Відміна віз для українців – наслідки та виклики

Серед європейських і, зокрема, польських аналітиків та експертів існують різні думки щодо наслідків, викликів та можливих ризиків впровадження безвізового режиму для громадян України. Але основними проблемними моментами вважаються ризик потенційної трудової міграції українських працівників в Європу, фактор українських біженців, слабка прикордонна інфраструктура, корупція в Україні тощо.  

В першу чергу, висловлюються побоювання щодо масового напливу мігрантів з України. За даними різних соціологічних служб, від 56 до 90% молодих українців дійсно готові емігрувати за кордон. Особливо привабливими при цьому українцям видаються саме країни Європи. Деякі експерти вважають, що нова міграційна хвиля – це природна реакція на відкриття кордону. 

     В той же час, польські аналітики з Центру східних досліджень імені Марека Карпа на прикладі Молдови та країн Західних Балкан провели аналіз наслідків рішення ЄС про впровадження безвізового режиму і прийшли до висновку, що це не призвело до різкого зростання рівня міграції.

 Центр східних досліджень (Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia (OSW)) – польська державна організація, що займається моніторингом та аналізом політичних, економічних і соціальних змін в країнах Центральної, Північної та Східної Європи, Балкан, Кавказу, Туреччини та Центральної Азії. Основним завданням є підготовка аналізу, експертних досліджень, аналітичних матеріалів і прогнозів для потреб органів державної влади в Польщі

     Адже, новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання друзів чи родичів, пошук бізнес-партнерів, відвідання семінарів, конференцій. Слід пам’ятати, що скасування віз не означає отримання автоматичного права на довготривале проживання чи роботу. Громадяни України, що прибуватимуть в ЄС з метою працевлаштування, надалі повинні будуть отримати відповідну візу та дозвіл. Отже, польські спеціалісти не виключають, що може збільшиться кількість бажаючих відвідати Європу з туристичною метою, а Польщу – додатково з метою шопінгу, але не прогнозують занадто великого збільшення кількості українських мігрантів.

    Стосовно українців, які прагнуть отримати в Польщі статус біженця (значне зростання кількості яких зафіксовано в Польщі після початку збройного конфлікту на сході України та анексії Криму), польські фахівці прогнозують, що безвізовий режим може навіть посприяти зменшенню кількості українських заявок на пошук притулку та міжнародного захисту, оскільки економічні мігранти дедалі менше використовуватимуть саме статус шукача притулку як можливість легально залишитись в ЄС.

      Щодо трудових мігрантів: кількість дозволів на тимчасове працевлаштування громадян України в Польщі в 2016 році сягнула 1,262 млн. Зазначене випливає з впровадженої Польщею спрощеної системи видачі дозволів на тимчасове працевлаштування. Згідно аналізу даних, проведеного Центром східних досліджень, щодо ситуації українських мігрантів на польському ринку праці, кількість трудових мігрантів також може зменшитись, адже Польща не складає конкуренції іншим країнам ЄС по рівню заробітної плати. Натомість привабливою Польщу робила можливість легального працевлаштування. В той же час, польські експерти передбачають переорієнтацію міграції українських працівників з Польщі в бік інших європейських країн, які досі проводили більш жорстку візову та міграційну політику, але де існує висока потреба робочої сили, наприклад, таких як Чехія, Німеччина або Італія. Таким чином, аналітики польського Центру східних досліджень прогнозують, що можливість легального короткотермінового перебування без візи на території зазначених країн призведе до більшої зацікавленості у працевлаштуванні в цих країнах громадян України.

