Емоційні жести шкодять польсько-українським відносинам, - професор Цолль 

Ідея позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла може мати серйозні та довготривалі наслідки для польсько-українських відносин, - вважає професор  Ягеллонського університету та Університету в Оснабрюку, друг України, який активно залучений до волонтерського руху Фридерик Цолль. В інтерв’ю Радіо Краків він зазначив, що емоційні жести у суперечці щодо вшанування пам’яті УПА підривають довіру та співпрацю між двома країнами та можуть бути лише на користь Росії.

— Вас не розчарувало те, що прем’єр-міністр не виключає варіанту позбавлення Володимира Зеленського його нагороди?

— Це дуже складне питання. Дональд Туск, ймовірно, не хоче давати президенту Навроцькому можливості використовувати цю тему у внутрішній політиці. Це можна трактувати як тактичний хід. Однак сама ідея позбавлення нагороди матиме дуже негативні та довгострокові наслідки. Це суттєво обмежить можливості польської дипломатії щодо України. Я вважаю, що це було б серйозною помилкою.

— Ця тема викликає емоції і в людей, які досі симпатизували Україні.

— Справді, Польщею прокотилася хвиля обурення, зокрема серед груп, які підтримують Україну. Прем’єр-міністр, ймовірно, враховує це й хоче закрити це питання. Однак на ситуацію можна дивитися по-різному. Посилення антиукраїнських настроїв, безсумнівно, шкодить Україні, але позбавлення нагороди, повторюю, також матиме серйозні наслідки.

Нещодавно українці зробили важливі жести назустріч Польщі — як щодо ексгумацій, так і через візит генерала Кирила Буданова. Він є дуже символічною постаттю для України та, ймовірно, однією з тих людей, які допомагатимуть формувати майбутню політику країни. Якщо після його участі Польща дасть відчути, що цей жест проігнорували, це може мати довгострокові наслідки для відносин між двома країнами.

— Хіба рішення Володимира Зеленського не доводить, що Польща більше не є ключовим партнером для України?

— Ми надаємо цьому питанню надто великого значення. Йдеться про конкретний підрозділ спецпризначення, який отримав таку назву за власною ініціативою. В Україні до УПА ставляться зовсім інакше, ніж у Польщі. УПА асоціюється насамперед із боротьбою проти Москви та за незалежність України.

Ми вже стикалися з подібними ситуаціями раніше, зокрема коли президент Віктор Ющенко присвоїв Степанові Бандері звання Героя України. Це також викликало дискусії в Польщі, але президент Лех Качинський утримався від жестів, які могли б зашкодити польсько-українським відносинам. Аргументи на користь підтримки тісної співпраці є такими ж актуальними й сьогодні.

— Однак ви самі наголошували, що багато українців мало знають про події на Волині.

— Це правда, і ця тема потребує подальшого осмислення. Така дискусія вже триває в Україні. З’являються публікації, подкасти та історичні матеріали, присвячені Волині. Однак важливо пам’ятати про умови, в яких сьогодні живе українське суспільство.

Люди живуть під обстрілами, гинуть мирні мешканці, руйнуються будинки. За таких обставин важко очікувати, що історичні дебати будуть пріоритетними. Це не означає, що цієї теми не існує, але важливо розуміти контекст війни.

Я також вважаю, що українська влада не очікувала, що ця справа викличе таку бурхливу реакцію в Польщі. Тим часом для багатьох українців символіка, пов’язана з УПА, є передусім частиною наративу про боротьбу країни за незалежність.

— Тож якою була б доречна відповідь Польщі?

— Я вважаю, що позиція польського посольства була достатньою. Вона чітко вказувала на те, що це рішення шкодить польсько-українським відносинам і викликає біль та спротив у Польщі. Це була належна реакція. На жаль, згодом цю справу почали використовувати у внутрішній політиці.

Були навіть пропозиції закрити логістичний хаб у Ясьонці. Це був би вкрай безвідповідальний крок. Хаб у Ясьонці слугує для підтримки України та зміцнення безпеки всієї Європи. Обмеження його роботи було б дією, вигідною лише Росії.

Мені тут згадується позиція Єжи Ґедройця. Ще в 1960-х роках він наголошував, що емоційні суперечки щодо історії слід залишити історикам, а Польща та Україна повинні прагнути порозуміння за будь-яку ціну. Жести, які підривають співпрацю між нашими народами, вигідні лише третій стороні.

Фото - професор Фридерик Цолль/ Радіо Краків