Україні поки не дадуть «кредит» у 140 млрд євро – саміт ЄС не дійшов згоди

Під час неформального саміту ЄС у Копенгагені 1 жовтня Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками надання цих коштів. Йдеться про пропозицію Єврокомісії надати Україні «кредит» у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами.

ЄК пропонувала використовувати доходи від заморожених російських активів у бельгійському депозитарії Euroclear для надання Україні кредитів на 2026-2027 роки. Як зазначає Financial Times, Україна мала б повернути кошти тільки в разі, якщо росія виплатить компенсацію за шкоду, заподіяну війною. Однак використання заморожених активів без явної правової підстави викликає побоювання у низки країн.

Без гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС Бельгія не підтримає цю пропозицію. Про це заявив прем’єр країни Барт де Вевер. Саме там, нагадаємо, розташовані основні заморожені російські активи. Однак бельгійці побоюються можливих юридичних наслідків і вимагають, щоб ризики розділили між усіма державами-членами ЄС.

Франція і Люксембург також висловили сумніви щодо юридичної обґрунтованості пропонованої схеми. Французький президент Еммануель Макрон наголосив на важливості дотримання міжнародного права і висловив стурбованість можливими наслідками для репутації євро як надійної валюти.

Тож хоч ідея більшості учасників зустрічі сподобалася, але лідери ЄС визнали необхідність додаткових консультацій і опрацювання правових аспектів пропозиції. Єврокомісія пообіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією, щоб забезпечити її відповідність міжнародному праву та інтересам усіх держав-членів.

Коли йдеться про одностайність в рамках Євросоюзу, традиційно полюбляє демонструвати свою яскраву індивідуальність угорський прем’єр. Він встиг погиркатися з німецьким канцлером і навіть зачепитись із польським прем’єром перед журналістами. Дональдові Туску вистачило витримки пожартувати про те, як йому подобається, коли інші використовують саме його аргументи.

Але свої (або вкладені йому чужі) думки він полюбляє ще й писати на публіку. «Вони (лідери європейських країн - ред.) хочуть передати Україні кошти ЄС. Вони намагаються пришвидшити вступ України за допомогою всіляких юридичних хитрощів. Вони хочуть фінансувати постачання зброї. Всі ці пропозиції чітко показують, що брюссельці хочуть розпочати війну», - написав угорський прем'єр. От такий він оригінальний.

Нагадаємо, глава Європейської ради Антоніу Кошта скликав неформальну зустріч лідерів країн ЄС 1 жовтня в Копенгагені. Учасники обговорювали два ключові питання: посилення спільної оборони Європи та підтримка України.

А вже нині, 2 жовтня в Копенгагені проходить сьоме офіційне засідання Європейської політичної спільноти, яке об’єднує глав держав і урядів 47 європейських країн. Туди прибув і президент України Володимир Зеленський.

Україна дуже розраховує на кошти, рішення щодо яких поки що відклали. Саме репараційний кредит із заморожених рашистських активів може стати головним джерелом фінансової підтримки нашої держави у наступному році.