Українська криза «по-ідлібськи»
Останнім часом у російських та сепаратистських ЗМІ активно мусується тема про нібито підготовку ЗС України провокацій на території окупованої частини Донбасу із використанням отруйних речовин. При цьому робиться посилання на випадки використання хімічної зброї в Сирії, діяльності організації «Білі шоломи» і зв’язки бойовиків ІДІЛ із силовими структурами України.
Подібність інформаційних конструкцій, які використовуються російською стороною нещодавно в Сирії, а сьогодні на Донбасі, підштовхує нас до більш ретельного вивчення цього питання. Оскільки розкручуючи тему провокації з використанням хімічних засобів на Донбасі, Росія із великою вірогідністю буде намагатися досягнути тих самих результатів, які їй вдалося отримати в подібній ситуації у Сирії, вже в Україні.
Для початку розглянемо заяви російської і сирійської сторони під час протистояння навколо провінції Ідліб і порівняти їх із заявами у цей період в Україні. Для зручності порівняння наведені меседжі розмістимо у табличному форматі:
Як бачимо, основним інформаційним посилом, раніше обкатаним РФ в Сирії, а сьогодні активно запущеним на українському Донбасі, є анонсовані нібито заплановані Україною під керівництвом західних спецслужб хімічні атаки, й участь в них буде брати український аналог «Білих шоломів» з метою подальшого звинувачення Росії.
«Білі шоломи», або «Сирійська громадянська оборона» - неурядова добровольча організація, яка діє в Сирії на територіях, які контролюються опозиційними угрупованнями. Заснована на початку 2013 року Джеймсом Ле Мезюрьє, колишнім офіцером британської армії та приватним радником з питань безпеки. Декларовані цілі діяльності – медична допомога населенню і порятунок цивільного населення, яке постраждало в ході бойових дій. Окрім рятувальної та медичної роботи, «Білі шоломи» займаються документуванням того, що відбувається в Сирії із використанням відеокамер.
Фінансову підтримку організації надавали/надають уряди різних країн (Великобританії, Німеччини, Данії, Катару, Нідерландів, США, Японії) та приватні спонсори.
Верховний Муфтій Сирії Ахмад Бадреддін Хассун назвав організацію «Білі шоломи» воєнними злочинцями й закликав уряди Сирії та Росії переслідувати її членів. На його думку, саме ця група використовувала хімічні речовини при атаках, у тому числі в провінціях Алєппо і Ідліб. У свою чергу, президент Сирії Башар Асад заявив, що члени організації «Білі шоломи» насправді є прибічниками «Аль-Каїди».
В МЗС Росії діяльність вказаної організації називали елементом великої інформаційної кампанії з очорнення влади Сирії. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що «представники неурядової організації «Білі шоломи» є злочинцями для жителів Сирії, їх діяльність асоціюється з діяльністю бойовиків».
Все решта світове суспільство навпаки вважає, що хімічні атаки в провінціях Аллєпо і Ідлід проведені за наказом Б.Асада проти власного народу. Наприклад, президент США Д.Трамп, напряму звинуватив президента РФ В.Путіна й владу Ірану в прямій підтримці «звіра Асада» й пообіцяв, що за це «прийдеться заплатити велику ціну», а держсекретар США Р.Тіллерсон заявив, що «Росія з того часу, як увійшла до Сирії, поділяє відповідальність за жертви у Східній Гуті й інші багаточисленні жертви серед сирійців в результаті застосування хімічної зброї».
Які ж цілі в Україні переслідує Росія подібними діями й наскільки серйозною є загроза?
Для того щоб відповісти на це запитання, важливо зрозуміти – які цілі РФ у аналогічному випадку в Сирії і яких результатів вдалося тоді досягнути. А в Сирії, у період протистоянняВ в провінції Ідліб, Росія шукала привід для ескалації. Й вона його знайшла: провокація з погрозами застосування хімічної зброї була пов’язана з присутністю на спірній території радикальних сил – всіма визнаної міжнародної терористичної організації «Хайат Тахрір Аш-Шам» («Джабхат Ан-Нусра»).
