Від вербувальника зеків до президента росії?

Активність росіянського бізнесмена євґєнія пріґожина останнім часом наштовхує на думку, що у нього з’явились не лише великі політичні амбіції, але й впливова група підтримки.

«Кухар путіна», виконавець мільярдних контрактів міносвіти та міноборони московії, співзасновник найпотужнішої росіянської приватної військової компанії (ПВК) «Ваґнер» користується близькістю до тіла кремлівського карлика для вирішення як бізнес-завдань, так і реалізації своїх політичних апетитів, які почали помітно зростати.

Зараз пріґожина на росії вважають повноправним представником «ближнього кола» ліліпутіна. Натомість сам бункерний дід упевнений, що участь ПВК «Ваґнера» у вторгненні в Україну – цілком успішний досвід (попри те, що найманців звинувачують у численних воєнних злочинах).

«Він (пріґожин - ЗІФ) у президента щільно на вухах. Це більше не людина для доручень з не надто приємних справ. пріґожин вважається ефективним воєнним менеджером, визволителем [анексованої т.зв.] «лнр», - підкреслило одне з джерел «Медузи», наближене до кремля.

Зросла і його медійна активність на цьому тлі: до прикладу, зараз пріґожин разом із «дондоном» кадировим протистоять керівництву міноборони, з яким він давно конфліктує. Під час однієї з зустрічей із ліліпутіним бізнесмен відверто сказав йому про помилки на війні з Україною. На додачу він вимагає заблокувати в рф YouTube та оголосити «небажаною» діяльність компанії Google.

Бізнес-центр без бізнесу

Наприкінці минулого тижня, у день новомодного росіянського свята «єднання» (невідомо кого і з ким) у рідному місті ліліпутіна санкт-петербурзі відкрили бізнес-центр імені приватної військової компанії – «ПВК Ваґнер центр».

Цей бізнес-центр, як раніше розповідав пріґожин, надаватиме безкоштовні місця для вчених і винахідників, проєктувальників та IT-фахівців, які працюватимуть «задля зміцнення обороноздатності країни, зокрема інформаційної».

І тут запитання викликають два моменти: бізнес-центр позиціонується як об’єкт класу «А», з дорогою комерційною нерухомістю. Проте на сайті «ПВК Ваґнер центр» міститься лише інформація про оте «безкоштовне зміцнення оборони». На чому вони відбиватимуть і зароблятимуть кошти, абсолютно не зрозуміло. В іншому випадку це геть не бізнес-центр.

Другий момент – це те, що вже накопали російські опозиційні журналісти: виявляється, це звичайний об’єкт незавершеного будівництва – недобуд. Його заклали ще 9 років тому, спершу він називався БЦ «Морська столиця» і не мало стосунку до структур путінського кухаря, пише «Сота».

Придбала недобуд відверто «ліва» компанія «Рітейл» у 2019 р. (лише двоє статних працівників, статутний капітал 35 тис. руб., виручка відсутня, але торік отримано прибуток в понад 35 млн руб.). При цьому після купівлі БЦ розмір грошових активів у фірми не змінився (і тут символічні 665,8 млн руб.) – тобто, кошти на купівлю не витрачались. Тож будівлю пріґожин отримав мало не безкоштовно. Про такі дрібниці, як передача місту більш як 400 кв. м нежитлових приміщень, звісно, уже не йдеться.

Мабуть усе тому, що його власник зараз виконує значно важливішу місію (щось на кшталт – усе для фронту, все для перемоги). Тут варто нагадати, хто ж такий євґеній пріґожин.

Колишній зек, який вербує зеків

Через два роки після закінчення спортінтернату, у 1979-му перспективний лижний гонщик женя отримав свій перший умовний термін за крадіжку. А вже у 1981 сів на 12 років (відсидів 9) за чималенький букет – розбій, шахрайство, залучення малолітніх до проституції.

Після «школи життя» у колонії-поселенні пріґожин на волі здобув фах провізора, але у буремні 90-ті поринув у комерцію, організувавши мережу з продажу хот-догів у петербурзі. За кілька років почав відкривати ресторани, тоді ж і познайомився із ввп. Розповідають, що кремлівський карлик водив у ці ресторани високих гостей на кшталт президентів США та Франції, і обслуговував їх там особисто пріґожин.

Після цього бізнес стрімко пішов угору – з’явились будівельні проєкти і кейтеринг. А пріґожин перебрався до москви, де отримав жирні бюджетні підряди від освітніх закладів, міноборони та адміністрації президента рф. Тоді і став він «кухарем путіна».

Але з часом у пріґожина проявилася ще низка талантів: у період мітингів на Болотній (2011-12 рр.) він «зготував» для ввп структуру для імітації медійної активності на підтримку президента – так звану «фабрику тролів» в Ольґіно. Близько 400 осіб цілодобово коментували і постили у соцмережах «за» владу та «проти» опозиції.

