх на цьому кремлівському збіговиську фанатів Кремля, яким, вочевидь. дуже кортить якомога швидше пообвішуватись георгіївськими стрічками та чекати на прихід довгоочікуваного руського миру.

Саме про таких адептів Кремля йшлось в одному з попередніх матеріалів ІА «Західний інформаційний фронт»

«І тисячі, а, може, й десятки/сотні тисяч осіб, які проживають в Україні, часто навчаючись за державні кошти, отримуючи соціальні виплати з українського бюджету, користуючись безкоштовними послугами, що також оплачує їм український платник податків, вечорами перебирають подумки варіанти, як би цій ненависній Україні дошкулити. Та ще й так, аби знали ці кляті «бандерівці», «нацисти» і «карателі», що вони лише «бесноватые патриоты от фашиствующего укронационализма».»

Аналізуючи діяльність русофілів галицько-волинського розливу, зазначимо, що більшість із них не вперше потрапляють у поле зору журналістів за їхню «неудержимую работу в интересах России».

Керівником цієї делегації виявилась славнозвісна Ольга Саган – голова громадської організації «Центр міжкультурних комунікацій» (у минулому «Російський культурний центр ім. В.Черномирдіна»). Ця шанувальниця «русского міра» вже неодноразово була помічена в заходах, які, по суті, можна вважати проросійськими провокаціями на території України. Її діяльність на благо Росії, очевидно, не є новиною для правоохоронців та журналістів.

Ольга Саган як активний проросійський активіст на Волині відома ще з 2005 р., коли після очолення зазначеного «Російського культурного центру імені Віктора Черномирдіна» розпочала невтомно доносити «правду» про те, як на Волині злісні українці над російськомовними знущаються

У 2010 р. пані Саган із захопленням фотографувалася зі зрадником-регіоналом Вадимом Колесніченком на виставці у Польщі, яку цей кремлівський агент у 2012 р. возив Європою під назвою «Волинська різня: польські та єврейські жертви УПА».

Після анексії Криму та фактичного нападу Росії на Україну пані, чи, напевне, правильніше – «госпожа» Саган, вочевидь, за вказівкою російських кураторів переходить до активніших дій.

Зокрема, в 2014 р. напередодні травневих свят полум’яним виступом закликала на Круглому столі у Волинській обласній раді лучан виходити на 9-те травня із георгіївськими стрічками

Однак О. Саган виявилось Волині замало, і вона на замовлення російських кураторів, щоправда безрезультатно, спробувала організувати 6 вересня 2017 р. фейкові «Збори матерів учасників АТО» у Львові .

Зазнавши фіаско у Львові, О. Саган повернулась до Луцька, де в листопаді
2017 р. організувала провокативний кіноперегляд радянського фільму «Право на крила» саме в річницю Голодомору, який на біду кремлівським пропагандистам було заблоковано представниками патріотичних сил з Волині.  

До зазначеного показу безпосередньо причетній і супутник О. Саган у цьогорічному вояжі до Росії, відомий на Волині проросійський авіалюбитель Ілля Сметанін – співзасновник організації Волинських авіалюбителів та артист Волинської філармонії.

До складу «делегації з України» на цьому «форумі переможців» увійшов голова правління ОСББ у м. Луцьк на вул. Карпенка-Карого, 9, і станом на сьогодні вже колишній член виконавчого комітету Луцька Валерій Корпач.

Активним учасником і своєрідним «рупором» від української делегації на кремлівському форумі був український журналіст Володимир Скачко, відомий публікаціями антиукраїнського характеру. Зокрема, чимало його публікацій опубліковано на російських пропагандистських інтернет-сторінках «Русское Агентство Новостей» і «Антифашист».

До когорти фанатів «вєлікої побєди» доволі несподівано долучився й очільник громадської ради при голові Волинської ОДА, колишній прес-секретар ГФ «Варта порядку» Олександр Волянюк. Щодо цієї особи зазначимо, що голова Волинської обласної держадміністрації Олександр Савченко після візиту атовців та громадських активістів звернувся до волинських правоохоронців з офіційними листами, аби вони «розібралися» з цим візитом до Росії голови громадської ради при ВОДА.

Наголосимо, що О. Волянюк 15 травня 2018 р. поблизу одного з пивбарів Луцька повідомив журналістам інформаційного агентства ВолиньPost, що готує офіційне звернення до волинян, яке невдовзі опублікує в мережі Інтернет. Після цього додав, що він «людина свідома» і тому робить «свідомі кроки». На запитання про те, чи вважає він поїздку на кремлівське збіговисько свідомим кроком, він відповів: «Да, свідомим кроком, а я прокоментую все в офіційному зверненні. Навіть розповім ще дещо цікаве для людей»

 

Доволі неоднозначно виглядає присутність у цій проросійській компанії обраного у 2015 р. (вже після нападу Росії на Україну) голови обласної організації ветеранів України, військового пенсіонера, що проживає в Луцьку – генерал-майора СБУ у відставці Олександра Булавіна.

