Влада має посприяти поверненню білорусів в Україну, - керівник БКЦ Олексій Францкевич

Зараз в українців і білорусів є головна мета та завдання - робити все, щоби перемогти спільного ворога та в подальшому розпочати процес деокупації Білорусі. Таку думку в інтерв’ю журналістці телеканалу СТБ висловив керівник Білоруського кризового центру Олексій Францкевич.

Він розповів, що Білоруський кризовий центр розпочав діяльність у Львові після подій 2020 року в Білорусі – після так званих президентських виборів.

«Після тих подій багато білорусів вимушено виїхали через політичні переслідування. Частина людей залишилася у Львові. Виникла потреба у їх легалізації, працевлаштуванні. Хто потребував, тому надавали психологічну допомогу. Тож виникла необхідність відкриття Білоруського кризового центру. І ось уже 2 роки ми займаємося білорусами в Україні», - каже Олексій Францкевич.

За його словами, після 24 лютого, коли розпочалося повномасштабне вторгнення агресора, білоруси почали робити те саме, що й більшість українців – приймати переселенців, збирати допомогу військовим.

«Деякі наші волонтери пішли добровольцями у батальйон імені Кастуся Калиновського, записалися в територіальну оборону. В перші дні ми вивозили переселенців у Польщу, розміщували в себе. Ми взнали з перших днів бойових дій, скільки білорусів живуть у Львові та можуть прийняти у себе втікачів від війни. Ми поширювали цю інформацію у центрах, що опікувалися біженцями. Від 50 до 200 жінок і дітей переміщених осіб приймали білоруси. Вони день-два відпочивали тут, а потім рушали далі – на кордон із країнами Євросоюзу. Потім білоруси займалися гуманітаркою, вони були готовими до таких подій, бо з Білорусі виїхали сотні тисяч біженців. Тому була логістика, склади з гуманітарною допомогою, все це пішло сюди, в Україну», - розповів керівник БКЦ.

Олексій Францкевич хоче своєю діяльністю і працею земляків робити все, щоби  перемогти диктаторський режим. Для цього у Львові відкрили Білоруський інформаційний центр, який розповідає про те, хто такі білоруси та що вони роблять для нашої спільної з українцями перемоги.

«Білорусь є окупованою територією російською федерацією. Ми в Україні робили певні акції і до 24 лютого на підтримку білоруського суспільства, допомогу білоруським політв’язням. Зараз ми робимо все, щоби перемогти спільного ворога та в подальшому розпочати процес деокупації Білорусі. У нас зараз ті самі мета та завдання», - каже білоруський львів’янин.

За його словами, на жаль, Білорусь зараз окупована росією. З її території летять ракети та заходять російські війська в Україну. Томі вільні білоруси, які зараз в Україні і країнах ЄС працюють на те, щоби показати, що білоруси – це не лукашисти. Це потрібно усвідомлювати так само, як і те, що є чеченці, а є головорізи кадирівці.

«Білоруси - це ті, хто зараз воює на передовій проти країни-агресорки. Білоруси – це ті, хто волонтерить, білоруси – це ті, хто зараз працює у Європі, шукає гуманітарну допомогу та надсилає в Україну. Білоруси – це ті, хто кожен день розповідає про переміщення ворожих військ на території Білорусі, це ті, хто нищить білоруську залізничну інфраструктуру, щоби завадити перевезенню ворожої техніки. Тобто, білоруси – це ті, хто займається спротивом проти російських агресорів», - каже пан Францкевич.

Попри відсутність сталого фінансування з фондів і ґрантових проектів, Білоруський кризовий центр працює за гроші білорусів.

«Шкода, що Національний банк заблокував усім білорусам рахунки без відокремлення справжніх білорусів від лукашистів. Через це багато волонтерів вимушено подалися у країни Євросоюзу, бо в Україні вони залишилися без засобів для існування. Завдяки білорусам-айтішникам, які мають змогу заробляти та жертвувати нам кошти. За які ми купуємо пальне, знаходимо гуманітарку, щодня розвозимо. Стараємося робити все, що в наших можливостях», - каже керівник БКЦ.

Продукти харчування відправляють на звільненні території, дитячим будинкам, військовим Збройних сил України. За можливості допомогу відправляють білоруським добровольцям.

«Ми не лише збираємо гуманітарну допомогу, а й улаштовуємо акції на підтримку України у всій Європі. У День захисту дітей робили заходи у Берліні, Будапешті, Празі, Варшаві, Кракові. Запалили свічки на знак пам’яті убитих дітей і попросили важке наступальне озброєння, від’єднати країну-агресорку від світової платіжної системи SWIFT і запровадити повне економічне ембарго щодо Росії. Під час цієї акції я звернувся до чехів, вони зібрали кошти, за які ми купили дитячі подарунки та передали їх у Львові в дитбудинок», - повідомив співрозмовник СТБ.

Що стосується відносин із місцевою владою, то вони, за словами пана Францкевича до повномасштабного вторгнення були  дуже добрими.

«Нам ішли назустріч, - каже Олексій Францкевич.- Усе, що відбувалося, було завдяки партнерам: ьвівський Пласт, Будинок воїна, студентське братство, міська рада, обласна адміністрації. Ці люди нам допомагали та йшли назустріч. Зараз, на жаль, війна, інші клопоти, нестача часу. Та будемо зустрічатися, розмовляти, вести співпрацю, бо є великий шмат запитань: заблоковані рахунки та легалізація білорусів. Зараз міграційна служба не приймає документи на продовження дозволів про тимчасове перебування білорусів в Україні. Дуже гостро стоїть питання, у якому статусі зараз білоруси в Україні. Плюс питання з добровольцями та їхнім громадянством. Уявіть ситуацію: боєць полка Калиновського опиняється в полоні. Його екстрадують як громадянина Білорусі на батьківщину, де за тамтешнім законом його чекає смертна кара.

Головна мета – перемогти ворога. На жаль, велика кількість білорусів покинула Львів через відсутність коштів для існування, але тепер спостерігається тенденція, що частина білорусів, як і українців, хочуть повернутися. І зараз було би дуже добре налагодити контакт із українською владою, яка би дозволила повернутися білорусам назад в Україну та робити тут все для спільної перемоги».