      Серед інших ризиків польські експерти називають можливі ускладнення, які виникатимуть під час перетину польсько-українського кордону. Існує небезпека, що безвізовий режим не скасує обтяжливих перевірок документів, а тільки перенесе їх з консульств або візових центрів на кордон. На польсько-українському кордоні функціонує 8 пунктів пропуску, в більшості з яких і в теперішній час періодично спостерігається значне накопичення транспортних засобів. Недостатньо розвинута прикордонна інфраструктура на кордоні ЄС та України може спричини ще більше сповільнення перевірок у випадку збільшення пасажиропотоку, зокрема внаслідок необхідності ретельної перевірки підтверджувальних документів (мети поїздки, фінансової спроможності, медичного страхування тощо). Також експерти прогнозують можливе збільшення кількості відмов в’їзду на територію ЄС. Досвід запровадження безвізового режиму з Молдовою засвідчив, що через неналежне виконання умов безвізового режиму окремими громадянами фіксуються непоодинокі випадки відмов у в’їзді на кордоні.

      Враховуючи все зазначене вище, ЄС запровадив більш  жорсткий механізм призупинення безвізу, завдяки якому прагне застрахувати себе від ризиків. Саме цей механізм, на думку польських експертів, може стати головним викликом для української влади. Наприклад, якщо різко збільшиться кількість ситуацій, коли підозрілих людей не пропускають через кордон, зросте кількість подання прохань на притулок, чи побільшає громадян, які порушуватимуть правила перебування в країні Шенгенського простору – все це може мати негативний вплив. І хоча в переліку умов відміни безвізу не йдеться про проблему корупції в Україні, польські експерти вважають, що можливість призупинення угоди про безвізовий режим може бути використана Європою як ефективний інструмент тиску на українську владу у випадку сповільнення реформ у сфері боротьби з корупцією. В юридичному розумінні подальші кроки України в процесі боротьби з корупцією не мають зв’язку з можливістю застосування механізму призупинення безвізу. Однак експертам важко передбачити, наскільки точним і суворим буде механізм призупинення безвізового режиму, як ретельно відбуватиметься моніторинг виконання умов безвізового руху Україною і чи будуть застосовуватись принципи умовності.

     Також, на думку польських експертів, іншим викликом для української влади може стати суспільна недооцінка старань та зусиль на шляху впровадження безвізу: українське суспільство може не сприйняти рішення про впровадження безвізового режиму як беззаперечний успіх нинішньої влади, скоріш за все, безвіз сприйматиметься як неминучий факт після декількох років тривалих переговорів і затримок.

     Окрім цього, польські експерти з Центру східних досліджень вважають, що і ЄС, і Україна стоять перед довготривалим викликом, як надалі будувати взаємовідносини в ситуації, коли закінчується етап співпраці, що ґрунтувався на просуванні ідеї інтеграційної угоди та лібералізації візового режиму. На думку польських аналітиків, з одного боку, нинішнє ЄС не може уявити подальшого бачення взаємної співпраці, наприклад, можливого діалогу щодо поглибленої економічної інтеграції і створення нової моделі розвитку політики сусідства, а з другого боку - українська влада гальмує темпи внутрішньої модернізації.

Серед можливих наслідків впровадження безвізу польські експерти називають як суспільні, так і політично-економічні, серед яких:

•  збільшення мобільності та контактів за усіма напрямками: туризм, родинні зв’язки, бізнес, наукове співробітництво, міжкультурний діалог;
•  позитивний вплив на європейську економіку за рахунок трудової міграції;
• негативний вплив на українську економіку, в зв’язку з тим, що Україна втрачатиме людський капітал;
•  негативний вплив на польську економіку та ринок праці, в зв’язку з тим, що трудові мігранти з Польщі переорієнтуються на більш розвинуті європейські країни;
• зміцнення проєвропейських настроїв в Україні, адже візова лібералізація, яка була серед гасел Революції Гідності, стане найбільш відчутним суспільним ефектом зближення України та ЄС;
• для Польщі лібералізація візового режиму може посприяти розвантаженню роботи польських консульств в Україні, які щороку видають рекордні кількості віз громадянам України.

Автор аналізу

Доктор Марта Ярошевич (Marta Jaroszewicz)

Головний спеціаліст аналітичного напрямку

Центру східних досліджень ім. Марека Карпа

(Варшава)

ІА «ГО «Західний інформаційний фронт»