Пан Булавін не подібний на пересічного русофіла, адже не кожен може похвалитись, що

«Протягом 1977–1998 років пройшов шлях від оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого УКДБ УРСР у Волинській області до помічника начальника інспекції, заступника начальника інспекторського управління СБУ. У 1998–2000 рр. – начальник УСБУ в Полтавській області. 2000–2002, 2006–2007 рр. – радник керівника української зовнішньої розвідки. Викладав в Академії Служби безпеки України

Зауважимо, що з 6 березня 2014 р. О. Булавін також став дотичним і до журналістського цеху, вступивши до Національної спілки журналістів України (членський квиток №18295)

Дуже хочеться вірити, що генерал Булавін не зрадив присязі на вірність народу України та діє в інтересах України.

Аналізуючи тематику самого «форуму переможців», наголосимо насамперед на тому, що із джерел, наявних у відкритому доступі, достеменно відомо, що модераторами засідання форуму були спеціальний представник Президента Росії з міжнародного і культурного співробітництва Михайло Швидкой і депутат Держдуми Федеральних Зборів Російської Федерації Валентина Миронова.

Під час заходу зачитали і вітальний адрес учасникам форуму від Президента Росії Володимира Путіна.

Організатори зустрічали «свыше 250 гостей из десяти стран Содружества, Украины, Грузии, Литвы, Латвии и Эстонии» на вокзалі Брянська за російськими звичкою з «баяном, плясками и хороводами», принагідно обвішуючи всіх георгіївськими стрічками.

Після урочистих зустрічей організатори вишикували делегатів на Площі Партизанів, аби наочно показати «дружбу народів». Зазначимо, що «українська делегація»

раділа «русскому міру» в одному «строю» з «делегаціями» із самопроголошених квазіутворень Кремля, таких як Південна Осетія

та Абхазія.

Крім того, серед учасників форуму було помічено немало російських військових, обвішаних орденськими планками, та представників козацьких організацій.

Після серії тривалих лекцій, виголошених російськими ораторами «о патриотизме, о подвигах партизан и подпольщиков в годы Великой Отечественной войны»

учасників форуму відвезли до меморіальних комплексів  «Партизанська поляна» і «Хацунь» заради «переосмислення та збереження історії».

Виникає питання: якої історії?!

Для того, аби не залишалось сумнівів, яка історія потрібна, зокрема Ользі Саган та її російським кураторам, пропонуємо уважно прослухати повне інтерв’ю цієї проросійської активістки з Волині на «Радіо Брянск» під час перебування в Росії. Адже, крім загальноросійського тренду про те, що в Україні «хаос и беззаконіє», а ненависні О.Саган українці «прибрали в школах з історії справжніх героїв» та замінили їх «мнімимі бандерамі», волинська фанатка «русского міра» розповіла багато чого «цікавого» російським ЗМІ. Водночас, по суті, в унісон російській пропаганді «видала на гора» всі актуальні антиукраїнські тренди, що витають у російському інформаційному полі.  

Сподіваємось, що такі «откровення» від О. Саган будуть цікаві насамперед українським правоохоронним та спеціальним органам, тим паче, що російські ЗМІ вже наввипередки повідомляють, що «СБУ открыла дело против волынских антифашистов».

За дивним збігом обставин, одразу ж після приїзду волинян з кремлівського форуму, напередодні Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, у Ковелі осквернили пам'ятник «Невідомому солдату».

Очевидно, що не в компетенції журналістів проводити паралелі між низкою цих подій, але з’ясувати деталі поїздки до країни-агресора та дати оцінку діям її учасників – першочергове завдання саме спеціальних органів України.

Адже, напевно, не лише волинським та львівським ЗМІ буде вкрай цікаво почути, чи бодай прочитати, деталі дивного вояжу групи русофілів із Волині у компанії відставного генерала СБУ на «свято победобесія» у Російській Федерації. Натомість, кожному свідомому мешканцю України варто в черговий раз проаналізувати загрозу таких «засланих козачків» не лише для Західної України, а й для цілісності та суверенітету нашої держави, яка обороняється від атак Кремля не лише на військовому, а й передусім на інформаційно-пропагандистському фронті.

На правах постскриптуму:

По суті, перед виходом цього матеріалу в мережі з’явилось відеозвернення Олександра Волянюка та Олександра Булавіна, оприлюднене порталом Волинь-Топ.

Оцінку та перевірку оприлюднених пояснень учасників цього брянського вояжу та обвинувачення на адресу головного редактора «Волинської газети» Володимира Данилюка в тому, що він просив зарплату в «русского міра», залишимо на розсуд читачів та правоохоронних органів.

ІА «ВолиньPost»,
ІА «Західний інформаційний фронт»

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com