«Джабхат ан-Нусра» («Фронт ан-Нусра») ‒ відділення міжнародної ісламської терористичної організації «Аль-Каїда» на території Сирії й Лівану. Заснована 23.01.2012 під час громадянської війни в Сирії й з тих пір вважається одним з найбільш успішних серед повстанських угруповань. Визнана терористичною організацією Австралією, Великобританією, Іраном, ООН, Канадою, Новою Зеландією, ОАЕ, Росією, Саудівською Аравією, США, Туреччиною й Францією.
«Стурбованість» Росії щодо присутності міжнародних терористів, здатних застосувати хімічну зброю, поділяли основні західні гравці ( насамперед ФРН й США). Це дало можливість РФ зайняти жорстку переговорну позицію й висунути свої умови.
Декілька повідомлень з цього періоду:
30.08.2018 спецпредставник ООН по Сирії Стеффан де Містура:
03.09.2018 глава МЗС РФ Сергій Лавров:
05.09.2018 держсекретар США Майк Помпео:
07.09.2018 Deutsche Wirtschafts Nachrichten:
10.09.2018 заступник глави МЗС РФ Олег Сиромолотов:
В результаті таких дій РФ у сирійській провінції Ідліб російські військові отримали можливість офіційно, з гарантіями безпеки для себе, перебувати на лінії розмежування в зоні протистояння (навколо Ідліб). При цьому, ними була створена додаткова «сіра зона», глибиною 15-20 км, за рахунок території противника з відводом з його боку всіх видів озброєння.
Так, 18.09.2018 між РФ та Туреччиною був підписаний Меморандум про стабілізацію обстановки в Ідлібський зоні деескалації, яка передбачає :
- створення в Ідлібі до 15.10.2018, вздовж лінії зіткнення озброєної опозиції з урядовими військами, демілітаризованої зони глибиною 15-20 км, з відводом звідти радикально налаштованих бойовиків;
- виведення до 10.10.2018 з цієї зони важкого озброєння, танків, РСЗВ, знаряддя й мінометів всіх опозиційних угруповань; можливість проведення точкових воєнних операцій у випадку необхідності;
- обговорення питання гарантій бойовикам, які погодилися піти з Ідлібу.
Контроль цієї демілітаризованої зони було покладений на турецькі та російські патрульні групи. Крім того, Туреччина взяла на себе зобов’язання із відокремлення непримиримих бойовиків від озброєної опозиції.
В результаті, рівно в строк Туреччина відрапортувала, що виведення важкого озброєння з демілітаризованої зони у сирійському Ідлібі завершено. У той же час, загроза провокації з використанням хімічної зброї, як привід для подальших ударів по Сирії, збереглась.
Як бачимо, ситуація навколо сирійської провінції Ідліб дуже нагадує відведення важкого озброєння від лінії зіткнення у ОРДЛО України, в якому РФ приймає активну участь.
Нагадаємо, що в цьому регіоні:
- відведення важкого озброєння від лінії зіткнення – не відбулось;
- «сіра зона» поступово переходить під контроль ЗСУ;
- вздовж лінії зіткнення офіційно знаходяться по різні боки тільки представники ЗСУ і ОРДЛО;
- спроба «протиснути» ідею миротворців ООН за участю у ній представників РФ, які б знаходилися виключно на лінії розмежування з функцією охорони СММ ОБСЄ – зазнала фіаско;
- контролювати лінію розмежування між Україною та окупованими територіями Донецької та Луганської областей РФ не може.
Тому сценарій, подібний сирійському Ідлібу, з точки зору досягнутих там результатів, вигідний Росії і в процесі вирішення кризи в Україні.
При цьому його актуальність зростає саме зараз, коли Україна вступає у фазу передвиборчого процесу, а позиції впливу РФ на її території ослаблені. Можливості РФ для підвищення рівня воєнної ескалації навколо ОРДЛО, з метою збільшення своєї воєнної присутності на окупованій території, обмежені.
Крім того, майбутні процеси в Сирії (вивід американських військ з її території) будуть вимагати ще більшої уваги до них з боку РФ, якій потрібно бути впевненій, що повзучий наступ України на сірі зони не продовжиться далі лінії розмежування. А після інциденту із захопленням українських військових катерів у Керченській затоці, Росія серйозно занепокоєна подальшими «провокаціями» у Азово-Чорноморському регіоні і в ОРДЛО, де вона прагне досягти повного контролю.
