«Дзеркалка» як найтупіший варіант рашистської контрпропаганди

Із креативом у російських ІПСО останнім часом спостерігається помітний провал: здебільшого вони не заморочуються і просто дзеркалять те, що роблять українці.

Один із останніх найяскравіших прикладів – це коли днями речниця рашистського МЗС машка захарова, щось там белькочучи про українську петицію щодо перейменування росії на московію, назвала Володимира Зеленського… «бункерним».

Це справді смішно, адже усі знають: ще з часів ковіду ліліпутін максимально обмежив контакти із зовнішнім світом і ховався у бункері. Перед повномасштабним вторгненням він практично не виходив звідти. За деякою інформацією, за цей рік він уже двічі змінював своє ближнє коло охорони і працівників. Абсолютна більшість нарад відбувається через систему відеозв’язку.

Нещодавно відремонтовано закриту залізничну станцію практично в самісінькому центрі москви, а сам кремлівський карлик тепер пересувається своїми болотами переважно на бронепотязі, замаскованому під звичайний пасажирський. Колії для нього прокладені практично під самий бункер, розташований за Уралом. Питається, і хто ж тут «бункерний»?

Двійник чи охоронець?

Що ж поробиш, якщо ліліпутіну дуже не подобається це прізвисько? Як і регулярні публікації про те, що замість бункерного діда на усілякі публічні заходи випускають його двійника (яких може бути й не один) – з фото крупним планом, вказання на розбіжності у зовнішньому вигляді різних «версій ліліпутіна» тощо.

От рашисти і запустили у своїх ЗМІ тему про… двійника президента Зеленського. Мовляв, він їздить разом із ним у відрядження, а іноді й заміняє його під час публічних заходів. Мовляв, саме таким чином глава держави «побував» у Бахмуті та Херсоні (коли існувала загроза обстрілів, але їх не сталося).

Втім, і тут їхня «дзеркалка» влучила в штангу: як повідомив Центр протидії дезінформації при РНБОУ, поруч із Зеленським на відео його охоронець Максим Донець. На зображеннях, знятих зблизька, помітно, що вони із президентом мають різний зріст і колір волосся, єдина схожість – це борода. Та й пан Донець надто публічний для «двійника»: сторінка у Тік-току про нього має понад 280 тис. підписників, ролики з ним набирають мільйони переглядів.

Звинувачують, у чому самі винні

Рашисти бавляться у свою «дзеркалку» насправді досить тривалий час. Іноді навіть на випередження – звинувачують українців у тому, чим самі грішать або тільки збираються утнути.

Так, торік московити через свої та наближені закордонні ЗМІ широко розганяли тему нібито застосування Україною касетних боєприпасів. Як писав ЗІФ, американське видання Foreign Policy із посиланням на анонімні джерела у США та Європі, поширило фейк, що одразу ж радо підхопили рашаЗМІ. У статті FP йшлося про нібито постачання Туреччиною касетних боєприпасів часів холодної війни в Україну. При цьому російська армія, за інформацією міжнародних моніторингових місій, у 2022 році сотні разів використовувала касетні снаряди у 10-ти регіонах України.

Щось подібне відбувається і з хімічною зброєю: рашисти весь час звинувачують українців у створенні біолабораторій і застосуванні хімічної зброї, тоді як їхні фахівці доповідали ліліпутіну про перебіг робіт над створенням спеціальних видів хімзброї.

Після того, як рашистів викрили у накопиченні важкого озброєння у приміщеннях поблизу реакторів на захопленій Запорізькій АЕС, вони через деякий час звинуватили українців буцім у створенні військових складів (зокрема, із ракетами для HIMARS) біля Хмельницької та Рівненської АЕС.

Приблизно з початку літа минулого року, коли наступ рашистів не лише зупинився, а й розпочався «у від’ємному напрямку» московити намагаються перевести свою т.зв. «сво» у народну війну – знову ж за прикладом України.

Різниця лише у тому, що для нас це війна за визволення, за незалежність, тому вона і справді народна. Тоді як загарбникам перетворити своє розбійне вторгнення на вітчизняну війну жодним чарівним способом не вдасться.

Про це може свідчити навіть підтримка окупаційної армії з росіянської глибинки. Влітку, коли московити оголошували збірки на певні речі для фронту, вони висіли тижнями, і на їх рахунки за цей час капало по кілька рублів. Тоді як лише фонд Сергія Притули в Україні кілька разів робив «великі збори», під час яких за пару днів назбирували сотні мільйонів гривень.

Зате тепер на болотах з усіх прасок розповідають про бабусь, які десятками в’яжуть теплі шкарпетки «на фронт». Тоді як наші жінки це роблять тихо, наполегливо та багато.

Ну і ліліпутін, знову ж таки, спробував «покосплеїти» Володимира Зеленського, заявивши у своєму лютневому посланні про початок «масового будівництва доріг та масштабні ремонти ЖКГ» - чим не «велике будівництво»?

«Останні місяці росіяни перестали вигадувати будь-які ІПСО. Вони просто дзеркалять: якщо щось зайшло у них, вони тупо копіюють і пробують це розкрутити у нас, - пише на своїй сторінці у Facebook експерт Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. – А якщо серйозно, проти них ще ніхто активно не воював на полі історичної пам‘яті та культури. Тому нам просто необхідно зараз перейменувати росію в московію. Культурна війна деморалізує їх не менше, ніж ситуація на фронті. московія – легалізує московитів, сибіряків і поволжців. І це не про сепаратизм, якого зараз немає. Це про зміну символічного простору і про майбутні розколи, які розвалять цю тупувату імперію злодіїв».