«Великий Татарстан» як провісник розпаду росії

Росіянські пропагандисти зловтішаються з перевірок, масово розпочатих проти татарських медіа. У кремлі комусь здалося надто підозрілим, що вони останнім часом багато пишуть про розширення території республіки за рахунок сусідів, розлоге історичне коріння, «споконвічні території» та ін. Здається, ніби республіка планує набрати ваги та вийти зі складу рф. Чи може не здається?

Схоже, у москві вирішили зіграти на випередження і трохи прикрутити гайки у надто самостійній республіці. Яка мало того, що єдина на росії зберегла посаду президента (принаймні до 2025 року), так ще й хижо поглядає на території, які з нею межують. І провадить відповідну інформполітику.

Інформаційна спецоперація Казані?

Основні претензії виникли до головного контрольного інформаційного органу Татарстану – Агенції з друку та масових комунікацій «Татмедіа» (яку іноді жартома називали «міністерством правди»): мовляв, там допустили низку серйозних помилок. Зокрема, що під крилом такої поважної організації почали працювати… націоналісти! Які ще й мають на меті розширення території республіки за рахунок приєднання сусідніх регіонів – Самарської, Ульянівської, Кіровської областей і Республіки Башкортостан.

Рашапропагандисти одразу ж обізвали це «традиційною методикою, апробованою ще на Судетах». Про те, що цю ж методику рашисти застосовували у 2014-му проти України, вони, звісно, не згадували.

Як пишуть московитські медіа та ТГ-канали, низка ЗМІ Татарстану провадить інформаційну активність, яка представляє республіку у вигідному світлі за рахунок підкреслення, або навіть конструювання проблем у сусідніх регіонах.

Дуже помітно це було, зокрема, для мешканців сусіднього Башкортостану. Інформаційна лінія у наближених до татарської влади медіа будувалася за принципом «у Татарстану все добре, у сусідів – все погано». Окрім того, вони також транслювали ідеї пантюркізму та створення національної Татаро-Башкирської республіки, яка включатиме Казанську, Уфімську, а також частково Пермську та Самарську губернії.

Джерела у силових структурах стверджують, що йдеться, зокрема, про інтернет-видання «Снєг», ТГ-канали «Башкірський снєг» та «Мільярд татар». Останнє підозрюють у публікації матеріалів із ознаками пропаганди «ідей татарського етносепаратизму».

Але на росії і в цьому питання напустили туману: мовляв, «Снєг» у плані перевірок не значиться, а «Мільярд татар» узагалі не є ЗМІ, тож його діяльність не вивчатимуть.

Натомість «Роскомнагляд» перевірить видання, засновником яких є АТ «Татмедіа» (у тому числі журнал «Татарстан», який на початку року вийшов із «русофобською» обкладинкою, за яку вже просили вибачення видавець і головред).

І хоча останнім часом татарська інформаційна активність дещо вщухла, Казань та Уфа продовжують обмінюватись інформаційними випадами. І це відбувається вже настільки голосно, що мусив реагувати і кремль.

Суверенна держава у федерації

Варто наголосити, що Татарстан приєднався до рф ще у 1992 році, однак підписувати стандартний федеративний договір (який був спільним для усіх суб’єктів рф) його влада відмовилася. Що більше – організувала референдум, на якому 62% громадян підтвердили бажання жити у суверенній державі.

Умовляння і погрози жодного ефекту не справили, і замість входження до складу федерації Татарстан у тому ж 1992 році ухвалив власну Конституцію, яка закріпила суверенітет регіону. А за два роки президент Шаймієв підписав угоду, яка передбачала суверенність Республіки Татарстан, хоч і асоційованої з рф та залишеної в її складі.

Із 2017 року вже кілька разів лунали припущення про відокремлення Татарстану. До перепису населення 2021 року республіка підійшла вже із стратегією інформаційного залучення (принаймні Башкортостану), яка активно втілювалась. Почали публікувати історичні розвідки та результати антропологічних та археологічних експедицій до сусідніх регіонів – звісно, там виявляли глибокі татарські корені.

У сусідній Кіровській області татарстанські бізнесмени тим часом збудували і експлуатують гірськолижний комплекс та дитячо-юнацьку спортшколу. Та спробували втілити ідею «помінятися» спірними 60 га території, але місцева влада не погодилася. Також «етномедіатехнологи» з АТ «Татмедіа» просували й питання приєднання територій ще двох районів Самарської (де видобувають нафту підрозділи «Татнафти») і деяких регіонів Удмуртської області. Хоча віддавати території ніхто не поспішає.

Наприкінці минулого року ще одним каменем спотикання стала посада президента Татарстану – бункерний дідок наполягав, що президент на росії повинен залишитися тільки один. Татари виторгували, що до кінця повноважень нинішнього глави їх держави (до 2025 року) зберігається status quo. Мабуть розраховуючи, що станеться як у приказці Ходжи Насреддіна: або ішак, або падішах до того часу помре.

Отже, поки що Татарстан якимсь не дуже зрозумілим чином «об'єднаний» з Росією, але в принципі може й роз'єднатися.

До певного часу ні керівництво Татарстану, ні його народ, ні якісь впливові політичні сили всередині республіки не згадують про це, але, не виключено, колись і згадають. І якщо Росія таки почне розсипатися, Татарстан, можливо, піде з неї одним з перших – напевно, за республіками Північного Кавказу.