Тому, у найближчий час РФ цілком здатна розіграти провокацію із застосуванням хімічної зброї на Донбасі, яка з урахуванням її сирійського досвіду, може бути реалізована по одному з двох сценаріїв:
- «по Алєппо» - імітація хімічної атаки чи безпосередньо сама хімічна атака на лінії зіткнення чи в ОРДЛО з мінімальними наслідками, в результаті яких РФ виявляється першою у потрібному місці й бере ситуацію під свій повний контроль;
- «по Ідлібу» - шляхом нагнітання загрози проведення хімічної атаки й підвищення рівня ескалації навколо цього питання у ході переговорного процесу (під тиском) добитися аналогічних результатів (вивести свої регулярні війська на лінію розмежування офіційно).
Але основною «проблемою» залишається те, що на території України немає такої всесвітньо визнаного терористичного угруповання, яка має можливість виготовлення чи застосування хімічної зброї, такої як «Джабхат ан-Нусра» в Ідлібі.
Чи є це проблемою, яку Росія не може вирішити?
Якщо міжнародних терористів в Україні немає, їх потрібно туди «перемістити», чи бодай, заповнити ними інформаційний простір.
Адже зброю масового ураження в Іраку теж не знайшли, але американський військовий контингент його територію так й не залишив. Тому, в останній час ми бачимо, як активізувались дії російської сторони із формування громадської думки про те, що Україна підтримує тісний зв'язок із ІДІЛ у своїх інтересах.
Декілька повідомлень про «зв'язок України з ІДІЛ»:
26.12.2108 Times: На стороні ЗСУ на Донбасі воюють бойовики ІДІЛ.
27.12.2018 Західна Україна може відійти ІДІЛ
При цьому логіка інформаційної конструкції, яку будує РФ по зазначеному питанню, виглядає наступним чином:
Показовим в цьому плані стало передноворічне інтерв’ю секретаря Ради безпеки РФ Ніколая Патрушева «Российской газете» від 26.12.2018, в кому він прямо заявив про наявність у Президента України Петра Порошенка ретельно опрацьованої стратегії використання націоналістичних сил у власних політичних інтересах.
Ще однією «проблемою» для Росії є те, де ж їй «взяти» хімічну зброю для України?
Саме у зв’язку з цим в інформаційному просторі відбулась переорієнтація на теракти чи диверсії на хімічних підприємствах.
Так, 18.12.2018 так званий "глава ДНР" Д.Пушилін публічно звинуватив спецслужби України у підготовці диверсій на екологічно небезпечних підприємствах поблизу лінії зіткнення сторін з подальшим наміром обвинуватити у злочинах Росію та "республікі Донбасу".
У зазначеному контексті слід згадати, що ще при вирішенні ідлібського питання в Сирії представники США (зокрема, міністр оборони Д. Меттіс) зробили декілька заяв про те, що ІДІЛ має можливість кустарного виробництва хімічної зброї.
Відповідно існує можливість, що подібного типу «кустарщина» може бути застосована на території України, нібито від імені добровольчих загонів, які проходили підготовку в ІДІЛ, та за безпосередньої вказівки СБУ та П. Порошенка під патронатом США та Великобританії.
Серед експертів існує думка, що загострення ситуації навколо ОРДЛО Росії сьогодні не вигідне, тому що вона зосереджена на процесі забезпечення максимального посилення своїх позицій в нашій країні за результатами майбутніх виборів.
Проте цілеспрямована інформаційна атака проти України триває!
Це може свідчити про умисне створення російською стороною загрози реальної провокації із застосуванням хімічних засобів проти мирних мешканців Донбасу, що стане приводом для введення російського, так званого, миротворчого «контингенту» на лінію розмежування з Об’єднаними Силами України, при чому офіційного введення та за міжнародної згоди.
Створення такої загрози, з одного боку, є для РФ сильним важелем для стримування нинішнього керівництва України від активних дій в напрямку загострення ситуації у передвиборчій період, а з іншого боку, не забирає у Кремля можливості у будь-який зручний момент реалізувати цей сирійський сценарій в Україні.
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар