Угорщина vs Україна: тернистий шлях до НАТО та ЄС

Здається у черговий раз є нагода відкорковувати шампанське кремлівським карликам – російська гібридна агресія дає свої позитивні результати. Здавалось би, цивілізований світ після чотирьох років військових дій на сході України та анексії Криму, нарешті здатний розгледіти підступність дій Росії у маніпулюванні міжнародним правом, процедурами прийняття рішень.

Однак, «постійно стурбованій» Європі і надалі важко дається розуміння того, що Кремль ніколи не грав і, вочевидь, не збирається грати за встановленими правилами гри.  Алогічність дій, цинізм, безкомпромісність, знову приносять результати у справі розколу антипутінської коаліції. Відкривши гібридний фронт інформаційної війни бажане видається за дійсне, війна за «голови», розум, наміри триває…

Здобувши переконливу перемогу на парламентських виборах в Угорщині, правляча партія Віктора Орбана «Фідес» прогнозовано не змінила риторику як щодо відносин з ЄС так і з Росією. Активний російський сателіт в Європі – Угорщина, у черговий раз заблокувала засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, що мало відбутися 27 квітня. Нагадаємо, що у лютому поточного року Угорщина також застосувала право вето та заблокувала засідання цієї ж Комісії на рівні міністрів оборони, таким чином забравши можливість комунікації України з військовими міністрами усіх ключових країн-партнерів.

Не зважаючи на позитивні сигнали про досягнення порозуміння із ключовими гравцями НАТО щодо участі української делегації у липневому саміті НАТО на рівні глав держав та урядів, на сьогодні однозначно говорити про зняття блокування даного процесу Угорщиною ще зарано. Насправді Будапешт ще не сказав свого останнього слова та буде намагатися торгуватися з Україною, як це вже було неодноразово, посилаючись на різне тлумачення тих чи інших подій та фактів.

Підтвердженням цього є заява міністра закордонних справ та зовнішньої торгівлі Петера Сійярто зроблена ним ще напередодні квітневого засідання Комісії (25.04.2018). Тоді очільник угорського зовнішньополітичного відомства зазначив, що Угорщина продовжить ветувати вступ України в НАТО, допоки не відбудеться відновлення Києвом прав національних меншин в Україні. П.Сійярто, поскаржився, що його країна перебуває під значним міжнародним тиском через блокування зближення України з Альянсом, при цьому переклав вину на ситуацію, що склалася, на політику Києва.

В якості аргументу головний угорський дипломата вказав «якщо б Угорщина відмовилася від вето, то залишилася б без інструментів захисту угорців, що живуть в Україні».

Як не крути - відмінний подарунок Росії від нашого західного сусіда, члена ЄС та НАТО, у питанні блокування міжнародних оборонних ініціатив України, навіть при тому, що спірна угорсько-українська тематика не має жодного відношення до сектору безпеки та оборони

Каменем спотикання і надалі залишається прийняття Закону України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017, а зокрема питання щодо застережень Угорщини з приводу його імплементації. З власної ініціативи чи ні, але Угорщина невтомно намагається маніпулятивно вивести Закон «Про освіту» з площини двосторонніх відносин на більш стратегічний рівень.

Обґрунтовуючи власну позицію недолугою аргументацією щодо пріоритету захисту угорської нацменшини в Україні, Угорщина звинувачує нашу державу у порушенні низки міжнародних зобов’язань, зокрема:

• Європейської конвенції з прав людини,
• Європейської хартії регіональних мов та мов національних меншин,
• Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин,
• положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
• Річної національної програми НАТО.

Згадавши про значний міжнародний тиск на Угорщину за блокування Євроатлантичних ініціатив України, ймовірно варто замислитись і про потенційних чи реальних союзників нашого угорського сусіда у такій нелегкій «боротьбі» з Україною. І вони, без сумніву, знайдуться, щедро проплачені емісарами Кремля. «Вуха» Кремля у цій ситуації більш ніж є очевидними, подеколи  вони незримо видніються й з високих брюсельських кабінетів.

27.04.2018 П.Сійярто, на «полях» засідання глав дипломатичних відомств країн НАТО, звісно ж без участі України,  коментуючи непоступливу позицію Угорщини рішуче відхилив будь-які закиди щодо ведення Угорщиною жорсткої політики у сфері нацменшин по відношенню до України. Сійярто рішуче заперечив закиди щодо створення за вказівкою Кремля додаткового тиску на нашу державу на фоні агресивної політики Росії. За його версією, головною метою такої політики офіційного Будапешту є «відстоювання прав та інтересів 150-ти тисячної угорської громади у Закарпатті, яка здійснюється виключно силами угорської влади без будь-якого зовнішнього втручання та підтримки». Більше того, одіозний угорський дипломат додав, що Угорщина навіть очікує солідарності з боку НАТО у зазначеному питанні.

Яскравий прояв застосування гібридних інформаційних технологій - блокувати оборонну співпрацю України з НАТО, країни - де проживає значна угорська громада, при цьому закликати НАТО до солідарності у цьому…

На лице відверта маніпуляція та відсутність здорового глузду політика високого рангу, який максимально нівелює можливості хоча б гіпотетичного зближення України з НАТО. Зближення, яке насамперед гарантуватиме безпеку та стабільність, як для самої Угорщини, так і угорської  нацменшини  у Закарпатті, за безпеку якої так вболіває наш сусід. 

При цьому не слід тішити себе ілюзіями, що такого роду наступальна позиція Угорщини зміниться  в разі поступок України у питанні застосування ст. 7 закону «Про освіту».  В Угорщини вже напрацьований та готовий до застосування новий каталог претензій до України, які на думку офіційного Будапешту, можуть загрожувати безпечному існуванню та розвитку угорської нацменшини в українському Закарпатті.

Зокрема угорські владні кола у з відчутним негативом у риториці сприйняли визнання 28.02.2018 неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики» (вступив в силу 10.08.2012). Це на думку угорської сторони неодмінно призведе до послаблення правових гарантій захисту мовних прав меншин.

Не залишились без реакції Угорщини  ініціативи Президента України щодо внесення змін до закону «Про громадянство». Коментуючи вказану законодавчу ініціативу, П. Сійярто  24.04.2018 назвав це черговим ударом по національним меншинам в Україні. За його словами, президент України разом з парламентом «безпрецедентно злісним і заздалегідь запланованим шляхом виступає проти національних меншин, забираючи від них здобуті права, при цьому, шляхом міжнародної кампанії брехні визнаючи себе за  жертву, яка дотримується прав нацменшин».

Віце-прем’єр міністр Угорщини Жолт Шем’єн 26.04.2018 також піддав критиці ініціативу запровадження механізмів позбавлення українського громадянства осіб, котрі набули громадянства іншої держави. Угорський високопосадовець сумнівається у законності та дієвості даної ініціативи, так як   факт набуття іноземного громадянства особою повинен бути офіційно підтверджений тою країною, яка надала громадянство. При цьому зазначив, що Угорщина подібної інформації про своїх громадян  надавати не буде!

І це при цьому, що за різними оцінками Угорщина роздала на Закарпатті більше 100 тис. своїх паспортів, щедро засіває Закарпаття грошами допомоги етнічним угорцям, сподіваючись на любов та відданість у відповідь.

У контексті вищевказаного слід згадати і резонансне обурення Угорщини  щодо намірів Міністерства оборони України «передислокувати батальйон від близько 800 до однієї тисячі солдатів зі сходу в місто Берегове», про що П.Сійярто заявив європейським журналістам 20 березня у Брюсселі в рамках своєї участі у Раді Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ.

Пряме втручання у внутрішні військово-політичні інтереси України з боку Угорщини, межують із відсутністю здорового глузду: блокуємо Україні будь-які перспектив членства в НАТО, однак виступаємо проти розміщення військових підрозділів у безпосередній близькості до «захищеного» кордону з країною–членом НАТО. При цьому неоднозначно натякаючи Україні, що мовляв у пріоритеті має бути війна на Сході, яку Україна веде із армією та бойовиками направленими одним з кращих друзів Угорщини – президентом Росії В. Путіним.

Ось така своєрідна любов за гроші...та політика двійних стандартів

Розглядаючи питання постійних обвинувачень України з боку Угорщини у дискримінації угорської нацменшини, хочемо також нагадати те, що угорська влада взяла на озброєння й інші «прийоми» Кремля у внутрішній та зовнішній політиці. Чого варта лише розгорнута в Угорщині анти-Соросівська кампанія та законодавче обмеження діяльності організацій неурядового сектору, які фінансуються  американським мільярдером угорського походження.

Зважаючи на зростаючий вплив Москви на Будапешт та отримання правлячою партією «Фідес» конституційної більшості у парламенті, існують подальші обґрунтовані загрози блокування міжнародних ініціатив України на  європейському та північноатлантичному векторах інтеграції.

Гібридна агресія Росії з використанням своїх сателітів у Східній Європі  буде направлена на руйнування єдності в ЄС та НАТО, блокування спільних зусиль антипутінської коаліції та позбавлення єдності у питаннях санкційної політики. На лице використання країною членом ЄС та НАТО свого членства в інтересах третьої сторони. Слід визнати, сумнівів у тому, що третьою стороною у цьому «трикутнику» виступає Росія залишається все менше і менше.

Не слід скидати з шальок терезів і те, що це не перший «дзвіночок» для України з боку країн ЄС. Зовсім нещодавно перспективи європейського майбутнього України ставились у залежність від геополітичних амбіцій її іншого сусіда – Польщі, яка словами колишнього очільника МЗС Вітольда Ващиковського нагадувала Україні з якими героями можна увійти у об’єднану Європу, а з якими зась...

Вчора Польща, сьогодні Угорщина … хто далі?

    ІА "Західний інформаційний фронт"