Згодом ці «рецепти» поширили й на інші країни – подібну структуру створили для роботи на українському інформринку «під Януковича» (агенція «Харків») у 2013 році. Також людей пріґожина підозрюють в роботі на кандидата у президенти США Трампа.

Але найбільш капосним проєктом стала приватна військова компанія «Ваґнер», від якої сам «кухар ліліпутіна» довго відкараскувався і навіть судився з журналістами (які пов’язували його з цією ПВК). І лише кілька тижнів тому він таки визнав, що справді був її співорганізатором та спонсором.

Уперше бійці «Ваґнера» з’явились у 2014 році у самопроголошеній «лнр» - тоді найманці брали участь у боях за луганський аеропорт. Але відомими вони стали після ліквідації низки польових командирів, що воювали на боці сепаратистів, але були занадто самостійними і не вписувались у московську «владну вертикаль», яку емісари ліліпутіна намагались вибудувати у контрольованих регіонах.

Разом із українською війною пріґожин визнав і виконання «ваґнерівцями» таких завдань, як «захист сирійського народу», інших народів арабських країн, «знедолених африканців та латиноамериканців». Таким чином, підтверджено участь найманців з рф у війні в Сирії, Лівії та Центрально-африканській республіці.

Якщо раніше до лав «ваґнерівців» набирали переважно досвідчених військових, яким часом непогано платили і вважали їх чи не найбоєздатнішими підрозділами, то після кількох місяців боїв в Україні у 2022 році від «Вагнера» лишилися ріжки і ніжки. Тож пріґожин змушений був особисто їздити по зонах і рекламувати участь у «спецоперації» в лавах «ваґнерівців» серед добре знайомого йому контингенту – засуджених злочинців. Тож якість живої сили цього боєз’єднання суттєво підупала.

Нові «страви» від «кухара ліліпутіна»

Днями євґеній пріґожин заявив, що профінансує створення у прикордонних Курській та Білгородській областях «центри підготовки ополченців». За його словами (які розповсюдила пресслужба пріґожинської компанії «Конкорд»), в ополченні мають перебувати місцеві мешканці, які «як ніхто знає свої території», а забезпечувати «матеріальну складову» має не влада, а бізнес.

• Якщо ти власник невеликого заводу, на якому працює 100 осіб, і з них 50 – статевозрілі самці, то 25% повинні нести службу в окопах, а 75% продовжувати свою трудову діяльність. І так по колу – тиждень в окопах, три тижні вдома і на виробництві. Тож коли ворог прийде на російську землю, всі 100% стануть на захист своєї країни, - вважає засновник «Ваґнера» і 106-ий номер у списку російських мільярдерів.

Тим часом у Білгородській області будують оборонні споруди, які почали називати «лінією Ваґнера» або «лінією пріґожина». Щоправда, виглядають вони як фортифікації часів ІІ світової. Але ж щось робить!

Водночас «кухар ліліпутіна» вирішив скористатись своїм зближенням із бункерним дідом і атакував губернатора СПБ, колишнього працівника кремлівської адміністрації олександра бєґлова, з яким нещодавно дружив – схоже, вони не змогли поділити чималенькі пітерські бюджети. І звинуватив губернатора у… роботі на інтереси України.

Разом з тим, пріґожин уже дозволяє собі коментувати зовнішньополітичні питання. І навіть робив дивні компліменти Володимирові Зеленському.

Прикметно, що російський царьок не ризикнув публічно пригальмувати свого «головного найманця». А «вуса пєскова» лише припустили, що у пріґожина, мабуть, «душа болить» за те, що відбувається в країні.

• Залишивши осторонь дискусійне питання, чи є у пріґожина душа, варто подумати про те, що відбувається. Командири неформальних армій критикують регулярну армію, а тепер уже й чиновників. Вольниця йде війною на апарат, а ліліпутін спокійно на це дивиться. Наявний розкол у правлячому класі. Навіть якщо правдивими є чутки, ніби президент рф може підтримувати цих бойовиків і незадоволений самим міністром оборони шойґу та головою генштабу ґєрасімовим, усе одно виходить, що путінський режим уже не монолітний, - пише експерт з Центральної та Східної Європи Іван Преображенський.

На його думку, після початку мобілізації незадоволене і суспільство. Рейтинги влади знижуються. Усе разом нагадує пізній СРСР на початку розпаду, відзначає Преображенський.

І хоча у бункерного діда явно поки що вистачає ресурсів, щоб придушити як внутрішньоелітний бунт, так і соціальне невдоволення, тенденція до ослаблення режиму очевидна. І не останню роль тут грає його «кухар», який ще цілком може посісти місце «самодержця». А колись казали, що «кухарка не може керувати державою»…